UA RU
logo
23 Май 2022

«Нові правила несуть певну загрозу для ІТ-індустрії»: Гороховський, Матій та інші про валютні рішення Нацбанку

Наталия Соловьева

Редактор длинных текстов, MC.today

Останнього тижня в Україні почав стрімко рости курс долара на «сірому» ринку. Щоб стабілізувати ситуацію, Нацбанк з 21 травня дозволив продавати валюту за ринковим курсом. Таким чином банки зможуть купувати валюту за регульованим курсом, а продавати – за ринковим. За даними порталу «Мінфін», різниця між ними складає майже 10 грн: 29,80 грн проти 38 грн.

Скасували обмеження курсу і для гривневих карток, якими українці розраховуються за кордоном. Списувати кошти банки тепер можуть за ринковим курсом.

Редакція MC.today зібрала думки українських економістів і підприємців щодо валютних рішень НБУ.

Василь Матій, фінансовий консультант

З початку великої війни НБУ зафіксував курс гривні до міжнародних валют. Це було важливо, щоб забезпечити можливість купляти стратегічний імпорт за фіксованою ціною і в цілому стабілізувати економіку країни в перший час.

Разом із цим ввели валютні обмеження, зокрема, на переказ коштів за кордон для інвестиційної діяльності. Але перший місяць можна було робити так звані операції квазікеш. Це коли купуємо щось за кордоном, але насправді поповнюємо свій закордонний рахунок. Але з травня квазікеш теж заборонили. Залишилась лише можливість переказувати за номером картки на міжнародні рахунки і знімати готівку за кордоном.

Це призвело до того, що різко виріс попит на готівкову валюту – просто тому, що немає можливості переказувати її безготівково. Кількість пропозицій, тобто охочих продати валюту, не змінилась. Саме це і вплинуло на зростання курсу. 

З 21 травня Нацбанк скасував обмеження на курс продажу валюти в банках. Раніше він міг відрізнятись від офіційного лише на 10%. Це врівноважить готівковий і безготівковий курс і виправить дисбаланс, наскільки це можливо.

Любомир Остапів, співзасновник iPlan і соціального проєкту «Сімейний бюджет»

На початку війни Нацбанк прийняв швидкі та рішучі дії, які чудово спрацювали й допомогли втримати фінансову оборону та забезпечити стабільність банківської системи.

Але зараз закінчується третій місяць війни, і ми бачимо деякі побічні ефекти від цих обмежень. Люди не особливо довіряють національній валюті і шукають способи купити долар в умовах достатньо жорстких обмежень. 

На мою думку, в НБУ мають оцінити ризики та, можливо, або перейти на покрокову девальвацію гривні, або розглядати перехід до курсу, що плаває, з певними обмеженнями. Якщо цього не робити, будемо продовжувати бачити те, що відбувається. Люди будь-якими способами намагатимуться купити долар або євро.

Нові правила також несуть певну загрозу для ІТ-індустрії, яка забезпечила рекордні $2 млрд надходжень в Україну за перші чотири місяці 2022 року. Чим сильніші валютні обмеження, тим вищий ризик різкого зниження експортного виторгу до кінця 2022 року.

Загалом, давати прогнози у воєнний час важко, бо все дуже швидко змінюється. Але, якщо враховувати втрати економіки, які за ВВП оцінюються від 35% до 50%, падіння агроекспорту, важко говорити про укріплення курсу. Але з допомогою західних партнерів можна говорити про певну стабілізацію.

Олег Гороховський, співзасновник monobank

У нас завжди в застосунку був єдиний курс – для операцій з картками, для обміну всередині застосунку та для ФОП.

Чому? Тому що це правильно. Наявність різних курсів – це складно.

Сьогоднішні обмеження змушують нас зробити різні курси – за операціями в застосунку й операціями ФОП курс не може відрізнятись більше ніж на 1% від курсу НБУ, а за картковими транзакціями й обміном у відділеннях, яких у нас немає, може.

Ну і виходить «красиво» – продавати валюту ФОПам ми не можемо, а купувати в них валюту можна лише за курсом НБУ+1%. ФОПи «щасливі».

Продаж валюти клієнтам під транзакції за кордоном – це величезні обсяги, які раніше були обмежені +10% від курсу. Тепер НБУ зняв обмеження і всі чекають, хто з банків перший поставить ринковий курс за картками (приблизно 36–37 грн за доллар). Бо від нього втечуть усі клієнти в банки, які поки що курс не поставили. А нам ще, крім іншого, потрібно цю «красу» запрограмувати.

Ми хочемо дати клієнтам-ФОП валютну картку, щоб вони не продавали валюту за неринковим курсом.

Але я все ж таки прошу НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів та обговорити з банками, як зробити так, щоб були і вовки ситі, і вівці цілі.

Здається, щось не те з цими обмеженнями. При цьому загалом я оцінюю дії НБУ як дуже професійні. Тема з валютними регуляціями складна з урахуванням війни. Тут потрібен ширший діалог для розробки рішень.

Петро Чернишов, член наглядової ради компанії «Фармак»

Днями НБУ опублікував нове рішення. Його мета – зменшити тиск гривні на валютний ринок.

НБУ зауважив, що за кордоном з багатьох карток українських банків знімають готівкову валюту – мабуть, обсяги сумарно стали занадто великими. НБУ пише, що таким чином за зниженим курсом люди міняють гривні на долари та євро і потім спекулюють ними на готівковому ринку України – а це не добре. Тому що НБУ не хоче витрачати резерви на підтримку курсу гривні за умов війни. І я згоден, що в такі часи курс може бути лише адміністративним, а не ринковим.

Не знаю, що заважало НБУ дочекатися приходу вже обіцяної допомоги від Заходу. Може, там є якісь проблеми. Ну гаразд – дозволили нашим банкам встановлювати вільний курс гривні за операціями з картками. Щоб припинити так званий картковий туризм – коли люди перетинали кордон з десятками карт, знімали те, що можна за максимальними лімітами, поверталися назад і потім цією валютою торгували в пунктах обміну. Розумно? Так.

Я дозволив би знімати хоча б максимум 50 євро на день і, наприклад, до 500 євро на місяць – це б убило «картковий туризм». Але НБУ видніше.

А потім найцікавіше: такий самий вільний курс ввели і на покупки картками за кордоном! І ось це, я вважаю, неймовірне за своєю жорстокістю рішення.

Нині за кордоном приблизно 6 млн біженців з України. Здебільшого це жінки та діти. Багато хто з них продовжує працювати віддалено в різних українських бізнесах. Багато хто з них отримує стипендії, пенсії, грошову допомогу – усе в гривнях, звичайно. У більшості з них чоловіки в Україні – і вони їм на картки переводять зароблені гривні. Просто щоб ті могли жити гідно в набагато дорожчих країнах.

І ось усі їхні заощадження та доходи беруть і зменшують одразу відсотків на 15% – а потім, може, і на 30% – адже курс же вільний тепер для таких операцій!

Чому не можна було запровадити, скажімо, обмеження – можливо, 1 тис. євро на місяць – на покупки з однієї картки з конвертацією гривні за адміністративним курсом? Таким чином ми не принижували б мільйони жінок і дітей у Європі – деяким скоро доведеться перейти там на гуманітарну допомогу. Ну, коротше – іноді дивуєшся, чому серйозні державні уми так погано прораховують наслідки своїх рішень.

По теме:

Новости

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: