Профілактика втоми. Українські ІТ-фахівчині поділились досвідом воркейшну

Воркейшн – поєднання відпочинку та роботи, коли фахівці і працюють, і відкривають для себе нові локації у вільний час. Такий формат став особливо популярним у карантин, коли компанії перевели працівників на дистанційну роботу. Для когось це просто зміна картинки і можливість отримати нові ідеї, а для когось навіть – профілактика втоми.

Редакція MC.today поспілкувалася з українськими ІТ-спеціалістками, які практикують воркейшн: як організувати свій день у такій подорожі, що потрібно врахувати та які є переваги й недоліки.

Марія Бандерс

• Продуктова менеджерка, працює над застосунками в ніші Health&Fitness
• Сторінка в LinkedIn

Я дуже люблю подорожувати та відкривати для себе нові місця, проте зазвичай у компаніях обмежений час на відпустку, а із закриттям кордонів та відсутністю авіасполучення з Україною подорожі кудись «на вихідні» стали значно важчими. По Україні витрачаєш щонайменше ніч на дорогу поїздом або ж випадає день на дорогу на авто, а за кордон добиратись часто довше доби й принаймні з кількома пересадками. Це все не лише довго, а й дорого. 

Саме тому у 2022 році вирішила спробувати для себе формат воркейшну. Коли їдеш кудись на день або два, хочеться провести їх максимально насичено, але коли маєте цілий тиждень, можна розділити активності на ранок, інколи обіди та вечори, а також матимете «сусідні» вихідні.

Для першого я обрала двотижневу поїздку, по тижню у двох містах: у Порту (Португалія) та Барселоні (Іспанія). Це було в жовтні, і це був ідеальний час для відвідування цих місць: ще дуже тепло, але вже мало туристів та значно нижчі ціни. 

Мені дуже підійшов такий формат, і надалі воркейшнів було ще чимало:

• Львів на декілька днів, де попрацювала на балконі з видом на центральні вулиці та під живу музику;
• Яблуниця взимку, де вийшло поєднати роботу з катанням на сноуборді;
• двічі їздила взимку на Кіпр на декілька тижнів, в регіони Пафосу та Айя-Напи. Це ідеальний час, щоб бігати набережною та досліджувати природні місця абсолютно безлюдно на острові;
• Ворохта влітку на тиждень, де працювала на терасі із залізницею позаду, де інколи проїжджали поїзди та короткостроково виключали можливість щось чути на зустрічах;
• ще раз у Барселоні, але на тиждень влітку (дуже люблю це місто, і обовʼязково повернусь ще);
• село Лимани в Миколаївській області. Справжній slow-life, курочки, лиман, пробіжки й найчистіше зоряне небо, яке я коли-небудь бачила;
• просто зараз вирушила на воркейшн до Парижу.

Найголовніша перевага воркейшну для мене доволі очевидна – це можливість більше подорожувати та бачити світ. Мені важко обмежитись 3-4 тижнями відпустки та подорожей на рік, бо є місця, на які мені було б можливо «жаль» витрачати повноцінну відпустку (бо вони нижчі в списку пріоритетів), а воркейшн дозволив у них побувати.

Ще один плюс – у будь-якій подорожі значно зменшується стрес від рутинних справ (поприбирати, щось оплатити, кудись когось відвезти, щось поремонтувати тощо). Тож фактично весь час, крім робочого, може йти на відпочинок, а не на розв’язання особистих питань.

З недоліків – коли приїжджаєш у дуже класні місця з неймовірною природою, думаєш про «велике» і проникають думки «чи не треба мені в цьому селі невелика хатка, курочки, коза і пенсія до 30». Не всі (або ж не завжди) можуть легко переключитись між роботою та відпочинком.

Що ж до організації дня. Я жайворонок і звикла рано вставати, тож у воркейшнах не лінуюсь встати раніше і піти на прогулянку до роботи, часто – зі сніданком у гарному місці. В Лиманах (Миколаївська область) були ритуалом ранкові пробіжки вздовж лиману та навколо всього села, а в Барселоні я встигала перед роботою сходити на пляж та поплавати.

Воркейшн – це поєднання роботи та відпустки. Водночас це цілком нормально (і правильно) взяти кілька вихідних днів десь посеред тижня, якщо є плани на повний день. 

Наприклад, коли взимку їздила у Яблуницю, брала один-два дні на тиждень вихідних для катання на сноуборді. Адже з вихідних до вихідних без відпочинку кататись мені важко, а ось по 3 дні з перервою – чудово. Інші ж дні тижня цілком легко було присвятити роботі.

Коли їздила до Ворохти, брала вихідний на день, коли ми запланували одноденний підйом на Шпиці та озеро Несамовите.

Треба розуміти, що воркейшн – це не «повноцінне» перезавантаження. Як на мене, це чудова профілактика втоми та вигорання, а також можливість змінити картинку, проте якщо ваш стан – це «необхідна відпустка або я все», варто йти в повноцінну відпустку. 

Як на мене це вплинуло? Іноді здається, що під час воркейшну працюється ефективніше, бо хочеться швидше зробити справи та звільнитись для прогулянок або інших активностей. При цьому якість не страждає, адже у вільний час вдається добре відпочити, а картинка перед очима переклюється. 

Однозначно планую знову піти у воркейшн. Сподіваюсь, цього року зможу в такому форматі відвідати декілька областей України (як обласних центрів, так і більш віддалених та незвичних регіонів). 

Людям, які хочуть спробувати воркейшн, раджу враховувати, якого типу обраний напрямок та в яку пору року ви туди їдете. Наприклад, зима в північних регіонах – не найкращий час для відвідування міст у форматі воркейшну, адже сонце встає пізно, а сідає рано, і ваш робочий день «зʼїдатиме» весь світловий день. Досліджувати міста винятково вночі, ще й на холоді – сумнівне задоволення. 

Для зимових воркейшнів я намагаюсь обирати довшу тривалість поїздки (щоб охопити вихідні) або природні та більш сонячні напрямки (наприклад, до моря чи лиману). Це чудовий час, щоб побачити цікаві місця без туристів. 

Осінь (особливо вересень-початок жовтня) – це майже ідеальний сезон для воркейшну в різних містах (як європейських, так і українських). Туристів менше, але погода все ще чудова, а світловий день – достатньо довгий, щоб гуляти вечорами. Це також низький сезон у морських регіонах, пляжі вільні, а вода достатньо прогріта після літа, щоб купатись.

Але найголовніше –в жодному випадку не обирайте формат воркейшну для найбажаніших для відвідування напрямків. Я мрію піти в похід українськими Карпатами на кілька днів з ночівлею з наметами та поїздити селами у гірських регіонах. На цей час – ніякого робочого ноутбуку. У моєму bucket-listмісця, які ви хочете відвідати до кінця життя є Бакота, Мадейра, Азори, Ісландія – туди я однозначно не буду тягнути думки про роботу, це буде час із собою та для себе. 

Читайте також: Активний відпочинок чи усамітнення у будиночку серед гір: як незабутньо провести відпустку поблизу Ворохти

Євгенія Попова

• Senior BackEnd Developer/TechLeader в Mobilunity
• Сторінка в LinkedIn

Ідея першого воркейшну виникла завдяки моїй найкращій подрузі – ми обидві обожнюємо подорожі, але завжди не вистачає відпустки. Хотілося побачити більше, ніж дозволяє одна відпустка на рік. Після кількох років «ковідної ізоляції» ми вирішили: час змінити оточення, навіть якщо це означає брати ноутбук із собою.

Так восени 2021 ми вирушили до Сіде, (Туреччина) на три тижні. Це був наш перший воркейшн – тест-драйв нового формату. Вибрали бюджетну й досить близьку локацію, щоб перевірити, як воно – працювати в іншій країні.

З того часу я встигла попрацювати в різних куточках світу:

• лютий 2022 – пʼять тижнів в ОАЕ. Планували ще кілька подібних подорожей на рік, але після початку повномасштабної війни всі плани згоріли;
• серпень 2022 – три тижні у Львові. Тоді я жила в Британії, тож це був мій «зворотний воркейшн» в Україну;
• лютий 2023 – чотири тижні в Кракові і два тижні в Яремче та Львові;
• 2023–дотепер – після повернення в Україну подорожую по країні: Яремче, Ворохта, Львів – приблизно раз на пів року.

Також були короткі поїздки (Одеса, Париж, Стамбул, Брюссель, Единбург), де я працювала кілька днів, щоб продовжити мандрівку. Але для мене воркейшн – це все ж про стабільний графік, тож ці поїздки я не рахую канонічними.

Для себе я виділила такі переваги воркейшну:

• не потрібно витрачати дорогоцінні дні відпустки;
• зміна оточення дає приплив енергії та нових ідей. Одного разу я придумала розв’язання складної задачі, над якою думала вже пару тижнів, під час перельоту. Відразу занотувала його на телефоні, а щойно дісталась до житла – переробила в код.

Та недоліки:

• воркейшн часто дорожчий, бо на короткий термін їхати немає сенсу. Тож виходить, що термін збільшується, а з тим і ціна на житло, їжу;
• складнощі з часовими поясами – якщо зміна понад дві години, це вже може бути проблемою (особливо для дзвінків чи time-sensitive задач).

Щодо організації. Мій графік доволі гнучкий, але потребує мене на звʼязку в «офісні» години, тож я завжди прагну починати якомога раніше – о 8 ранку, якщо дозволяють time-sensitive мітинги. Завдяки цьому о 17 я вже вільна і можу гуляти містом або їхати на екскурсію.

Поїздки в інші міста або тривалі прогулянки плануємо на вихідні. Завжди заздалегідь дізнаємося графіки екскурсій, транспорту, бронюємо все, що потрібно.

Окрема складність – воркейшни з людьми, які працюють у зовсім іншому ритмі. Це майже завжди стрес. Тож тепер я подорожую тільки з тими, хто має схожий графік: це сильно спрощує життя.

Воркейшн навчив мене бути мобільною, адаптивною і працювати будь-де. Він точно прокачує навички планування і гнучкість на випадок форс-мажорів:

• у потязі, де зовсім не було зв’язку, а мені терміново треба було на важливий дзвінок;
• у комірчині готелю, сидячи на валізі, бо ресторан, де я планувала мітинг, був закритий;
• на підлозі на кордоні Україна–Польща;
• у кав’ярні в аеропорту – доробляла презентацію перед посадкою.

Це все – форс-мажори, яких я не планувала, але саме вони загартовують і вчать адаптуватися.

Поки що воркейшни за кордон поставлені на паузу, але обов’язково планую їх відновити.

Людям, які хочуть вирушити у воркейшн, дам декілька порад:

• житло: шукайте поруч з тими локаціями, які хочете побачити. Обов’язково перевіряйте, чи є зручне місце для роботи (стіл, стілець);
• інтернет: уточнюйте швидкість інтернету у власників. Завжди майте роумінг або місцеву SIM-карту з можливістю роздавати інтернет;
• планування: обирайте дні для прогулянок заздалегідь, не розраховуйте імпровізувати;
• транспорт: краще подорожувати у вихідні або в дні без мітингів – завжди є ризик затримок.
• комунікація: попередьте команду, що ви будете працювати з іншої локації. Це необов’язково, але дуже знижує тривожність.

Читайте також: Тревел-журналіст розповів, чому планування відпустки з ChatGPT – не найкраща ідея

Мар’яна Шама

• Java-розробниця
• Сторінка в LinkedIn

Я люблю подорожувати, а відпускні дні доволі лімітовані. Перший досвід воркейшна був ще до повномасштабного і в межах України. У влітку 2021 року я поїхала в Одесу десь на два тижні. Вранці я могла навіть прогулятись і скупатись у морі перед початком робочого дня. Це класно освіжало. Потім робочий день, а ввечері прогулянки Дерибасівською та зустрічі з друзями. Мені справді сподобалось. 

Я навіть знайшла платний пляж з хорошим wi-fi та розетками. Могла на весь робочий день туди піти. Тому спочатку мої воркейшни були як можливість більше часу провести на морі. Так само у 2021 році їздила в Туреччину. Все одно вдень була спека, тому в цей час я працювала. 

Після 2022-го воркейшни стали ще частішими, і не лише через море, а й щоб бачити друзів, відновлюватись після обстрілів і змінювати картинку. Напевно вимушену поїздку після повномасштабного важко вважати воркейшном. Тоді я чотири місяці жила в Празі. Це дало поштовх до наступних поїздок. Я побачила, як цікаво бути не просто туристом, а жити в іншій країні: ходити по магазинах, сортувати сміття, неспішно гуляти.

Довгий воркейшн (більш як чотири місяці) в мене був під час перших блекаутів. Тоді я встигла пожити двічі по місяцю у Відні, 1,5 місяця в Іспанії, також відвідала Хорватію, Нідерланди, Чехію. Я тоді оформлювала тимчасовий захист, що дало мені можливість перебувати з кордоном більш як 90 днів. Проте це було задовго для мене. Тому зараз мої воркейшни тривають близько місяця і включають 4-5 країн. Десь я зупиняюсь у друзів, десь орендую апартамент або готелі

Для себе я виділила такі переваги:

• можливість обирати комфортний клімат. Наприклад, останні два літа я проводжу липень в Амстердамі або на Мадейрі, бо не люблю спеку; 
• зустрічі з друзями та знайомство з новими людьми;
•  я часто виступаю зі стендапами в Європі, тому це також можливість виступити і не брати для цього відпустку;
• постійна практика англійської та нові фрази з інших мов (наприклад, я вже легко кажу іспанською «Una cerveza, por favor. Con tarjeta»Пиво, будь ласка. З карткою);
• можна досліджувати місця без поспіху, не прив’язуючись до 20 днів відпустки;
• їжа! Обожнюю гастротури: кайзейкрайнер у Відні, оселедець в Амстердамі, дорадо в Мадриді з вином і в компанії подруги;
• можливість попрацювати в офісах друзів. Дуже подобається офіс Booking в Амстердамі.

Також є і недоліки:

• якщо щось трапиться з технікою, офіс далеко. Тому беру запасний ноут, а це зайва вага;
• постійні переїзди, складання речей – це втомлює;
• додаткові витрати: я орендую квартиру в Києві, а паралельно ще одну, в якій я значну частину часу просто сиджу і працюю.

Що ж до організації. Зазвичай я винаймаю житло в центрі. Це дає можливість погуляти в обід і швидко після роботи дістатись кудись. Я орендую квартири з посудомийною та кавомашиною, щоб не витрачати зайвий час на побутові справи. 

В багатьох країнах, де я зупиняюсь, я вже доволі добре орієнтуюсь у продуктах і що я можу собі швидко та смачно зробити на сніданок. Наприклад, у Португалії я купую заморожені млинці (crepes, в них вони без начинки), баночку меду і якісь фрукти: полуницю, манго чи папаю. І прекрасні сніданки в мене готові. Взагалі з кожною новою країною все простіше організовувати свій день.

Планую знову піти у воркейшн, вже не уявляю свого життя без цього. Якщо я три місяці вдома, то вже одразу тягне планувати нову поїздку. Це класний досвід, що дозволяє більше подорожувати. Тому я рекомендую щонайменше спробувати.

На Мадейрі я ходила на події Digital Nomadsцифрові кочівники Madeira й познайомилася з крутими людьми, які ведуть кочовий спосіб життя: рік в одній країні, потім в іншій. Це затягує. Але, звісно, такий формат підходить не всім, тому потрібно дивитись по своїх відчуттях та бажаннях.

Людям, які теж хочуть піти у воркейшн, раджу звернути увагу на деякі моменти. В Airbnb вигідніше орендувати житло від 28-30 днів. Є варіанти, які навіть не відображаються для коротких періодів. У лютому 2023-го я винайняла квартиру в Торревʼєсі (Іспанія) за 1 400 євро на 28 днів, хоча 14 днів коштували б стільки ж. Тобто 50% знижки. У Відні знімала варіанти з ~30% знижки: подобово – 100 євро, а на місяць – $2 тис. євро.


Також варто дізнаватись про проїзні та локальні транспортні застосунки. Наприклад, у Нідерландах через застосунок NS квитки на поїзд дешевші на 1 євро, бо не платиш за друк. А у Відні через WienMobil тижневий проїзний коштує 19,70 євро, тоді як одна поїздка – 2,40 євро.

• Нагадаємо, раніше психологині пояснили, як знову відчути інтерес до роботи, якщо навіть тривала перерва не допомогла.