Оборона Донецького аеропорту та життя на лінії розмежування: 10 фільмів про війну в Україні

Війна росії проти України почалася 2014 року. З того часу українські та закордонні митці зняли десятки фільмів про події на сході України.

Редакція MC.today зібрала 10 фільмів про війну в Україні. Ці стрічки отримали хороші рейтинги та позитивні відгуки глядачів, їх номінували на українські та міжнародні кінопремії. У підбірку увійшли як художні, так і документальні картини.

Художні

«Кіборги», 2017

Рейтинг IMDb: 7,9

Доброволець з позивним «Мажор», син впливових батьків, таємно втік на війну. У вересні 2014 року він разом з іншими шістьма військовими приїжджає в розбитий Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва на чергування. Протягом фільму «Мажор» намагається зрозуміти свою роль на цій війні та саму війну.

Кожен з героїв стрічки – це збірний образ, який був списаний з реальних «кіборгів». Консультантом під час фільмування був Кирило Недря з позивним «Доцент». Він брав участь в обороні Донецького аеропорту.

Фільм отримав шість нагород «Золота дзиґа» української національної кінопремії, що присуджується за професійні досягнення в розвитку українського кінематографа. Ще одну – від Національної премії кінокритиків «Кіноколо».

«Клондайк», 2022

Рейтинг IMDb: 7,6

Українська сім’я живе в селі на Донбасі. Ірка, головна героїня фільму, відмовляється виїзжати звідти, навіть коли почалася війна. Згодом поруч із селом падає малазійський боїнг.

Фільм отримав п’ять нагород, серед яких премія екуменічного журі, нагорода як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику тощо. 

«Черкаси», 2019

Рейтинг IMDb: 6,9

Мишко родом із села на Чернігівщині. Він служить матросом на українському протимінному кораблі U311 «Черкаси». Влітку він повертається додому та вмовляє свого друга Лева теж піти на службу.

Взимку 2014 року, доки в Києві триває Революція Гідності, U311 «Черкаси» відправляється на навчання у води Болгарії. Коли корабель повернувся додому, Крим уже захопила росія.

Фільм отримав дві нагороди, серед яких премія Української кіноакадемії.

«Погані дороги», 2020

Рейтинг IMDb: 6,8

П’ять новел про жителів Донбасу та військових по різні боки лінії розмежування. Це історія водія, який забув документи та починає дивно поводитися на блокпості. Новела про сепаратиста, який завів дівчину у підвал, аби жорстоко її зґвалтувати, та інші.

Режисерка та сценаристка фільму Наталія Ворожбит використала історії людей, що зібрала під час роботи над «Кіборгами». Спочатку вона написала п’єсу, а згодом перетворила її на повнометражну картину.

Стрічка отримала десять нагород, серед яких «Золота дзиґа» та інші.

«Атлантида», 2019

Рейтинг IMDb: 6,8

2025 рік. Рік тому Україна виграла війну з росією та звільнила Донбас. За сюжетом ця територія вже не придатна для життя і, здається, відновити її вже не вдасться.

У фільмі знялися не професійні актори, а ветерани АТО та ООС, волонтери та інші. Наприклад, один з акторів, Андрій Римарук, був розвідником, а зараз працює у фонді «Повернись живим». Стрічку знімали в Маріуполі у 2018 році.

Фільм переміг на Венеційському кінофестивалі у програмі «Горизонти» та потрапив у рейтинг «100 найкращих фільмів в історії українського кіно».

Документальні

«Добровольці Божої чоти», 2015

Рейтинг IMDb: 8,6

Стрічка про захисників Донецького аеропорту. Один з режисерів каже, що шукав для фільму батальйон, де немає показухи, але є взаємоповага. Він знайшов Добровольчий український корпус від «Правого сектора». Він не підпорядковується ні МВС, ні Міністерству оборони.

Над стрічкою працювали два режисери, кожен з них знімав у своєму стилі. Леонід Кантер фільмував сам аеропорт. За його словами, важливо було не вимкнути камеру у критичні моменти. Іван Засній робив професійні кадри у Пісках, селі на Чернігівщині.

Воїнів, які знімалися у фільмі, на жаль, уже немає в живих.

«Невидимий батальйон», 2017

Рейтинг IMDb: 8,1

Фільм про шістьох героїнь, які брали участь у бойових діях на сході України.

Проєкт «Невидимий батальйон» розпочинався як дослідження про жінок на війні. Потім зробили календар з їхніми фото. Третьою частиною проєкту стала стрічка.

Мета – показати роль жінок на війні, зруйнувати гендерні стереотипи, аби їм було простіше будувати кар’єру в силових структурах. Ще фільм мав нагадати світу, що в Україні йде війна з росією, а не громадянська.

Глядачі назвали героїнь «неймовірно сильними жінками, які тримають на своїх плечах небо».

«Війна химер», 2017

Рейтинг IMDb: 7,9

Український боєць з позивним «Лавр» вижив у Іловайському котлі, але втратив найближчих побратимів. Його дівчина Анастасія Старожицька, одна з режисерок фільму, приїхала до нього одразу після битви. Пара намагається будувати своє життя разом. Вони обговорюють свої емоції під час війни та знову разом їдуть на передову.

Стрічку номінували на дві премії – від Одеського міжнародного кінофестивалю та Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

«Віддалений гавкіт собак», 2017

Рейтинг IMDb: 7,6

Історія про десятирічного Олега, який живе на сході України, неподалік від зони бойових дій. Іноді стрільба та ракетні удари чутно здалеку, іноді – занадто близько. Багато людей уже покинули село, проте його бабуся не збирається це робити. Вона піклується про Олега відтоді, коли його мама померла.

Він проводить багато часу разом з двоюрідними братами Яриком і Костею. Вони обговорюють події та підіймають філософські теми. Наприклад, якою має бути справжня людина.

Фільм отримав 19 нагород. Серед них премії Амстердамського міжнародного фестивалю документального кіно та інші.

«Земля блакитна, ніби апельсин», 2020

Рейтинг IMDb: 7,4

Ганна живе на Донбасі, де вже шостий рік йде війна. Вона сама виховує чотирьох дітей. Попри те, що обстріли стали буденністю для сім’ї, і жінка, і діти вміють радіти життю. Вони мають хобі, грають на піаніно та знімають фільм про своє життя.

Стрічка отримала 19 українських і міжнародних нагород. Серед них премія Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та інші. Ще фільм потрапив до списку «100 найкращих фільмів в історії українського кіно».