Шахрайські кол-центри в Україні заробляють на своїх жертвах до $1 млрд на місяць — дослідження
Тіньова індустрія шахрайських кол-центрів перетворилася на один із найприбутковіших видів організованої злочинності на теренах Східної Європи, і Україна — один із головних хабів цього бізнесу. За оцінками дослідників, у цій сфері працює близько 60 тисяч людей, а щомісячні доходи можуть сягати $1 млрд. Про це повідомляє женевська організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC) у звіті «Scammers’ Paradise? Assessing Scam Centres in Eurasia», опублікованому в квітні 2026 року.
Шахрайські кол центри маскуються під легальний бізнес, а їхні співробітники часто працюють анонімно. Фото: DepositphotosХто насправді стає жертвою
Популярний міф про те, що такі «офіси» працюють виключно проти громадян рф, не підтверджується даними дослідження: на тих припадає лише 10–15% від загальної кількості постраждалих. Основними цілями шахраїв є самі мешканці України та громадяни європейських країн.
Читайте також: Як шахраї видають себе за держустанови: 4 схеми та як захиститися
Це узгоджується з давнішими спостереженнями самої GI-TOC: ще у звіті 2023 року організація зазначала, що частина кол-центрів під час війни експлуатує патріотичні настрої для набору нових працівників, розміщуючи вакансії з формулюваннями типу «хочеш допомогти підірвати економіку країни-агресора?». Водночас нове дослідження показує, що левова частка коштів, отриманих через такі схеми, узагалі не потрапляє в економіку постраждалих країн — гроші виводять офшорні структури та криптовалютні канали, уникаючи оподаткування.
Це не абстрактна статистика — є реальні розслідування
Масштаб проблеми підтверджують і конкретні розслідування правоохоронців. У грудні 2025 року органи влади Чехії, Латвії, Литви та України за підтримки Eurojust провели спільну операцію проти злочинної мережі, яка керувала кол-центрами у Дніпрі, Івано-Франківську та Києві. Зловмисники обманювали жертв по всій Європі, зокрема видаючи себе за поліцейських чи повідомляючи про «зламані» банківські рахунки. Задокументовані збитки понад 400 відомих жертв перевищили €10 млн.
За даними GI-TOC, типова структура такого кол-центру нагадує звичайний офіс продажів — із молодшими «менеджерами з продажу», досвідченішими «клоузерами» та окремими «менеджерами з утримання клієнта», чиє єдине завдання — витягнути з жертви якнайбільше грошей після першого внесеного депозиту. Дослідники також зафіксували випадки використання приміщень у спеціальних економічних зонах, де правоохоронний доступ обмежений, а плинність іноземного персоналу ускладнює виявлення схем.
Чому дані важко перевірити на 100%
Самі дослідники GI-TOC відкрито визнають методологічне обмеження: індустрія шахрайських кол-центрів вкрай закрита, і довести кримінальний характер конкретної діяльності складно поза межами справ, які вже пройшли через суд. Часто такі «офіси» практично невідрізнимі від легальних бізнес-центрів, окрім хіба що незрозумілого багатства окремих співробітників. Тож цифру $1 млрд на місяць варто сприймати як експертну оцінку масштабу проблеми, а не як точно виміряний факт.
Читайте також: Розпізнати шахрайство стає складніше: як зловмисники використовують ШІ та що робити українцям
Як розпізнати дзвінок від шахрайського кол-центру та вберегтися
Червоні прапорці під час розмови:
- Дзвінок починається з терміновості — «рахунок заблокують за 10 хвилин», «допомогу треба оформити просто зараз, інакше втратите право на неї». Реальні держустанови й банки не тиснуть на негайне рішення протягом розмови.
- Співрозмовник просить назвати коди з SMS, CVV-код картки, повний номер картки чи пароль від застосунку. Жоден банк, державний орган чи волонтерська організація ніколи не запитує ці дані по телефону.
- Пропонують встановити застосунок для «віддаленого доступу» до вашого телефону чи комп’ютера — нібито для допомоги з оформленням виплати чи виправлення технічної проблеми.
- Дзвінок надходить із незнайомого міжнародного номера або номера, що видає себе за офіційний (підміна номера — поширена техніка).
- Історія звучить емоційно вигідно саме для вас: несподівана компенсація, забута виплата, «останній шанс» на евакуацію чи гуманітарну допомогу.
Що робити під час дзвінка:
- Покладіть слухавку і передзвоніть самостійно на офіційний номер організації, від імені якої нібито телефонували — знайдений на офіційному сайті, а не той, що продиктував співрозмовник.
- Не приймайте рішення «тут і зараз». Прохання не поспішати — і швидка агресивна реакція співрозмовника на це прохання — вже сама по собі підозріла ознака.
- Ніколи не диктуйте коди з SMS, паролі чи повні реквізити картки, хай би як переконливо не звучав голос на іншому кінці дроту.
- Не встановлюйте жодних застосунків «на прохання» під час розмови — ні для «підтвердження особи», ні для «технічної підтримки».
Якщо гроші вже втрачено:
- Одразу зверніться в підтримку свого банку, щоб заблокувати картку та спробувати зупинити транзакцію.
- Подайте заяву в кіберполіцію України (102 або через офіційний сайт cyberpolice.gov.ua) — навіть якщо сума здається незначною, це допомагає правоохоронцям накопичувати дані про схему.
- Збережіть номер дзвінка, скриншоти переписки й будь-які деталі розмови — це знадобиться для розслідування.
Для родичів людей похилого віку та ВПЛ:
- Заздалегідь домовтеся про «кодове слово» на випадок дзвінків із проханням терміново передати гроші.
- Поясніть, що жодна держустанова не вимагає оплати за оформлення компенсацій, евакуацію чи гуманітарну допомогу — ці послуги завжди безкоштовні.
Цікаво по темі: Фейкова співбесіда, «зламаний мікрофон» і порожній криптогаманець: як нова хвиля шкідливого ПЗ краде гроші в шукачів роботи
Чому це важливо
Для звичайних українців і європейців головний практичний висновок простий: шахрайські схеми, замасковані під допомогу ВПО, фіктивну евакуацію, неіснуючу гуманітарну допомогу чи компенсацію за знищене житло, — не рідкість, а частина великої й добре організованої індустрії. Варто зберігати підвищену обережність із будь-якими дзвінками про «компенсації», «зламані рахунки» чи «термінову допомогу» — і перевіряти інформацію через офіційні канали держустанов, а не через того, хто зателефонував першим.
Читайте також: Молодь найчастіше втрапляє в пастку аферистів. Найпопулярніші шахрайські схеми в Україні
