Рада схвалила закон про підвищення податків: хто, коли й наскільки більше платитиме

Верховна Рада України схвалила законопроєкт № 11416-д про рекордне підвищення податків. Нові норми набудуть чинності орієнтовно в третій декаді жовтня, проте частину зборів доведеться сплачувати «заднім числом».

Про це повідомила, зокрема, народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.

Хто з українців та на скільки платитиме більше, розбиралися в агентстві «РБК-Україна». Редакція MC.today переповідає деталі.

Зміни в сплаті корпоративних податків

Із жовтня компаніям, що працюють у паливному ритейлі, потрібно буде за кожен комплекс сплачувати фіксований авансовий платіж. Його розмір залежатиме від асортименту пального та супутніх товарів.

Так, АЗС, що не продають тютюнові вироби та алкоголь і при цьому:

• мають широкий вибір пального – платитимуть 60 тис. грн на місяць;
• торгують тільки скрапленим газом – платитимуть 35 тис. грн;
• мають кілька видів пального, з яких понад 50% обсягів реалізації від скрапленого газу – платитимуть 45 тис. грн.

Автозаправки, що мають в асортименті тютюнові вироби та алкогольні напої, за тими ж критеріями щодо пального сплачуватимуть відповідно 80 тис. грн, 40 тис. грн і 60 тис. грн.

Читайте також: «В авральному порядку». Артем Бородатюк розкритикував заплановане підвищення податків

На думку галузевих експертів, введення фіксованого авансового платежу не стане проблемою для великих мереж, проте може спричинити низку складнощів для малих гравців цього ринку.

Якщо сума сплаченого авансу перевищує розмір податкового зобов’язання, це перевищення не переноситься на наступні періоди. Також аванс не зараховується як частина сплати інших податків та зборів і не повертається як помилково чи надміру сплачені податкові зобов’язання.

Пункти обміну валют сплачуватимуть податок на прибуток у євро (у розрахунку). Його розмір фіксований. Для Києва це €700, для міст із населенням понад 50 тис. осіб – €600, менш як 50 тис. осіб – €200.

Читайте також: Є три причини: Поперешнюк пояснив, чому не варто оподатковувати міжнародні посилки. Згодні не всі

Банківські установи за результатами діяльності 2024 року матимуть сплачувати на свої прибутки податки в розмірі 50%. Фінансові організації (які не є банківськими установами) за той самий звітний період матимуть сплатити 25% податку на прибуток.

Для видобувачів щебеню збільшується розмір ренти, а для сільськогосподарських виробників – мінімальне податкове зобов’язання. Так, мінімальна сума з гектара не може бути меншою за 700 грн. Якщо площа ріллі становить 50% ділянки й більше, то з кожного гектара потрібно сплатити 1,4 тис. грн.

Як зміниться ставка військового збору

ФОПи першої, другої та четвертої груп з 1 жовтня сплачуватимуть військовий збір на рівні 10% від розміру мінімальної заробітної плати.

«Це означає, що зазначені категорії платників податків додатково до сплачуваних ними нині сум податків із жовтня 2024 року мають сплачувати щомісяця ще 800 гривень», – пояснює агентство.

Термін першої сплати – 20 днів із моменту набрання законом чинності, тобто орієнтовно в середині листопада.

Читайте також: Провайдерів переводять на загальне оподаткування. Як зміняться ціни на домашній інтернет

Не сплачувати цей податок можуть ФОПи зазначених груп, що перебувають на тимчасово окупованих територіях або на територіях можливих чи активних бойових дій.

Також ФОПи зазначених груп можуть не сплачувати військовий збір на період відпустки та у випадку, якщо беруть лікарняний (до 30 календарних днів), за умови, що вони не мають найманих працівників.

Платники єдиного податку третьої групи з 1 жовтня мають сплачувати військовий збір у розмірі 1% від доходу додатково до 5% податків від доходу, які вони відраховували до держбюджету раніше. Тобто якщо до вересня включно з кожної тисячі гривень утримувалося 50 грн податку, то із жовтня це – 60 грн.

Важливо: для військовослужбовців та працівників ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Нацгвардії, Держприкордонної служби, Управління держохорони, Держслужби спецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору залишається на рівні 1,5%.

Читайте також: Ставить під загрозу ІТ в Україні. ІТ-обʼєднання зробили заяву щодо підвищення податків

Підвищення військового збору з 1,5% до 5% відбуватиметься поступово. З тієї частини зарплати за жовтень, яку людині нарахують до дня набрання новим законом чинності, утримуватимуть 1,5% військового збору. З другої, тобто за відпрацьовані після набуття законом чинності дні, – уже 5% і додатково 3,5% з першої частини зарплати.

«Підвищення військового збору з 1,5% до 5% означає, що з офіційної зарплати найманих працівників роботодавець сплачуватиме на 3,5 п. п. більше податків. При цьому величина податку на доходи фізосіб (ПДФО) нормами вищезгаданого закону не змінюється, залишаючись на рівні 18%», – пише агентство.

Якщо найманий працівник у жовтні звільняється з роботи й це відбувається до набуття законом чинності, то з його доходів стягується військовий збір у розмірі 1,5%.

До процентних доходів громадян за депозитними вкладами також застосовуватиметься підвищена ставка військового збору – податок збільшиться з 19,5% до 23%.

Читайте також: В зоні ризику – третина АЗС: як підвищення податків може вплинути на паливний ринок України

Як зміниться порядок звітності

З 1 січня 2025 року щомісяця всі податкові агенти (включно з нотаріусами) повинні будуть подавати звіти з ЄСВ (єдиного соціального внеску), ПДФО (податку з доходів фізосіб) та ВЗ (військового збору). До того, тобто до кінця поточного року, ці звіти подаються щоквартально. ФОПи мають уперше включити звіт про сплату військового збору, починаючи з 1 жовтня 2024 року, у річну звітність.

До кінця воєнного стану подовжили пільги для осіб, що отримують благодійну допомогу в Україні чи з-за кордону. Вони можуть не подавати декларації про майновий стан і доходи. Здебільшого це внутрішньо переміщені особи та ті, хто має статус тимчасового захисту й отримує виплати за кордоном.

• Нагадаємо, Рада хоче скасувати безмитні посилки з-за кордону – як саме це пояснюють, ми переповідали тут. Також відомо, що в парламенті вже працюють над оподаткуванням відправлень з маркетплейсів.