Нові бойові машини піхоти для ЗСУ: чим Bradley та Marder кращі за радянські БМП і чому вони такі важливі для української армії

Для звільнення окупованих територій Україна гостро потребує постачання новітніх західних озброєнь. «Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси, – сказав в інтерв’ю The Economist Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. – Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, гадаю, цілком реально вийти на кордон 23 лютого».

У передноворічній статті редакція MC.today просила Санту надіслати нашим бійцям сучасну техніку: танки M1 Abrams, бойові машини піхоти M2 Bradley, ракети ATACMS та винищувачі F-16. Тоді багато з цього списку здавалося мріями. Адже до цього західні союзники дотримувалися негласного табу на постачання в Україну винищувачів, танків та важких бронемашин. Але початок 2023 порадував новими поставками.

4 січня Франція повідомила про постачання в Україну бронеавтомобілей AMX-10 RC, які через 105-мм гармати іноді називають колісними танками. Наступного дня на сайті Білого дому з’явився текст спільної заяви президента Байдена та канцлера Шольца про те, що США поставлять Україні БМП Bradley, а Німеччина – БМП Marder.

50 БМП М2 Bradley стали частиною нового пакету військової допомоги, про який уряд США офіційно оголосив 6 січня. Серед іншого він включає 500 протитанкових ракет TOW та 250 тис. 25-мм снарядів спеціально для цих машин. У США вважають, що застосування Bradley покращить маневреність підрозділів, дозволить їм вступати в бій із противником і просуватися вперед, перебуваючи під обстрілом.

Редакція MC.today вивчила історію створення та бойового застосування БМП Bradley та Marder. А також порівняла їхні технічні характеристики із радянською БМП-2 – основною бойовою машиною піхоти в українській та російській арміях.

Бойова машина піхоти Marder (Німеччина)

1963 року на озброєння німецького Бундесверу надійшов танк «Леопард». Його швидкість наближалася до 70 км/год, що перевищувало можливості всієї бронетехніки, яка існувала на той час у Німеччині. Перед німецькими військовими гостро постала проблема розробки швидкісної бойової машини з високим рівнем захисту, яка могла б перевозити мотопіхотне відділення в одних порядках із новими танками. 

Розробка БМП Marder (у перекладі – “Куниця”) зайняла 9 років. Базова модель надійшла на озброєння у 1971 році і стала другою машиною такого типу у світі після радянської БМП-1, яку прийняли на озброєння у 1966 році. На той час Marder перевершувала за броньовим захистом усі відомі машини свого класу. Це не могло не позначитися на масі. З вагою 28 тонн німецька БМП була вдвічі важчою за БМП-1 (13 тонн) і трохи не дотягувала до ваги основного радянського танка Т-64 (36 тонн).

Marder та БМП-1 створювалися для вирішення схожих завдань, тому вони отримали однакове компонування, яке забезпечує максимальний захист екіпажу та безпечну висадку десанту в бойових умовах. Для цього в передній частині обох бойових машин розташований моторний відсік, за ним йде бойове відділення з баштою, що обертається, і десантне відділення в кормовій частині.

Але у конструкції двох перших у світовій історії БМП є й помітні відмінності. По-перше, Marder майже на метр вищий. Це викликано західним підходом до комфорту екіпажу та десанту: високий корпус, у якому не потрібно нагинатися, забезпечує кращу ергономіку, прискорює та полегшує висадку десанту. По-друге, через велику вагу німецька БМП втратила плавучість. По-третє, помітно відрізняється підхід до вибору основного озброєння. 

Гладкоствольна 73-мм гармата БМП-1 є скоріше засобом для оборони від танків та БМП супротивника, а не для підтримки десанту. Швидкострільна гармата 20-мм Marder, навпаки, покликана підтримувати десант вогнем по живій силі, легким бронемашинам і повітряним цілям. Згодом такий підхід показав свою обґрунтованість і призвів до того, що на БМП-2 замість 73-мм гармати встановили автоматичну 30-мм гармату.

За час випуску БМП Marder неодноразово модернізували з метою збільшення захисту та боєздатності.

• Marder-1 А1 (1979) – встановлення протитанкового комплексу Milan та приладів нічного бачення;
• Marder-1 А2 (1984) – навідників оснастили тепловізорами;
• Marder-1 А3 (1989-1998) – посилили бронювання корпусу та башти для захисту від радянських 30-мм гармат, маса машини зросла до 33,5 тонни;
• Marder-1 А4 – встановили нову радіостанцію;
• Marder-1 А5 (2004) – БМП отримала посилений протимінний захист;
• Marder-1 А5 А1(2011) – встановлення системи кондиціювання повітря та системи радіоелектронної боротьби.

У 2009-2011 роках німецька армія використала БМП Мардер у бойових діях в Афганістані. Незважаючи на свій похилий вік, «Куниці» показали себе з кращого боку. Бійці особливо відзначали їхню високу вогневу міць, броньовий захист та надійність у різних кліматичних умовах. 

Відомо, що автоматична 20-мм гармата Rheinmetall Mk 20 RH-202 з початковою швидкістю снаряда до 1100 м/с здатна знищити всі БТР, БМД і БМП армії Росії у всіх проекціях. Єдиний виняток – новітня БМП-3, де пробиття лобової броні залишається під питанням і може залежати від дистанції. 

У першій версії Marder витримувала вогонь 20-мм боєприпасів. А в модифікації А3 лобова броня німецької БМП захищає від снарядів калібру 30-мм, тобто від автоматичних гармат усіх російських БМП, БТР та БМД. Що стосується бортової та кормової броні, то вона здатна захистити екіпаж від вогню 14,5-мм кулеметів.

Експерти вважають , що ЗСУ отримають БМП версії Marder-1 А3. Це не найновіша модель, яка до того ж має низку недоліків. Зокрема, для пострілу з протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) Milan командиру доводиться залишати вежу. А через те, що гармата не має стабілізації, знижено точність вогню на ходу. 

Водночас за своїми можливостями, особливо у плані захисту екіпажу, Marder на голову вищий за ті БМП, які сьогодні перебувають на озброєнні ЗСУ. До того ж, вона спеціально створена, щоб підтримувати наступ танків Leopard. І з огляду на те, що президент Польщі Анджей Дуда вже оголосив про передачу Україні танків Leopard-2, незабаром така можливість у неї з’явиться. 

Бойова машина піхоти M2 Bradley (США)

Бойова машина піхоти M2 Bradley – основна БМП на озброєнні механізованих військ армії США із 1980-х років. Вона отримала назву на прізвище уславленого американського генерала часів Другої світової війни Омара Нельсона Бредлі. 

Під час проектування БМП M2 Bradley американські конструктори врахували досвід розробки та експлуатації її німецької попередниці – БМП Marder. Також стояло завдання зробити машину, яка матиме ті ж транспортні функції, що й БТР М113. Але швидкість у неї повинна була бути, як у танка M1 Abrams у поєднанні з високою вогневою потужністю та надійним бронюванням. 

Компонування М2 Bradley виконане за класичною схемою з розташуванням моторного відділення спереду, двомісною баштою в центрі та відділенням для десанту в кормовій частині. Екіпаж М2 складається з трьох осіб: командир, навідник та водій-механік. БМП може перевозити до шести піхотинців у десантному відділенні. 

У башті встановлено комплекс озброєння із стабілізованої у двох площинах 25-мм автоматичної гармати М242 «Бушмайстер», 7,62-мм кулемета, 8 димових гранатометів та пускової установки ПТРК TOW. Корпус і башта зварені із сталевих та алюмінієвих листів. Попереду та по бортах застосовується рознесене бронювання за схемою «сталь – сталь – алюміній – кевлар». 

Лобова частина та борти корпусу та вежі посилені сталевими екранами товщиною 30-32 мм. Екрани кріпляться на болтах. Таке бронювання мало забезпечити захист від снарядів 30-мм гармат. Додаткові бортові бронеекрани прикривають ходову частину опорних катків.

Усього було випущено понад 6 тис. штук Bradley у кількох модифікаціях, які відрізняються головним чином посиленим бронюванням, додатковим захистом від кумулятивних боєприпасів та досконалішою інформаційною системою. Так, наприклад, броня модифікації M2A2 у передній проекції витримує постріл 30 мм гармат 2А42, які встановлені на БМП-2, з дистанції 100 метрів.

Модифікації

• М2А0 (1982) – базова серійна модель з тепловізійним прицілом та протитанковою ракетною системою TOW, двигуном потужністю 500 л/с та вагою 22 тонни.
• М2А1 (1986) – отримала удосконалений ракетний комплекс TOW II та систему пожежогасіння.
• М2А2 (1988) – потужність двигуна зросла до 600 л/с, захист посилений за рахунок плит реактивної броні. 
• М2А2 ODS – при розробці врахували бойове застосування Bradley під час «Бурі в пустелі». Модель М2А2 ODS отримала тепловізійний екран для механіка-водія, удосконалений далекомір, комплекс захисту від керованих ракет та бойову інформаційну систему, що дозволяє відстежувати на дисплеї місце розташування дружніх сил. Індивідуальні сидіння у десантному відділенні замінили на лавки: з’ясувалося, що так залишати машину набагато зручніше.
• М2А3 (2000) – отримала додаткове бронювання та бойову інформаційно-керуючу систему аналогічну до встановленої на танках Abrams. Вага зросла до 37 тн. Для порівняння, це у 2,5 раза перевищує вагу БМП-2 (14,7 тонни).
• М2А4 – відрізняється збільшеним із 380 до 510 мм кліренсом для кращого захисту від мін та системою активного захисту IFLD розробки ізраїльської компанії Elbit Systems. При цьому форсований двигун потужністю 675 л/с дозволив після встановлення додаткового захисту зберегти рухливість на колишньому рівні.

Досвід бойового застосування

M2 Bradley були створені для боротьби з танковими армадами СРСР. І зустрілися з радянською технікою в останній великій танковій битві XX століття – битві на 73 істинг (англ. Battle of 73 Easting), що відбулася 26 лютого 1991 під час війни в Перській затоці. Тут «істінг» — сленгове вираження, що передбачає прив’язку до ліній північ-південь топографічних карт армії США.

У боях 26-27 лютого 3-я танкова дивізія армії США знищила 374 іракські танки і 404 БМП. При цьому основне навантаження лягло на екіпажі БМП Bradley, які розстріляли 10100 снарядів до 25мм автоматичних гармат, витратили 101 ракету TOW і в результаті, за свідченням американських військових, знищили більше іракської техніки, ніж танки Abrams.

Генерал-лейтенант армії США Х. Р. Макмастер, капітан під час того бою, згадує , як розвід-звод із двох Bradley зіткнувся з іракською танковою позицією з тринадцяти Т-72. Легкоброньовані Bradley з гарматою 25 мм і двома ракетами TOW були призначені для розвідки, а не для прямого зіткнення з танками. Незважаючи на це, вони знищили керованими ракетами 5 танків ще до прибуття допомоги і не зазнали втрат.

Переваги постачання БМП М2 Bradley

• Українські військові вже знайомі з шасі M2 Bradley, яке також є базою для гусеничних РСЗВ М270;
• Протитанкові ракетні комплекси TOW вже є на озброєнні ЗСУ.
• З 1981 року США виготовили понад 6 тис. штук Bradley різних модифікацій. Нині майже 3 тис. із цієї кількості перебувають на консервації. 
• Хоча Bradley ще й не встигли вступити до української армії, росія регулярно повідомляє про їхнє знищення на фронті ще з вересня. Тому початок реальних поставок не зможе стати причиною для ескалації війни.

БМП-2 (СРСР/Росія)

Радянська бойова машина піхоти БМП-2 була прийнята на озброєння в 1980 році, як модифікація першої у світі БМП-1, яку ми раніше вже порівнювали з БМП Marder. Необхідність такої модифікації стала зрозумілою після початку війни в Афганістані, де 73-мм гармата БМП-1 була не дуже ефективною проти афганців із стрілецьким озброєнням та грнатометами. А її малий кут підйому не дозволяв стріляти за позиціями партизанів на вершинах гірських ущелин.

Основною відмінністю БМП-2 від БМП-1 є новий комплекс озброєння. БМП-2 отримала 30-мм автоматичну гармату 2А42 з темпом стрільби 550 пострілів за хвилину, що зробило її ефективним засобом підтримки піхоти. З гарматою спарений 7,62 кулемет ПКТ, а для стрільби по танках використовуються ракетні комплекси «Фагот» або «Конкурс».

Станом на 2021 рік Україна мала 1133 гусеничні БМП: 890 БМП-2, 239 БМП-1 та 4 БМП-3. У той же час на озброєнні російської армії було 4220 гусеничних БМП: 3000 БМП-2 та 60 БМП-2М, 500 БМП-1 та 20 БМП-1АМ, 640 БМП-3. Як видно, БМП-2 досі продовжує залишатися наймасовішою бойовою машиною піхоти і в українській, і російській армії.

Порівняння технічних характеристик М2А2 Bradley, Marder та БМП-2

Як західні БМП Bradley та Marder посилять ЗСУ

Насамперед варто згадати вогневу міць. У Marder це 20-мм нестабілізована гармата Rheinmetall Mk 20 RH-202, яка має шалений темп стрілянини в 800-1000 пострілів за хвилину. Це дозволяє «заливати» вогнем піхоту супротивника. А бронебійний 20-мм снаряд дозволяє пробивати навіть у лобовій проекції всю легку бронетехніку радянського типу: БМП-1/2, усі БТР та БМД.

Гармата М242 Bushmaster, яка встановлена ​​на БМП Bradley, дає ще більші можливості. Незважаючи на відносно малий калібр, вона є сильним вогневим засобом. Її бронебійний підкаліберний снаряд при масі 137 м має початкову швидкість 1335 м/с і дистанції 1000 м пробиває сталеву броню товщиною 66 мм. А оперений бронебійний снаряд М919 з урановим сердечником, за деякими даними, може впоратися навіть з бронею до 100 мм.

Бортову броню БМП-1 Bushmaster здатний пробити на дальності 2500 м. А в обох війнах у Перській затоці гармата М242, на подив екіпажів Bradley, нерідко пробивала литу броню ранніх версій Т-72. Піхота намагалася сховатися за остовами танків. Але це ніколи не працювало. Довга черга діставала їх там. При цьому відомо, що 30-мм бронебійні снаряди гармат 2А42 (БМП-2) та 2А72 (БМП-3) не здатні вразити Bradley у лоб на дистанції 1500 метрів.

З того часу американська БМП отримала безліч доопрацювань та виправлень. Броня стала товщою, управління вогнем кращим, приціли точнішими, а нові снаряди можуть завдавати ще більшої шкоди. Тепловізійні приціли Bradley можуть використовуватися в режимі розвідки, а гармата 25мм допоможе у протиснайперській боротьбі.

Якщо говорити про захисні якості, то між Bradley та Marder можна поставити приблизний знак рівності. Обидві машини витримують постріли 30 мм гармат, що перевершує броню всіх радянських БМП. А сучасніша Bradley додатково оснащується навісним захистом, який повинен захищати від протитанкових гранатометів. Цікаво, що в реальних боях втрати маневрених Bradley завжди були меншими, ніж втрати важких Abrams. Наприклад, за всю Першу Іракську війну було підбито лише три бойові машини Bradley та 15 танків Abrams.

Ще одна важлива якість Bradley – це його здатність бути не тільки пересувною артилерійською установкою та броньованим таксі для піхоти, але й справжнім командним центром, який здатний знаходити цілі та вказувати цілі піхотному підрозділу завдяки інформаційній системі FBCB2.

Наприклад, на нових М3А3 (кавалерійських модифікаціях) стоять спеціальні термосенсори для виявлення теплової плями окремої людини – міра проти гранатометників. А бортовий тактичний планшет у десантному відділенні M2A2 ODS Bradley дублює інформацію на командирському планшеті та дозволяє командиру відділення у режимі реального часу відстежувати свої та ворожі підрозділи на карті.

«Bradley буде значним покращенням порівняно з нинішніми українськими бойовими машинами, – каже чотиризірковий генерал у відставці Девід Перкінс, який як командир бригади під час вторгнення США до Іраку. – Bradley «більш ніж дорівнює» російським бойовим машинам піхоти та танкам Т-72».