Україна готує санкції на ринку криптовалют. Хто під них потрапить? Інтерв’ю з Агією Загребельською, НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) готує санкції щодо ринку криптовалют. Вони насамперед стосуватимуться інструментів, якими користується росія. Крім того, відомство планує запустити реєстр культурних цінностей, які росіяни вкрали й продовжують красти в українського народу. Ще одним новаторством стане реєстр компонентів іноземного виробництва, які рф використовує у своїй зброї на війні проти України. Про все це журналістка MC.today поспілкувалася з очільницею напряму мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агією Загребельською.

Ми запитали, чи потрапить біткоїн під українські санкції та як вплинуть згадки європейських держав, які допомагають Україні, як країн-виробників компонентів для російської зброї. Також нас цікавила думка НАЗК щодо необхідності маркування російської продукції в українських супермаркетах. Говорили й про необхідність створення реєстру російського ПЗ, яким користуються українці, та чи каратимуть їх за це. Пропонуємо вам ознайомитись із текстом розмови, яка відбулась під час івенту «Своє.ІТ. Шоурум українського ПЗ».

– Ви згадали, що НАЗК готує санкції щодо якихось криптовалют на ринку. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це?

– На сьогодні, ви знаєте, що Україна активно випускає санкційні пакети один за одним. Ми чуємо, як президент їх оголошує. Вони, по суті, присвячені кожен якійсь темі. Один з пакетів, над яким ми сьогодні працюємо, стосується криптовалют, криптобірж, обладнання для майнінгу тощо. Це, звичайно, буде удар, перш за все, по російських компаніях. І одна з головних мотивацій, чому ми звернули увагу на цей ринок, – розуміння того, що росія використовує криптовалюту саме для обходу санкцій. Тобто це один з головних інструментів окупантів.

Ми на сьогодні ще не готові розкривати деталі про те, що і як буде. Але, зі свого боку, ми закликаємо ринок, тих людей, тих експертів, які добре на цьому розуміються, які знають російські продукти або які розуміються на ринку і можуть вивчити продукти рф, допомогти нам в експертизі. Будь ласка, звертайтеся до нас, давайте свої пропозиції і ми з задоволенням будемо спільно просувати їх не тільки на українському санкційному треку, а й на міжнародному.

– Тобто йдеться саме про криптовалюти, які використовують тільки росіяни?

– Не тільки криптовалюти, а й криптобіржі і обладнання для майнінгу, так. Це ті, які використовують росіяни для обходу санкцій. Це продукти компаній, які є саме російськими, і які генерують дохід для рф.

– Біткоїн може потрапити під санкції?

– Ні, сам біткоїн не думаю. Але якщо ми виявимо суб’єктів, які допомагають саме росії за допомогою цієї криптовалюти обходити санкційні обмеження, які вже існують, то вони можуть постраждати.

– Ви говорили, що плануєте реєстр культурних цінностей, які росія вивезла з України. А ще якісь новації будуть?

– Культурні цінності, які росія вивезла з України, – це стосується не тільки вкрадених в музеях тощо. Сьогодні, для прикладу, активно ведуться археологічні розкопки в Криму. Це наша територія, це наші цінності, але вони їх розкопують, вони їх вивозять у свої музеї, продають на міжнародних ринках. Тобто в цей реєстр увійдуть також об’єкти, які вони отримали в результаті археологічних розкопок на окупованих українських територіях.

Щодо наступних реєстрів, які плануються. Сьогодні ми працюємо активно і ми б дуже хотіли, щоб це було запущено в максимально короткі строки, це буде новий компонент, я сподіваюся, на порталі «Війна та санкції», це стосується іноземних компонентів, що були виявлені в російській зброї, затрофеєній в Україні.

Тобто ми знаємо, що в російській зброї, починаючи від ракет, закінчуючи захопленими танками, прицілами, дронами, ми знаходимо багато іноземних компонентів. Їх виготовляють як країни санкційної коаліції, так і треті сторони – КНР та інші виробники.

І ось тут держава активно працює над тим, щоб зібрати всі ці компоненти в один реєстр, щоб можна було донести до всього світу цю інформацію. Для чого? Тому що, наприклад, митник коли розмитнює той чи інший чип або інший компонент, може відкрити цю базу і подивитися, чи використовується він у російській зброї. А якщо так, то, можливо, в цьому випадку потрібно провести більш детальну перевірку, того, хто ж буде кінцевим споживачем.

Або, наприклад, розслідувач в будь-якому куточку світу зможе взяти компонент з цього реєстру і розслідувати ланцюжок постачання, як цей він потрапив в російські руки.

– А не боїтеся, що це вплине на допомогу Україні з боку європейських країн? Адже були випадки, коли знаходили у російській зброї компоненти їхнього виробництва.

– В такому випадку здебільшого ці компоненти, я б сказала, сьогодні, в левовій частині. Але вони потрапляють в росію не з європейських країн, а через треті країни. І тут дуже важливо, що ми не є опонентами, тут ми партнери один з одним. Тобто тут якраз важливо спільними зусиллями здійснювати дипломатичний тиск на треті країни – на країни Центральної Азії, на країни Кавказу, на Китайську Народну Республіку, Гонконг, Тайвань, Таїланд, Сінгапур, країни Затоки, через які ці компоненти потрапляють в росію.

І ось, коли ця інформація буде публікуватися, коли вона буде оприлюднена, це буде прозоро, і це дозволить залучити максимальну кількість людей до відстежування ланцюжків постачання і до перевірки. Щоб той самий банк, коли він обслуговує транзакцію по закупівлі компонентів, міг відкрити, подивитися, чи є цей компонент у російській справі, а якщо він є, то треба уважніше подивитися на цю транзакцію. Адже банки, фінансові установи також забезпечують санкції. А сьогодні вони не мають доступу до цієї інформації, хоча тут нічого таємного насправді немає. Навпаки, що більше учасників ринку знайомі з нею, то сильнішим буде вплив. Тому тут у нас з партнерами спільні цілі.

– Гарна була ідея щодо маркування російських продуктів в Україні, в українських магазинах. Чи можливо, що НАЗК вийде з такою ініціативою?

– Ми як держава не готові тиснути на бізнес, щоб вони це робили в імперативному порядку. Але як представник Національного агентства, що веде реєстр міжнародних спонсорів війни, я скажу, що ми дуже будемо вітати таку ініціативу. Ми вважаємо це правильним. І ми вважаємо, що в цьому випадку якраз цивілізоване, високоорганізоване, демократичне суспільство має без втручання держави, за власною ініціативою це зробити. Ми бачимо такі приклади у скандинавських країнах, коли власники супермаркетів за власною ініціативою починають маркувати цю продукцію. Це не робив парламент Швеції чи Фінляндії, це не робив їхній уряд. Це власники супермаркетів самі зробили. І це робили люди, яким не падають ракети на голову, що дуже важливо, це ті люди, хто не відчуває на собі наслідки цієї абсолютно неспровокованої, несправедливої війни.

Ми, як люди, які відчувають це кожен день, мали б це робити найперше. Тому ми тут закликаємо бізнес зі свого боку включитися.

– Можливо, якісь рекомендації підготуєте?

– Ми публікуємо на нашому порталі перелік брендів, які не вийшли з російського ринку і які сьогодні спонсорують російську агресію. Як саме їх позначати, здається, має вирішувати власник супермаркету. Якщо держави почнуть втручатися в те, як позначати тощо, по-перше, це призведе до критики та небажання з боку певної частини суспільства. По-друге, кожного разу, коли українцям намагаєшся щось нав’язати, відбувається відторгнення. Але коли потрібно самоорганізуватися і зробити це самими, мені здається, ми в цьому найкрутіші.

Тому тут просто потрібно власникам супермаркетів відчути запит суспільства. Адже в суспільстві цей запит є, ми це бачимо, ми постійно чуємо це питання. Я впевнена, що левова частина їхніх клієнтів хоче, щоб таке маркування було.

– До речі, про санкції по програмному забезпеченню. Російські компанії продають в Україні і легально, і нелегально своє програмне забезпечення, а українці ним користуються, та сама «1С». Як тут бути? Можливо, буде окремий реєстр? НАЗК буде вводити санкції? Як це можливо фізично зробити?

– Я б працювала в кількох напрямках. Перше, я б говорила про те, що непогано було б створити також реєстр російських програмних продуктів, щоб будь-який споживач міг зайти туди й подивитися, що це російський програмний продукт. Тому що індивідуальні санкції вводяться саме щодо фізичних і юридичних осіб і не завжди можна ідентифікувати по них програмний продукт.

Тут, до речі, НАЗК відкрите до пропозицій. Якщо ринок готовий запропонувати це, ми готові на порталі «Війна та санкції» зробити ще один компонент.

Коли йдеться про санкції, то тут, з одного боку, ми можемо розширювати списки індивідуальних санкцій фізичних і юридичних осіб, до яких вони ще не були застосовані, але хто має зв’язок з російським софтом, його реалізацією тощо. І тут ми також відкриті до пропозицій від ринку.

А з іншого боку, можливо, ми можемо поговорити про секторальні санкції. Можливо, є сенс проєктувати такі санкції, які б впливали не стільки на фізичну чи юридичну особу, скільки на сам програмний продукт. Подібних санкцій Україна ще не вводила ніколи, відповідно, це буде щось нове. Тому тут нам потрібна тісна взаємодія з ринком, щоб мати можливість сконструювати таку модель, яка дозволить вплинути саме на програмні продукти.

– Скільки часу це може тривати?

– Все залежить від того, як ми будемо працювати з ринком. Ми можемо впоратися за місяць. А можемо це робити й 20 років. У нас є приклади, коли ми 30 років щось робимо, а є приклади, коли ми за 2 тижні маємо результат.

– Чи є сенс намагатись карати українців, які використовують російське ПЗ?

– Спочатку нам потрібно українцям донести чітко, що таке російське ПЗ, прокомунікувати наслідки використання російського ПЗ, українські альтернативи, які існують. І після цього ми можемо говорити про покарання.

• Нагадаємо, «Своє.ІТ. Шоурум українського ПЗ» відбувся минулої п’ятниці. Захід відвідали понад 1 000 гостей, під час події презентували приблизно 30 українських програм. Детальніше про це пропонуємо вам почитати тут.