Нестабільний графік роботи підриває здоров’я: жінки й чоловіки страждають по-різному

Науковці виявили: не лише кількість робочих годин впливає на здоров’я працівників, а й те, наскільки непередбачувано ці години змінюються тиждень до тижня. Про це йдется у дослідженні, опублікованому в журналі SSM – Pop­u­la­tion Health.

Головне

• Дослідження охопило понад 61 000 працюючих американців і виявило, що волатильні робочі години пов’язані з погіршенням здоров’я — але по-різному для чоловіків і жінок.
• У чоловіків, які продовжують працювати, нестабільний графік підвищує ймовірність погіршення здоров’я до 38% проти 28% при стабільному 40-годинному тижні.
• У жінок прямого зв’язку з самооцінкою здоров’я під час роботи не виявили — але ризик проявляється інакше: через скорочення годин, відпустку чи повне залишення роботи через проблеми зі здоров’ям.

Як  нестабільний робочий графік впливає на здоров’я працівників

Науковці проаналізували дані з американського Cur­rent Pop­u­la­tion Sur­vey, зіставивши самооцінку здоров’я учасників із тим, як змінювалися їхні робочі години з місяця в місяць. Працівники зі стабільним графіком мали більш-менш постійну кількість годин, тоді як тих, чиї години різко коливалися, зараховували до групи з високою волатильністю.

Приклад такої волатильності: працівник, у якого була 20-годинна зайнятість одного місяця, потім 60 годин наступного, ще 60 годин через місяць — і знову падіння до 20.

«Якість роботи має значення і включає не лише оплату, пільги чи загальну кількість годин, а й стабільність робочого графіка та наслідки цього для здоров’я — сфера, яка залишалася малодослідженою в попередніх роботах», — зазначила авторка дослідження Сінйі Цяньї Лу.

Чому чоловіки й жінки реагують на волатильність графіку по-різному

Серед чоловіків такий рівень волатильності був пов’язаний із прогнозованою ймовірністю погіршення здоров’я на рівні 38% — порівняно з 28% для працівника зі стабільним 40-годинним тижнем. Імовірність стабільного стану здоров’я знижувалася поступово — з приблизно 46% до 38%, тоді як прогнозована ймовірність покращення здоров’я змінювалася незначно.

«Цілком чітко зрозуміло, що справа не в абсолютній кількості робочих годин, — пояснив співавтор дослідження. — Проблема більше в пропорційній зміні: один тиждень вгору, наступний — вниз. Можливо, люди можуть адаптуватися до загальної суми змін, але не до раптових підйомів і падінь. Це вже зовсім інша історія».

У жінок картина виявилася іншою. Серед тих, хто продовжував працювати, дослідники не знайшли статистично чіткого зв’язку між волатильністю годин і погіршенням самооцінки здоров’я. Але коли до аналізу додали працівниць, які скоротили, зупинили чи залишили роботу через проблеми зі здоров’ям, з’явився інший зв’язок: імовірність обмеження працездатності через здоров’я зросла з приблизно 2,5% до майже 8% у міру зростання волатильності годин від найнижчого до найвищого рівня.

Читайте також: «Я знову можу дихати»: історія жінки, яка змінила роботу після 50 і почала все з нуля

Чому попередні дослідження могли недооцінювати ризик

Ця відмінність важлива, тому що дослідження, які фокусуються лише на людях, які продовжують працювати, можуть не помітити працівників, чиє здоров’я погіршилося настільки що це вплинуло на їхню зайнятість. Цей феномен відомий як «ефект здорового працівника, що вижив» (healthy work­er sur­vivor effect): працівники, які стають надто хворими, щоб продовжувати роботу, залишають ринок праці, залишаючи позаду здоровішу групу — і роблячи професійні ризики видимо меншими, ніж вони насправді є.

«Гендерно-стратифіковане моделювання, яке ми створили в цьому дослідженні, підтверджує чіткі відмінності в шляхах впливу на здоров’я чоловіків і жінок: волатильність робочих годин відображається в погіршенні здоров’я на роботі серед чоловіків — особливо за вищих тижневих годин — і в обмеженнях працездатності через здоров’я чи виході з активної зайнятості серед жінок, — зазначила Лу, — Нестабільність робочих годин — це не просто неприємність із розкладом, а гендерований ризик для здоров’я на рівні всього населення, і саме тому нам варто про це турбуватися».

Читайте також: Важлива компетенція, а це цифри в паспорті. Як боротися з ейджизмом – поради HR в ІТ