Обмеження НБУ не дають волонтерам купувати потрібні товари за кордоном. У соцмережах знайшли вихід

Що сталося

З 21 липня набули нових правил НБУ щодо гривневих переказів за кордон. Тепер не можна робити P2P-переклади понад 30 тис. грн. Peer-to-peer (P2P) – це переклади від людини іншій людині. Такі переклади переважно роблять громадяни України для допомоги родичам за кордоном. Наприклад, службовець у ЗСУ для своїх сімей. Але ще такий спосіб оплати використовують волонтери, перекидаючи гроші на купівлю необхідних для армії товарів.

У цьому ж рішенні НБУ змінено ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих карток. Якщо раніше обмеження були на місяць, тепер вони щотижневі. З картки не можна зняти понад 12,5 тис. грн на сім календарних днів. Таке обмеження не дозволяє волонтерам купувати щось більше ніж на $300 на тиждень.

Додатково Нацбанком встановлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із гривневих карток у 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх гривневих рахунків клієнта у банку. І саме це обмеження викликало обурення серед волонтерів.

Що кажуть волонтери

У соцмережах волонтери скаржаться на блокування платежів понад 100 тис. Так, Сергій Стерненко пише:

«Прийшов запит від військових на коптер Dji Matrice 30 (він дуже цінний для розвідки та коригування арти). Вартість понад 500 тис. грн за один. Придбати його я не зміг, бо діють нові ліміти НБУ. І це лише початок. Невдовзі більшість волонтерів країни не зможуть купувати все, що потрібно для нашої оборони».

Далі він пояснює, що фізособи (а це понад 90% волонтерського руху) не зможуть закуповувати для ЗСУ все необхідне. Найчастіше такі закупівлі відбуваються саме за кордоном.

Придбати з гривневої картки теж не варіант, тому що купівля валюти з гривневих карток заборонена.

Оплата за виставленим рахунком також відпадає, тому що купівля товарів на великі суми за SWIFT заборонена.

Волонтерські фонди також не зможуть робити деякі закупівлі. Наприклад, для дронів DJI є заборона від самої компанії на постачання продукції в Україну. І більшість європейських магазинів цієї заборони зараз дотримуються.

«Ймовірно, Нацбанк запроваджував такі обмеження, керуючись іншою логікою з метою захисту економіки. Але відсутність винятків для волонтерів це призведе до катастрофи, яка дуже погано вплине на забезпечення армії», – додає Стерненко.

Його думку підтримують і інші волонтери.

«Держава подбала». Наразі межа на місяць 100 тис. грн. Тобто з однієї картки можна придбати один якісний тепловізор чи дрон на місяць! Але багато коштує понад 100 тис. за одиницю. Тож у цьому випадку придбати нереально за нових умов», – додає співзасновник 4City В’ячеслав Грубий.

Як це пояснює Нацбанк

У НБУ випустили пояснення, що робити волонтерам. Фінустанова нагадує, що ще у квітні запровадила особливі умови для волонтерів. Так, фізособи можуть купувати та перераховувати валюту на купівлю товарів оборонного призначення в межах 400 тис. грн на місяць. До таких товарів відносяться більшість закуповуваних волонтерами: бронежилети, каски, шоломи, прилади для стеження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання медичної допомоги тощо.

Також НБУ не лімітував перерахування валюти з рахунків благодійних фондів чи юросіб для закупівлі товарів волонтерської допомоги.

«Національний банк України завжди підтримував волонтерський рух та готовий до діалогу. Якщо волонтерські організації потребують підтримки у розв’язанні будь-яких питань, ми ретельно вивчаємо ці пропозиції», – заявив голова НБУ Кирило Шевченко.

Але навіть 400 тис. грн – це катастрофічно мало, вважають волонтери. Наприклад, той самий Стерненко збирає близько 4 млн грн на коптери та обмеження НБУ не дають йому можливості їх придбати.

Як можуть платити волонтери

Поки що НБУ розглядає можливості зняття обмежень для волонтерів, самі волонтери вже знайшли спосіб, як можна оплачувати дорогі дрони.

Найпростіше рішення – використовувати карти різних банків, розбивши платіж між ними. Але якщо сума надто велика, такий варіант стає незручним.

Другий варіант — скидати з кількох карток на рахунок в іноземному банку і вже з нього робити платіж.

Третій варіант – платити у криптовалюті. Але це лише заганяє у тінь волонтерський рух.

Четвертий варіант, як пропонує НБУ – робити дорогі покупки через волонтерські фонди чи започаткувати свій. Але слід звернути увагу на статут: у ньому має бути пункт про міжнародну діяльність. Інакше такому фонду щось купувати за кордоном не можна.