Номінальна vs реальна дохідність: як інвестори найчастіше помиляються в розрахунках – Карпіловський

Дохідність – один із показників, на основі якого інвестори часто ухвалюють рішення, обираючи ті чи інші інструменти. Але чи справді на виході ми отримаємо саме ту суму, на яку розраховуємо? Часто інвестори обманюються саме в таких очікуваннях – коли рахують теоретичну дохідність, але забувають про супутні фактори, які на неї впливають. Що це за чинники та чим реальна дохідність відрізняється від теоретичної та номінальної – пояснив фултайм-інвестор та співзасновник спільноти «УкрІнвестКлуб» Дмитро Карпіловський.

Як реальна дохідність інвестицій відрізняється від номінальної і що на неї впливає. Фото: Facebook / Дмитро Карпыловський

У новому відео на YouTube-каналі «УкрІнвестКлуб» Карпіловський розповів про щонайменше три фактори, які ми не враховуємо, коли оцінюємо дохідність тих чи інших інвестиційних інструментів.

• Інфляція – гроші, які ми отримуємо пізніше, через певний проміжок часу, уже не такі цінні, як у поточний момент.
• Податки – практично всі доходи, які ми отримуємо від інвестицій, оподатковуються. До речі, значення має й те, коли саме ви сплачуєте податки. Якщо робити це, до прикладу, щороку, то кінцева дохідність може виявитися значно дещо меншою, ніж якщо сплатити податки один раз при виході з інвестиції (при отриманні грошей). 
• Валютний складник – тіло інвестиції, яке ми повертаємо наприкінці терміну інвестування, може сильно відрізнятися від нашого сьогоднішнього відчуття через валютні коливання.

Серед видатків, про які також часто забувають, – комісії. До прикладу, за обмін валют чи послуги брокерів. Сукупно ці фактори можуть вплинути на капітал у такий спосіб, що в теоретичному розрахунку ви накопичуватимете кошти, а в реальності – зберігатимете від знецінення або й навіть втрачатимете. Водночас ми ніколи не можемо бути впевненими на 100% у тому, яким буде результат, наголосив Карпіловський.

Він пояснив, що коли ми оцінюємо і порівнюємо різні активи, то зазвичай звертаємо увагу на номінальну дохідність. Простими словами, це приріст капіталу, обрахований як кінцева сума отриманих грошей за мінусом початкової суми вкладених грошей у конкретній валюті. І зазвичай ці цифри не включають супутні витрати, як-от валютні ризики чи податковий складник.

«Немає ніякої проблеми, поки ви не починаєте сприймати номінальну дохідність як кінцевий результат. Бо це не кінцевий результат – це тільки початковий розрахунок», – зауважив Дмитро.

Він навів простий приклад. Уявімо, що інвестор вкладає 100 тис. грн у гривневі корпоративні облігації терміном на 2 роки під 20% річних. У номінальному обрахунку за 2 роки він замість 100 тис. грн отримає умовні 140 тис. грн. Але насправді це не зовсім так.

По-перше, інфляція впродовж цього періоду не зникне, а може бути і доволі високою, тобто купівельна спроможність цих коштів знизиться. По-друге, навіть за найсприятливіших умов інвестор із прикладу не отримає саме 140 тис. грн, адже матиме сплатити податки з інвестиційного доходу – сукупно 23%. По-третє, у доході, знову ж таки, не враховані супутні витрати. Це комісії за відкриття брокерського рахунку, за обмін валют, за поповнення тощо. І так навіть за оптимістичного сценарію номінальна дохідність у 20% річних перетвориться в реальну на рівні, умовно, 12%.

Але й це ще не все, адже ми могли забути про тіло інвестиції. Це кошти, які ми фактично «заморозили» на два роки і які за цей час також втратили в купівельній спроможності через ту ж інфляцію.

«Інфляція, яку ми сприймаємо як певну загальну цифру і яка вираховується державними інституціями, за певними формулами на умовний кошик товарів і послуг, особисто для вас може бути зовсім іншою», – зауважив Карпіловський.

Читайте також: Як працюють інвестиції в REIT, в чому переваги і чи вкладати в українські фонди – Карпіловський

Він пояснив, що для людини, яка, умовно, живе у власній квартирі, особистий рівень інфляції може бути інакшим, ніж для того, хто житло винаймає. Ось чому варто бути обережними також із самою ідеєю єдиної стандартної інфляції.

«Інфляція в тілі з’їдає майже всю вашу реальну дохідність. І коли ви порахуєте реальну дохідність усього циклу, то може виявитися, що ваша стратегія взагалі не примножує капітал, а, скоріше, дозволяє його тільки зберегти», – зауважив Карпіловський.

Тому єдиний спосіб правильно порахувати кінцеву математику – це врахувати всі нюанси, які є конкретно у вашій ситуації.

Крім інфляції, інвестори також часто нехтують валютним складником. За словами експерта, у більшості випадків 5% річних у доларі буде краще, ніж 10% річних у гривні вже тому, що валюта США стійкіша й не так схильна до девальвації. Водночас буває і так, що стабільною роками залишається гривня, і на такому проміжку часу 10% річних у гривні будуть краще, ніж 5% річних у доларі.

«Найчесніший підхід – завжди через купівельну спроможність. Якщо гривня знецінюється швидше, то й дохідність у ній має бути значно вищою, щоби перекривати це знецінення», – пояснив Карпіловський.

Водночас він додав, що реальна дохідність, скоригована на інфляцію, може бути у валюті значно менша, ніж реальна дохідність, скоригована на інфляцію в гривні.

У підсумку експерт зазначив, що обираючи, куди вкласти кошти, завжди потрібно рахувати саме реальну дохідність. Тобто ту, що включає податки, інфляцію, валютний складник та інші можливі витрати.

«А якщо ви не вмієте передбачати майбутнє і не можете зрозуміти, яка стратегія краща, то диверсифікуйтеся. Майте у своєму портфелі щось консервативніше й захищеніше від тієї ж девальвації гривні. Майте щось, що дозволить вам зняти вершки, якщо гривня буде залишатися стабільною», – зазначив Дмитро.

• Нагадаємо, раніше Дмитро Карпіловський розповів, як горизонт планування та життєві цілі впливають на вибір інвестиційних активів.