В зоні ризику – третина АЗС: як підвищення податків може вплинути на паливний ринок України

Учасники паливного ринку України та експерти в цій галузі вважають, що через підвищення податків кількість АЗС може скоротитися приблизно на третину. З найбільшими викликами через зростання ставок можуть зіштовхнутися регіональні мережі, які опиняться перед вибором: підвищувати ціни, йти в тінь або закриватись.

Як підвищення податків може вплинути на паливний ритейл в Україні. Фото: Depositphotos

Про це на основі проведеного опитування пише видання Delo.ua. Так, більшість респондентів вважає, що нововведення навряд вплине на великих гравців паливного ринку, на відміну від невеликих АЗС, які, ймовірно, можуть ухилятися від сплати податку на прибуток. Залежно від обсягів реалізації останнім доведеться підвищувати ціни – у середньому йдеться про 2 грн на літрі пального.

Очільник консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у коментарі для видання відзначив також несправедливість фіксованих ставок авансових платежів, які матимуть сплачувати всі АЗС. На думку експерта, їх варто було б зробити диференційованими, щоб учасники ринку з високим обсягом реалізації робили більші внески.

Читайте також: Ставить під загрозу ІТ в Україні. ІТ-обʼєднання зробили заяву щодо підвищення податків

Як зазначив очільник Української асоціації скрапленого газу Станіслав Батраченко, зміни в оподаткуванні вигідніші для великих мереж, які можуть залучити нових клієнтів після закриття регіональних АЗС. За попередніми оцінками, упродовж наступних кількох років на межі закриття можуть опинитися приблизно 2 тис. автозаправних станцій. У зоні ризику поодинокі АЗС у сільській місцевості та невеликі локальні мережі, що налічують 5-7 комплексів та працюють переважно в межах однієї області, з обсягом реалізації до 2 тис. літрів на місяць.

Але їхнє зникнення навряд чи буде відчутним, наприклад, для водіїв. На думку аналітика консалтингової компанії «Нафторинок» Олександра Сіренка, в Україні нині забагато АЗС. Загалом видано приблизно 7,5 тис. ліцензій, працюють 6,9 тис. комплексів, тоді як, за оцінками ЄС, для забезпечення України пальним достатньо 3,5 тис. заправних станцій.

Ще одним негативним наслідком підвищення податків може стати перехід частини власників невеликих АЗС «в тінь». Одні можуть здавати свої заправки в оренду великим мережам, інші – вдатися до компенсації податків скрутками та зниженням якості пального. Щодо цього застеріг засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Льоушкін.

У підсумку респонденти опитування видання вважають, що збільшення податків не матиме очікуваного ефекту, якщо додатково не докласти зусиль до розв’язання проблем підпільного продажу пального, скруток ПДВ, недоливів тощо.

Читайте також: Зайвий трильйон гривень. Михайло Кухар пояснив, чому потреби в підвищенні податків немає

Паливний ритейл – не єдина галузь, що сигналізує про ймовірні негативні наслідки підвищення податків. Зі спільною позицією проти збільшення ставки податку на прибуток банків виступили також провідні бізнес-спільноти України. Зокрема, Американська торговельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація, Незалежна асоціація банків України та Форум провідних міжнародних фінансових установ.

«Представники бізнес-асоціацій наголошують на тому, що таке різке підвищення податкових ставок другий рік поспіль негативно вплине на інвестиційну привабливість України, що особливо важливо в контексті поточної війни та складної економічної ситуації», – йдеться у спільній заяві.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков у коментарі для «Економічної правди» розповів, що представники бізнесів обговорювали підвищення податків із владою, проте пропозиції підприємців до уваги не взяли. Він додав, що бізнес розуміє важливість підвищення податків для наповнення бюджету і водночас висловив занепокоєння: ті, хто їх сплачував, сплачуватиме більше, а ті, хто уникав – уникатиме й надалі.

Своєю думкою щодо збільшення податкових надходжень до бюджету в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» поділився також економіст ЄБРР і ексочільник Центробанку Республіки Македонія Дімітар Богов. Він вважає найбільш доцільним збільшення оподаткування на товари, які в умовах війни можуть вважатися предметами розкоші. Водночас Богов назвав правильним прагнення України збільшити внутрішні доходи, хоча й відзначив, що зовнішнє фінансування практично повністю покриває бюджетні потреби.

«Це екстраординарна ситуація, і зрозуміло, що кожен повинен нести частину тягаря», – цитує його агентство.

• Що змінить підвищення податків для українців, як на цю ініціативу реагували бізнеси та чи є інші альтернативи – ми переповідали тут.