«Один воює – 4 працюють». Офіс президента й Рада створили два плани бронювання від служби

Поки Україна чекає на посилення мобілізації, відкритим залишається також питання бронювання військовозобов’язаних працівників та надання їм відстрочки від проходження служби. Наразі є вже дві альтернативні концепції, які могли б врегулювати це питання. Вони мають характер економічного бронювання, тобто коли за кожного співробітника, що отримав відстрочку, передбачаються відрахування в держбюджет.

«Платне» бронювання – не нова ідея для України. Офіс президента спершу пропонував надавати відстрочку залежно від суми сплачених податків, та від цієї ідеї відмовились. У Раді ж розглядали встановлення фіксованого щомісячного платежу. Зараз ОП та ініціативна група BP під керівництвом голови економічного комітету Дмитра Наталухи мають дві концепції, пише «Українська правда».

У чому полягає модель Офісу президента

Ця концепція передбачає відрахування з реально отриманої працівником зарплати, тобто сплату податків. Нижню межу пропонують встановити на рівні 30-35 тис. грн на місяць.

З-поміж переваг цієї моделі виокремлюють те, що надходження до держбюджету легко адмініструвати через податкову службу, бізнес почне виходити з «тіні», а ФОПи – влаштовуватись на роботу за трудовими договорами.

«Головне – це навіть не гроші, а тотальна зміна економічної культури. Коли люди й компанії проживуть якийсь час і повністю попрацюють “в білу”, то ніхто вже не захоче повертатись до зарплат у конвертах», – цитує видання заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму.

Водночас малі бізнеси, особливо поза межами великих обласних центрів, навряд чи зможуть пристати на такі умови. Тобто вони навпаки можуть піти «в тінь». Також 40% відрахувань осідатимуть у місцевих бюджетах, а не йтимуть винятково на потреби ЗСУ.

Читайте також: Працюй або воюй. Як айтівці відреагували на ідею спростити бронювання за податки

Чим відрізняється модель Дмитра Наталухи

Ця концепція передбачає впровадження ще одного податку, який працюватиме як військовий збір. За цією моделлю роботодавець матиме щомісяця сплачувати за кожного заброньованого працівника 20 тис. грн. Таку ж можливість пропонують надати й ФОПам.

Завдяки цьому можна буде всі зібрані кошти спрямовувати в спеціальний фонд, призначений для задоволення винятково оборонних потреб. Втім, більшість роботодавців в Україні не мають змоги сплачувати стільки коштів за бронювання.

Яка користь від економічного бронювання

Обидві концепції ґрунтуються на обчисленнях та можуть щороку приносити в державний бюджет від 200 до 350 мільярдів гривень.

Шурма пояснив, що нині є доволі чітке розуміння того, скільки потрібно грошей, щоби навчити, озброїти та забезпечити одного мобілізованого всім необхідним. Це приблизно 80 тис. грн на місяць.

«Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші», – розповів він.

Тобто якщо є потреба в мобілізації 500 тисяч службовців, два мільйони мають бути заброньованими.

Ця концепція викликає чимало дискусій. Зокрема, через те, що багато українців вважають її дискримінацією за майновою ознакою. Але обидві групи, що працювали над економічним бронюванням, наполягають, що основна ідея – це створення сталого джерела надходження коштів до держбюджету для утримання армії без допомоги з боку партнерів.

Раніше ми також розповідали, як відсутність механізмів бронювання та виїзду у відрядження впливають на IT-бізнес.