«Працівники під обстрілами вивозили обладнання з Гуляйполя»: як виробник майонезів DELTA FOOD релокувався на Тернопільщину

В умовах війни українські бізнеси змушені переїжджати та шукати можливості для відновлення. Попри труднощі підприємці не здаються і починають все з початку в іншому куточку країни. На такий крок пішов і виробник DELTA FOOD, якого бойові дії «застали» у Гуляйполі Запорізької області.

Одразу після повномасштабного вторгнення компанія вирішила релокуватися, аби і надалі працювати на економіку країни. Власною історією відновлення з редакцією MC.today поділився СЕО DELTA FOOD Тарас Кутко в межах спецпроєкту «Релоковані».

DELTA FOOD – виробник майонезів, кетчупів, гірчиці та соняшникової олії. Роботу виробництво почало у 2009 році, сьогодні вони виготовляють продукцію у двох регіонах – в Запоріжжі та на Тернопольщині.
З 2015 року компанія активно розвиває власний бренд – торговельну марку «Гуляй-поле».  Їхні товари присутні в усіх областях України – на ринках, в продуктових крамницях та на полицях супермаркетів. Також вони виробляють Private label-продукцію для провідних міжнародних, національних і локальних торговельних мереж.

Працівники вивозили обладнання під обстрілами

З перших днів повномасштабного вторгнення у місті Гуляйполе в Запорізькій області розпочалися бойові дії. Два-три дні ми не могли зрозуміти, що відбувається, а потім відійшли від шоку і почали працювати. Першочергово потрібно було «випустити» залишки продукції зі складів, а далі – відновити виробництво. Ми розуміли, що людей потрібно годувати.

Тож ми одразу почали активно шукати приміщення для запуску виробництва в західній частині Україні. Релокація почалася з перших днів повномасштабної війни – наші співробітники під обстрілами вивозили обладнання з Гуляйполя до Запоріжжя. Коли в області ситуація стала критичною, ми зрозуміли, що потрібно якомога швидше шукати нове місце.

Релокувалися швидко, не було часу думати

Ми скористалися програмою релокації підприємств від Міністерства економіки. Почали надсилати запити партнерам-дистриб’юторам по регіонах на заході України: хто має вільну територію для розміщення виробничого майданчика. Нам запропонували на вибір Чернівці, Рівне або Тернопіль. Найбільше підійшов останній варіант, там приміщення було майже готовим до запуску. До того ж я сам родом з цього міста. 

Все відбулося дуже швидко у стислі терміни, тому часу думати не було. Перед нами стояло завдання максимально оперативно перевезти потужності. І головне – ми повинні були зробити це без зупинки виробництва, бо мали зобов’язання перед партнерами й клієнтами. 

Хто допомагав з релокацією

Спочатку ми звернулися в Мінекономіки, в них була програма з релокації. Паралельно радилися з дистриб’юторами та зупинилися на Тернополі – бо знайшли приміщення, яке було майже готовим до запуску.

Після цього треба було перевезти обладнання, змонтувати його та починати роботу. У релокації нам допомогла «Укрпошта», що дозволило оптимізувати витрати на логістику.

Ми оперативно спрацювали і вже у квітні почали роботу на новому місці. Процес зайняв менше ніж два місяці. Ми стали продуктивними і навчилися працювати за будь-яких умов.

Щоб організувати процес виробництва, ми інвестували не один мільйон гривень у нове обладнання. Зокрема, закупили систему очищення води, облаштували систему вентиляції та придбали варильне обладнання.

Як шукали гранти та можливості для релокації?

• У 2023 році ми звернулися до Запорізької ТППТоргово-промислова палата для проведення оцінки збитків від війни, це проєкт підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
• Згодом ми отримали консультацію щодо експорту від фахівців в рамках проєкту підтримки бізнесу під час війни за сприяння ПРООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки уряду Польщі. Також отримали аналіз експортного потенціалу по ринку олії та майонезу до Дніпровської ТПП.
• Консультації щодо грантових програм, експортної діяльності отримували від Дія.Бізнес. А на підтримку реалізації сертифікації IFS отримали грант від GIZ.

Зараз ми беремо активну участь у різних грантових проєктах, щоб залучити кошти для своїх інновацій та реалізувати поточні завдання. Також звертаємося до міжнародних проєктів, які допомагають українському бізнесу на зовнішніх ринках. Минулого року ми брали участь у виставці Riga Food, а цього року відвідали виставку IFE у Лондоні.

З якими труднощами стикалися

Звісно, під час релокації не обійшлося і без проблем. Головна помилка, якої ми припустилися, – це темп та швидкі рішення. Ми проаналізували наш досвід. Тепер я можу озвучити наші помилки:

• Перше – ми не досконало вивчили місцевість для базування нашого підприємства. Тут головну роль відіграють три фактори: місцеперебування, людський капітал та інженерні мережі. Через обмеження в часі ми не змогли якісно оцінити потенціал цих складових.
• Друге – проєктування. На це теж треба було більше часу, щоб врахувати всі деталі, необхідні для ефективної організації роботи виробництва.  

Цікаво: Як виробник в’ялених томатів з Чорнобаївки відновив бізнес на Одещині: історія Андрія Бігленка

Що змінилося після релокації?

Наш колектив збільшився на 70% з початку повномасштабного вторгнення. Зростає і експорт, тому продовжуємо наймати людей. Взагалі ми пишаємося своєю командою – людьми, які попри все залишаються в Україні та продовжують працювати задля її процвітання.  

Важливо: Зараз ми активно шукаємо людей для нашого підприємства, і охоче приймаємо вже демобілізованих чоловіків та жінок, людей з інвалідністю та тимчасово-переміщених осіб. З переліком наших вакансій можна ознайомитися за телефоном: +380676101305.

Зараз торговельна марка «Гуляй-поле» представлена по всій Україні. Також наша компанія почала займатися пошуком іноземних партнерів та нарощуванням експорту. Адже саме завдяки цьому зростає цікавість до українського виробництва, іноземні ринки відмовляються від російських товарів.

Минулого року DELTA FOOD запустила виробництво нової категорії продукції – кетчупів, запуск відбувся на новій локації. Для нас це взагалі інша технологія виробництва, яку ми опанували в стислі терміни. Надалі ми плануємо розширювати асортимент соусів, які мають попит серед споживачів. Втім, флагманом нашої продукції залишається майонез. 

Були й поразки – ми хотіли створити майонези зі смаками, запуск готували напередодні війни, втім після 24 лютого відклали старт продажів. На жаль, ми не врахували того, що достукатися до споживача в поточних умовах буде важче. Ці новинки стали тягарем для виробництва, тож ми виводимо дану продукцію з асортименту.

Розвиток за кордоном та плани на майбутнє

До війни ми майже не продавали за кордон та не мали великої кількості іноземних клієнтів (експорт був незначний та нерегулярний), а тепер експортуємо 20-25% нашої продукції. З погляду логістики, нам пощастило, що ми релокувалися, адже через блокування портів товари вивозяться автотранспортом. Наш клієнт за кордоном – це діаспора, яка давно живе за межами України. 

Чи за кордоном грає роль український лейбл? Так, певний час це працювало, тому що нас просили додавати на етикетку український прапор. Але зараз ситуація змінилася. Можна навіть сказати, що міжнародні спільноти від цього трохи втомилися. 

Хочу наголосити, що відбудова бізнесу несе потужну соціальну місію. Крім того, що ми забезпечуємо українців продуктами, наше підприємство минулого року сплатило в держбюджет рекордну суму за всі часи роботи. На мою думку, це потужна допомога Україні. Ми маємо можливість працювати, посилюючи економічний фронт.

• Читайте також: «Окупанти винесли майже все»: як бренд косметики VESNA відновлювався після звільнення Бучі

Які амбіції на майбутнє? Ми плануємо розширюватися, закуповуємо обладнання, бо віримо в перемогу. Проте вирішили у будь-якому випадку залишатися на Тернопільщині. В планах – і будівництво заводу з рафінації та дезодорації соняшникової олії. Усе залежатиме від того, як буде йти бізнес.

За 5-10 років ми прагнемо стати компанією рівня Nestle чи Unilever, які виготовляють широкий спектр товарів ринку. Наша мета – масштабуватися й не зупинятися лише на продуктах певного напрямку, а створювати класні товари високої якості, щоб поповнювався асортимент.

Порадити іншим підприємцям

Що я можу порадити бізнесам, які релокуються або планують відновити бізнес?

• Приділяти час плануванню та аналізу всіх параметрів, необхідних для належної організації виробництва на новому майданчику. 
• Шукати нові форми мотивації для формування залученості персоналу. Також потрібно відточувати процес навчання персоналу. Наприклад, можна залучати студентів для проходження практики з подальшим працевлаштуванням.

Особисто для нас спрацювали два ключові фактори: бути максимально гнучкими та оперативно приймати рішення. Це база зараз, тому що ми живимо в динамічних умовах. Також бізнесам потрібно шукати інші підходи до взаємодії з людьми та автоматизації процесів, адже зараз є кадровий голод. 

Що нам допомогло знайти сили на відновлення роботи в умовах війни? Для мене на підсвідомому рівні стоїть мотивація, відповідальність за людей. Якщо говорити за підтримку людей всередині компанії – це теж важливо, адже на початку був складний час. Працівникам важливо було почути від керівника гарантії й перспективи того, що буде відбуватися найближчим часом з компанією.

Разом ми – сила, яка здатна забезпечити надійний тил для нашої країни. Працюючі підприємства стимулюють економіку країни: сплачуючи податки, забезпечуючи робочі місця, постачаючи продукцію до кінцевого споживача. 

Працювати в країні в такі складні часи – це випробовування. І ще раз підкреслю вдячність нашим бійцям, які захищають Батьківщину та дають нам можливість працювати. Разом ми сильні! 

• «Працювали цілодобово, а вікна завішували чорною плівкою»: як виробник приправ з Харкова релокувався на Київщину
• «У наш цех був “приліт”, бізнес тимчасово зупинився»: історія релокації бренду snEco з Харкова

«Релоковані» – спецпроєкт MC.today про українські бізнеси, які через повномасштабне вторгнення рф на територію України були вимушені релокувати свої команди та виробничі потужності до інших областей. Ми присвячуємо його сильним і надихаючим підприємцям, які змогли відновити свій бізнес попри всі труднощі та перепони.

У межах цього спецпроєкту власники релокованих підприємств діляться досвідом переїзду до різних куточків України та пошуку нових можливостей, розповідають про отримані гранти на відновлення роботи та нові партнерства.

Як змінилася аудиторія їхнього бізнесу і як вони шукали клієнтів на новому місці? Яких помилок припустилися під час релокації? Як повномасштабне вторгнення змінило їх і їхній бізнес? І чи планують вони повертатися в регіон, звідки релокувалися? Про все це ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Релоковані».

Серед учасників спецпроєкту – власники або топменеджери компаній та брендів: ТМ Pripravka з Харкова, ТМ «Українські в’ялені помідори» з Херсонської області, VESNA з Бучі, Roast One з Миколаєва, Delta Food із Запорізької області, Rekava із Сум, «Центр Шаурми» з Маріуполя і не тільки. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Релоковані» на сайті та в соцмережах.