Починала з кав’ярні у Варшаві на 6 кв. м, а тепер розвиває мережу Dobro&Dobro в Європі. Історія Інни Ярової

Олена Черкасец

Журналістка

До Польщі засновники мережі Dobro&Dobro Інна Ярова з чоловіком переїхали девʼять років тому. Пара наважилася покинути успішну кар’єру у рекламному бізнесі заради власної справи. Відкриття кав’ярні здавалося ідеальним варіантом – приємний бізнес, що не потребує великих вкладень.

«Не вивчите ринок – втратите все». Як Інні Яровій вдалося заснувати успішний гастрономічний бізнес в Польщі

Однак, реальність була інакшою – здобути довіру польської аудиторії виявилося не так просто. Та попри численні виклики подружжю це вдалося і тепер Dobro&Dobro розвивається і масштабується в Польщі та Чехії. Мережа налічує 12 кав’ярень, 2 суші-бари та 2 просеко-бари, а також збирається відкривати заклади в інших країнах.

В інтерв’ю для MC.today Інна Ярова згадала про виклики, з якими зіткнулася на новому ринку, про відмінності між звичками українських і польських відвідувачів гастрономічних закладів, пояснила, що потрібно зробити, щоб успішно запустити бізнес в Польщі, й розповіла, як українці об’єднуються там для допомоги ЗСУ.

Як кавʼярня Dobro&Dobro потрапила до Книги рекордів

Перша кав’ярня Dobro&Dobro мала площу всього 6 кв. м / Фото надане спікеркою

Ми планували стартувати у Варшаві в 2015 році напередодні Нового року, тож почали підбирати приміщення. Переглядали оголошення в інтернеті, запитували у знайомих, але нічого не могли знайти і дату відкриття довелося змістити.

Згодом ми зрозуміли, що насправді нам пощастило, що запуск кавʼярні не відбувся напередодні новорічних свят. Це в Україні цей час вважається сезоном, коли можна добре заробити, а у поляків – це період відпусток і більшість людей роз’їжджаються. Якби ми відкрилися тоді, початок роботи обернувся б провалом.

Ми вже настільки втомилися від тривалих пошуків місця для кав’ярні, що зрештою, орендували крихітне приміщення на 6 кв. м. З погляду польської гастрономії це було абсолютно невигідне місце – поляки не звикли відвідувати такі маленькі заклади, а перемикнути їх на нову концепцію і змусити повірити в неї дуже складно. 

Ярова визнає: поляки не звикли відвідувати маленькі заклади / Фото надане спікеркою

Але невдовзі цей недолік перетворився на перевагу. Вже за кілька місяців представники Книги рекордів Польщі офіційно засвідчили, що заклад Dobro&Dobro став найменшою кавʼярнею країни.

Як дивували клієнтів українською халвою

Коли ми вирішили відкрити кав’ярню в Польщі, у нас не було ні досвіду, ні чітко сформованого плану, ні команди. Я і мій чоловік Олег – оце і вся команда.

Ярова та її чоловік припустили чимало помилок на старті бізнесу / Фото надане спікеркою

Ми мали $10 тис. у кишені й багато ентузіазму. Але взагалі не розуміли, з чого починати: скільки умивальників має бути, яких норм потрібно дотримуватись, щоб отримати дозволи. Першу спробу ми провалили, і лише з другої нам вдалося пройти всі етапи.

Увесь процес будувався на принципі: зробили крок – побачили, що вийшло, – спробували ще раз.

Звісно, що ми припустили чимало помилок. Одна з них – відкрити маленьку кав’ярню на прохідній вулиці. Такий формат більш доречний для ТЦ, а не для відкритої території. Інша – ми із запізненням подали документи, щоб отримати дозвіл на літній майданчик, через що втратили частину клієнтів у теплу пору, бо поряд з кафе не було місця для відпочинку.

Через пізню подачу документів, заклад Ярової не зміг відкрити літній майданчик / Фото надане спікеркою

Наступним викликом був асортимент. На старті у нас не було навіть смаколиків до кави: ні трубочок, ні горішків. Потім ми почали завозити їх з України. Зокрема і халву, яку фасували в стаканчики по 200 грамів і продавали як десерт. Для поляків це було дуже незвично.

Та головний наш прорахунок – недооцінили важливість аналізу аудиторії. Ми не знали, які звички мають поляки, де вони проводять час, що їдять. Тому були змушені викручуватися – експериментувати та шукати креативні підходи. Щоб привернути увагу, ми почали проводити у нашій маленькій кав’ярні ярмарки, тренінги, майстер-класи – створювали приводи, щоб люди до нас зайшли.

Коли настала зима, ми вигадали «добро бокси» – подарункові набори з кавою та смаколиками, які стали популярним різдвяним подарунком.

Попри всі труднощі, ми тримали якість кави та сервіс на найвищому рівні. Наші клієнти поверталися і кілька років поспіль ми мали майже ідеальні оцінки на Google Maps – 100 балів. Це було велике досягнення.

«Ми масштабувалися без реклами»

Мережа Dobro&Dobro включає не лише кав’ярні, а й суші-бари та просекко-бари / Фото надане спікеркою

Завоювати довіру клієнтів в Польщі – завдання не з легких, це потребує щонайменше трьох років. Після першого року роботи, коли наша маленька кав’ярня вже змогла привернути увагу місцевої аудиторії, ми зрозуміли – час рухатися далі. Ми зареєстрували торгову марку Dobro&Dobro і почали міркувати, як побудувати власну франчайзингову мережу.

В січні 2018 року уклали першу угоду франшизи, відкривши кавʼярню у Варшаві. Ми не витрачали кошти на рекламу – про нас дізнавалися завдяки «сарафанному радіо» та нашій репутації. Інтерес до Dobro&Dobro зростав, ми стали відкривати заклади в інших містах Польщі. А у 2021 році вийшли за межі країни й відкрили першу франчайзингову кавʼярню у Чехії.

Ми працюємо за схемою, що включає повний супровід франчайзі, і допомагаємо на кожному етапі – від вибору приміщення до вирішення фінансових та юридичних питань. Паушальний внесок для придбання франшизи становить $10 тис., а щомісячне роялті –  5% від обороту.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Browary Warszawskie (@browarywarszawskie)

Сьогодні ми маємо 12 власних закладів і мережу франчайзингових у Польщі та Чехії. Це не лише кав’ярні, а й суші-бари та просекко-бари, які ми теж розвиваємо у форматі франшизи. Більшість наших працівників – українці. Це розумні, класні люди, які чудово володіють польською мовою. 

• Читайте також: «Вся наша команда – це українці»: як Єлизавета Татарина відкрила веганську кав’ярню у Великій Британії

Як адаптуватися до інших вподобань 

Незабаром ми будемо святкувати десятиріччя бізнесу в Польщі, але й досі досліджуємо місцевий ринок, спостерігаємо за вподобаннями гостей. Тенденції постійно змінюються – те, що працювало вчора, може не спрацювати завтра. Тож потрібно підлаштовуватися.

Щоб заклад справді став успішним, недостатньо зробити «копіпаст» якогось формату з України. Люди живуть, працюють, витрачають гроші й навіть тішаться по-різному. наприклад, поляки ходять в заклади не для того, щоб «показати себе», як часто буває в Україні, а щоб просто поїсти чи поспілкуватися. Це частина їхнього повсякденного життя.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Kawiarnia • Kawa • Coffee • Śniadania (@dobro.dobro.cafe)

На відміну від українців, які люблять відкривати для себе нові заклади та експериментувати зі стравами, поляки не поспішають куштувати незнайому їжу. Вони надають перевагу простим і зрозумілим продуктам без складних назв чи екзотичних інгредієнтів. Для них ближчими є канапки, багети або тортики.

Окрім цього поляки дуже раціонально підходять до витрат. Вони можуть часто відвідувати заклади, але при цьому прагнуть витрачати менше. Замість повного набору із закуски, основної страви, напою й десерту, вони частіше обирають щось одне. Також набувають популярності заклади, де гості замовляють кілька невеликих страв і діляться ними. Можна спробувати різні смаки й водночас заощадити.

До пандемії COVID-19 перші гості приходили вже о 7:00. Але тепер більшість кав’ярень відчиняються пізніше, адже багато хто працює дистанційно і виходить з дому ближче до обіду. 

Абетка для тих, хто планує відкрити власну справу в Польщі

Ярова наголошує: у Польщі нічого не падає з неба / Фото надане спікеркою

Польща – країна великих можливостей для розвитку бізнесу, хоча й має свою специфіку. Це вдячний ринок, де клієнти цінують якісний продукт і гарний сервіс. Але, щоб успішно тут працювати, потрібно зрозуміти й дотримуватися місцевих правил гри.

Процедура оформлення документів в Польщі складна, але цілком логічна й передбачувана. Якщо ти знаєш, які кроки потрібно зробити, і виконуєш їх, то працюєш спокійно, без зайвих перевірок чи штрафів. У кожному воєводстві є свої нюанси, але правила однакові для всіх.

Усі наші досягнення за 10 років – це результат зусиль, досвіду, помилок і вкладених ресурсів. У Польщі нічого не падає з неба, як багато хто думає. Усе здобувається працею, терпінням і наполегливістю. Тут немає жодних полегшень чи преференцій для українців. Податки та й витрати на робочу силу високі. На відміну від України, немає єдиного податку чи спрощених схем. Ми працюємо на тих же умовах, що й місцеві підприємці.

Якщо ви хочете протестувати свої сили у гастрономічному бізнесі, краще зробіть це в Україні. Загалом я за те, що якщо є можливість не відкривати гастрономічний бізнес, не робіть цього. Але якщо рішення вже прийняте, є три речі, які ви маєте зробити:

• зрозуміти менталітет поляків – чи адаптована ваша концепція до місцевого ринку. Відкриєтеся «наосліп» – можете втратити все;
• знайти локальних партнерів;
• сформувати змішану команду і бути завжди залученим у бізнес – приїжджати раз на місяць чи рік не вийде.

Інна Ярова та її чоловік / Фото надане спікеркою

Гастрономічний бізнес у Польщі вимагає терпіння. Щоб завоювати довіру та сформувати постійну аудиторію, потрібен час. Важливо підтримувати високий рівень сервісу, незалежно від кількості відвідувачів. Не варто розчаровуватися через невеликий потік клієнтів на старті – це природний процес. Люди повинні звикнути до вашого бренду і полюбити його. 

• Читайте також: Лідери Kormotech, Lviv Croissants і не тільки розповіли про складнощі виходу бізнесів за кордон

Блокування кордонів, акції та допомога ЗСУ: як українці об’єднуються в Польщі

Ярова активно допомагає Україні та українцям / Фото надане спікеркою

З початком повномасштабного вторгнення наша мережа активно долучилася до допомоги Україні. Для нас це близько й на особистому рівні: рідний брат мого чоловіка Олега 23 лютого 2022 року виїхав із Варшави в Україну і зараз служить у ЗСУ. Ми співпрацюємо з найбільшою волонтерською організацією українців у Польщі – «Євромайдан Варшава», займаємося збором гуманітарної допомоги, організовуємо заходи, акції та ініціативи, що спрямовані на просування важливих для України питань.

Разом із командою та іншими українцями ми блокували кордон з Білоруссю, щоб домогтися ембарго на торгівлю. У відповідь на дії Орбана проводили театралізовані акції з імітацією крові, щоб продемонструвати наслідки таких рішень.

«Наша місія – не лише допомогти матеріально, а й сформувати позитивний імідж українців за кордоном» / Фото надане спікеркою

Ми започаткували ініціативу «Кава для українців», підтримували акцію «Свято без тата», яка допомагає дітям і родинам загиблих героїв, збирали кошти на дрони, підтримували фестивалі українського кіно та інші події. 

Наша місія – не лише допомогти матеріально, а й сформувати позитивний імідж українців за кордоном, продемонструвати нашу єдність й прагнення свободи. Для нас важливо, щоб тут, у Польщі, всі розуміли, хто такі українці й за що ми боремося.

Масштабування та плани Dobro&Dobro

Ярова мріє відкрити заклади від Dobro&Dobro і в Україні / Фото надане спікеркою

Ми активно працюємо з партнерами з інших країн і плануємо плануємо розвивати нашу мережу. Також ми розробляємо власний фудтех-стартап – це IT-проєкт, орієнтований на гастрономію. Зараз шукаємо інвесторів і сподіваємося, що цей проєкт відкриє для нас нові можливості.

Щодо України, Dobro&Dobro мало з’явитися ще у 2022 році, але через повномасштабну війну плани довелося відкласти. Поки що це лишається нашою мрією, але після перемоги ми обов’язково повернемося до цього питання.

Адже у Польщі ми завжди відчуватимемо себе емігрантами – хай навіть успішними, але чужими. Тільки в Україні ми зможемо реалізувати те, чого насправді хочемо і що відповідає нашим прагненням.

«Українки в світі» – це спецпроєкт MC.today про жінок, які наважилися на сміливий крок та розпочали власну справу за межами України. Кожна історія – це приклад стійкості, винахідливості та віри у свої сили. 

У межах цього спецпроєкту власниці бізнесів діляться історією переїзду в іншу країну, досвідом подолання викликів, з якими вони зіткнулися за кордоном, а також розповідають, як саме їм вдалося перетворити свою ідею на успішну справу та чим вони допомагають Україні та українцям за кордоном. 

Як українські жінки змогли побудувати бізнес в іншому куточку світу? Як впоралися з труднощами за кордоном? Як вони продовжують допомагати рідній країні? Про все це і не тільки ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Українки в світі».

Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Українки в світі» на сайті та в соцмережах.