Переробка сміття. Як побудувати індустрію та з чого починати реформу – Євгенія Аратовська

Засновниця проєкту «Україна без сміття» (УБС) Євгенія Аратовська пояснила, чому переробка сміття – одна з нагальних проблем в Україні, як можна побудувати індустрію в цій галузі та чому зміни в законодавстві не змусять все працювати по-новому.

За словами Євгенії, в Україні досі немає ефективної сміттєвої переробки попри загрозу для екології та необхідність імплементації європейських директив, а для органів місцевого самоврядування простіше та дешевше возити відходи на звалища. Чому переробка – це перспективний бізнес, як побудувати індустрію в цій галузі та з чого варто розпочинати реформи, вона розповіла у великому інтерв’ю для MC.today.

Євгенія пояснила, що насамперед потрібно розвивати вільний конкурентний ринок, адже це – одна з умов покращень у технологіях, якості обслуговування та вартості послуг, що надаються.

«Вільний ринок виникає, коли держава створює певні правила, інструменти та фінансову модель. А для її появи захоронення на звалищах, яке сьогодні є невиправдано дешевим, має безальтернативно стати дуже дорогим – скажімо, €50 за тонну», – говорить вона.

Тоді компанія, яка створить нову бізнес-модель та пропонуватиме аналогічні послуги по €40 за тонну, «відіб’є» користувача у звалища. Нині ж, коли сміттєві послуги надаються на умовах державного субсидіювання або винятково комунальними підприємствами, посилюється корупція. А неякісний сервіс «тягне» за собою сумнівну економію, наприклад, на дорогих фільтраційних системах.

Читайте також: Коли клієнт хоче Ferrari за бюджет Fiat. Як українське IT виграє конкуренцію з іноземцями – голова EPAM Україна

«Ще один дуже класний економічний інструмент – відстежувати шлях сміття від утворювача до переробки і брати гроші з виробника, сміття якого не придатне для переробки (або яке не збирається через систему сортування) і поїде на звалище. Це теж створює умови для нового ринку», – говорить Євгенія.

Вона вважає, що запровадження цільових показників збору, як-от відсоток від обсягу виробленої продукції, та впровадження системи звітів мотивуватимуть надавачів таких послуг до покращення їхньої якості та ефективності.

«Вони підуть до заготівельних баз, як-от наша сортувальна станція, щоб домовитися про співпрацю. Заготівельники почнуть отримувати відшкодування витрат на заготівлю від виробників і будуть конкурувати один з одним і нарешті відчують, що можуть заробляти на сортуванні. Так це працює в Європі», – пояснює Євгенія.

Читайте також: Шеф-кухар Володимир Ярославський розповів про відкриття українських ресторанів за кордоном і створення віральних TikTok-відео

Як реформувати галузь сміттєпереробки

За словами Аратовської, ухвалення нових законів, також з огляду їхньої гармонізації з відповідними нормами ЄС, – не панацея. Ці зміни не зроблять так, що все одразу почне працювати по-новому. Євгенія вважає, що рух до європейської моделі потрібно починати з лобіювання. Для цього між собою мають домовитись Міністерство екології, місцева влада, перевізники, виробники харчових продуктів, одягу, техніки тощо. А вже після цього доцільно запускати реформи.

«Зараз виробники перебувають у стані недовіри, що їх постійно хтось хоче “намахати”», – пояснює Євгенія.

Вона навела на підтримку цієї думки приклад корупційної схеми з державним підприємством «Укрекокомресурси», якому мали сплачувати податок усі імпортери паковання.

• Також пропонуємо вам почитати інтерв’ю зі співвласником «Галі Балуваної» про те, чому призупиняє продаж франшиз та як бренд Multi Cook підкорює США та Європу.