Кол-центри – останні статті та новини

Тіньова індустрія шахрайських кол-центрів перетворилася на один із найприбутковіших видів організованої злочинності на теренах Східної Європи, і Україна — один із головних хабів цього бізнесу. За оцінками дослідників, у цій сфері працює близько 60 тисяч людей, а щомісячні доходи можуть сягати $1 млрд. Про це повідомляє женевська організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC) у звіті «Scammers' Paradise? Assessing Scam Centres in Eurasia», опублікованому в квітні 2026 року. Хто насправді стає жертвою Популярний міф про те, що такі «офіси» працюють виключно проти громадян рф, не підтверджується даними дослідження: на тих припадає лише 10–15% від загальної кількості постраждалих. Основними цілями шахраїв є самі мешканці України та громадяни європейських країн. Читайте також: Як шахраї видають себе за держустанови: 4 схеми та як захиститися Це узгоджується з давнішими спостереженнями самої GI-TOC: ще у звіті 2023 року організація зазначала, що частина кол-центрів під час війни експлуатує патріотичні настрої для набору нових працівників, розміщуючи вакансії з формулюваннями типу «хочеш допомогти підірвати економіку країни-агресора?». Водночас нове дослідження показує, що левова частка коштів, отриманих через такі схеми, узагалі не потрапляє в економіку постраждалих країн — гроші виводять офшорні структури та криптовалютні канали, уникаючи оподаткування. Це не абстрактна статистика — є реальні розслідування Масштаб проблеми підтверджують і конкретні розслідування правоохоронців. У грудні 2025 року органи влади Чехії, Латвії, Литви та України за підтримки Eurojust провели спільну операцію проти злочинної мережі, яка керувала кол-центрами у Дніпрі, Івано-Франківську та Києві. Зловмисники обманювали жертв по всій Європі, зокрема видаючи себе за поліцейських чи повідомляючи про «зламані» банківські рахунки. Задокументовані збитки понад 400 відомих жертв перевищили €10 млн. За даними GI-TOC, типова структура такого кол-центру нагадує звичайний офіс продажів — із молодшими «менеджерами з продажу», досвідченішими «клоузерами» та окремими «менеджерами з утримання клієнта», чиє єдине завдання — витягнути з жертви якнайбільше грошей після першого внесеного депозиту. Дослідники також зафіксували випадки використання приміщень у спеціальних економічних зонах, де правоохоронний доступ обмежений, а плинність іноземного персоналу ускладнює виявлення схем. Чому дані важко перевірити на 100% Самі дослідники GI-TOC відкрито визнають методологічне обмеження: індустрія шахрайських кол-центрів вкрай закрита, і довести кримінальний характер конкретної діяльності складно поза межами справ, які вже пройшли через суд. Часто такі «офіси» практично невідрізнимі від легальних бізнес-центрів, окрім хіба що незрозумілого багатства окремих співробітників. Тож цифру $1 млрд на місяць варто сприймати як експертну оцінку масштабу проблеми, а не як точно виміряний факт. Читайте також: Розпізнати шахрайство стає складніше: як зловмисники використовують ШІ та що робити українцям Як розпізнати дзвінок від шахрайського кол-центру та вберегтися Червоні прапорці під час розмови: Дзвінок починається з терміновості — «рахунок заблокують за 10 хвилин», «допомогу треба оформити просто зараз, інакше втратите право на неї». Реальні держустанови й банки не тиснуть на негайне рішення протягом розмови. Співрозмовник просить назвати коди з SMS, CVV-код картки, повний номер картки чи пароль від застосунку. Жоден банк, державний орган чи волонтерська організація ніколи не запитує ці дані по телефону. Пропонують встановити застосунок для «віддаленого доступу» до вашого телефону чи комп'ютера — нібито для допомоги з оформленням виплати чи виправлення технічної проблеми. Дзвінок надходить із незнайомого міжнародного номера або номера, що видає себе за офіційний (підміна номера — поширена техніка). Історія звучить емоційно вигідно саме для вас: несподівана компенсація, забута виплата, «останній шанс» на евакуацію чи гуманітарну допомогу. Що робити під час дзвінка: Покладіть слухавку і передзвоніть самостійно на офіційний номер організації, від імені якої нібито телефонували — знайдений на офіційному сайті, а не той, що продиктував співрозмовник. Не приймайте рішення «тут і зараз». Прохання не поспішати — і швидка агресивна реакція співрозмовника на це прохання — вже сама по собі підозріла ознака. Ніколи не диктуйте коди з SMS, паролі чи повні реквізити картки, хай би як переконливо не звучав голос на іншому кінці дроту. Не встановлюйте жодних застосунків «на прохання» під час розмови — ні для «підтвердження особи», ні для «технічної підтримки». Якщо гроші вже втрачено: Одразу зверніться в підтримку свого банку, щоб заблокувати картку та спробувати зупинити транзакцію. Подайте заяву в кіберполіцію України (102 або через офіційний сайт cyberpolice.gov.ua) — навіть якщо сума здається незначною, це допомагає правоохоронцям накопичувати дані про схему. Збережіть номер дзвінка, скриншоти переписки й будь-які деталі розмови — це знадобиться для розслідування. Для родичів людей похилого віку та ВПЛ: Заздалегідь домовтеся про «кодове слово» на випадок дзвінків із проханням терміново передати гроші. Поясніть, що жодна держустанова не вимагає оплати за оформлення компенсацій, евакуацію чи гуманітарну допомогу — ці послуги завжди безкоштовні. Цікаво по темі: Фейкова співбесіда, «зламаний мікрофон» і порожній криптогаманець: як нова хвиля шкідливого ПЗ краде гроші в шукачів роботи Чому це важливо Для звичайних українців і європейців головний практичний висновок простий: шахрайські схеми, замасковані під допомогу ВПО, фіктивну евакуацію, неіснуючу гуманітарну допомогу чи компенсацію за знищене житло, — не рідкість, а частина великої й добре організованої індустрії. Варто зберігати підвищену обережність із будь-якими дзвінками про «компенсації», «зламані рахунки» чи «термінову допомогу» — і перевіряти інформацію через офіційні канали держустанов, а не через того, хто зателефонував першим. Читайте також: Молодь найчастіше втрапляє в пастку аферистів. Найпопулярніші шахрайські схеми в Україні