Нам хочеться жити в країні, де люди захоплені своєю справою, ставлять цілі та досягаються їх, мислять творчо і бачать склянку, яка наполовину повна, а не наполовину порожня. Вони отримують задоволення від життя, але не проживають його дарма. Своєю роботою вони змінюють світ на краще і точно знають, що неможливе можливе.
Ми хочемо, щоб українці стали найактивнішою, заповзятливішою, найбільш задоволеною життям та найуспішнішою нацією у світі.
Ми підтримуємо їх на цьому шляху: надихаємо вдалими прикладами, застерігаємо від помилок, підказуємо нові дороги та допомагаємо брати наступний щабель у розвитку.
Якщо коротко, то нас читають підприємці та креативний клас: розробники, маркетологи, біздеви тощо. Люди, які не стоять на місці, рухаються вперед і щось створюють.
На основі чого ми будуємо матеріали
Емоції – кожен наш текст повинен викликати в читача емоції, приносити задоволення або викликати роздратування. Головне – щоб людині хотілося цей матеріал обговорити, щоб він не залишав байдужими.
Емпатія – читач повинен асоціювати себе з матеріалом, матеріал повинен чіпати читача тим чи іншим чином.
Люди – людям цікаві люди, тому ми робимо видання не про бізнеси, а про людей, які творять бізнеси.
Корисність – читач хоче відчувати, що він отримує щось від контенту, чи то позитивна емоція, чи навчальна інформація, яку він у майбутньому зможе використати в роботі.
Чим MC.today відрізняється від інших видань
Ми знаємо свого читача, бачимо, що йому цікаво, і постійно аналізуємо, як нам робити нашу справу краще, щоб контент приносив йому більше користі.
Контент україноцентричний. Українці хочуть читати про українців.
Західні теми подаються виключно в застосуванні до нашої реальності, так, щоб вони були корисними українцям тут і зараз або ж розвивали та розважали читачів.
Наші герої – це не люди «на посаді», а ті, хто роблять щось круте. Ми не братимемо інтерв’ю в людини просто тому, що вона стала СЕО компанії. Ми говоритимемо з тими, хто зробив щось яскраве.
У нас не буде інтерв’ю – це формат, який мало корисний для читача. Найкраще інтерв’ю – це текст у форматі колонки, розбитий на підзаголовки.
Важливо: всі наші матеріали будуються на власному досвіді. У нас немає статей у стилі «небо блакитне» та рерайту з Google.
Ми не робимо сухих текстів, кожен наш матеріал повинен викликати емоції, і що вони яскравіші – то краще.
Ми не пишемо про олігархів і важку промисловість. Ми пишемо про сучасних яскравих українців, які створюють щось важливе та цікаве.
Я хочу вам написати колонку. Що мені робити?
Будь ласка, ознайомтесь з окремим гайдом, який ми оновили.
Загальні правила наших текстів
Ми не звертаємось до читачів на «ти» – ми не Pepsi, а нашому читачеві не 14.
Максимально НЕ використовуємо англіцизми та англійські терміни, підбираємо їм українські аналоги. Фідбек – зворотний зв’язок, апдейт – оновлення, профіт – прибуток, меседж – повідомлення тощо.
Посади в текстах пишуться українською (якщо це можливо). Неправильно: СТОВ, QA. Правильно: операційний директор, тестувальник (фахівець із якості продукту).
«Пост» і «запостив» замінюємо на «допис» та «опублікував».
Уникаємо мовних штампів: «прийняв кермо влади», «і гримнув грім», «взяти на озброєння» тощо.
Уникаємо загальних канцелярських формулювань на кшталт «розвинена інфраструктура», «поганий стан екологічного середовища», «енергоефективний», «йде активна робота», «гнучкі умови співпраці», оскільки їх можна трактувати по-різному. Натомість конкретизуємо: «поблизу є школа, дитячий садок, кафе, магазини та хімчистки», «брудний ґрунт/брудна вода/повітря, забруднене вихлопними газами», «споживає на 20% менше енергії, ніж аналоги», «команда працює над проєктом 24/7 /щодня ми генеруємо та тестуємо дві нові ідеї», «гуртовим замовникам надаємо знижку, постійним клієнтам – відстрочку».
Уникаємо епітетів та метафор, які, наприклад, вихваляють якість продукту чи послуги або прикрашають якесь явище: «унікальний продукт», «чудовий вигляд із вікна», «чарівний аромат», «красивий дизайн». Натомість описуємо явища словами у прямому значенні, наводимо факти, а не оцінювальні судження: «гаджет з функцією відправлення повідомлення на Міжнародну космічну станцію», «з вікна відкривається вид на затоку та панораму міста», «аромат з нотами східних прянощів», «дизайн, що, за опитуваннями, подобається 90% користувачів». Винятки: пряма мова, де це доречно, або авторські колонки, де такі слова використовуються в іронічному значенні, або входять до стилістичних прийомів конкретного автора.
«Типу» замінюємо на «на кшталт» (сервіси на кшталт Uber); «порядку» замінюємо на «приблизно» (заробив приблизно $2 млн).
Намагаємося уникати слова «даний» («на даний момент» замінюємо на «зараз», «у даному випадку» – на «в цьому випадку»).
Іноді для читача потрібно пояснити термін, переклад, контекст або замінити нецензурне слово. Для цього в дужках додаємо примітку та виділяємо курсивом: «…сегмент рекламного ринку Digital Out Of Home (медіа, які розміщуються у громадських місцях. – Прим. ред.)» або «…агентство, що працює за принципом холакратії (управління без ієрархій і менеджерів. – Прим. ред.)».
Не пишемо «SEO-оптимізація», тому що SEO і є оптимізація (search engine optimization). Можна поправити на SEO-просування.
Email, ecommerce, emoney тощо пишуться без дефіса. Інтернет та уанет пишуться з маленької літери.
Назви бізнес-моделей – B2B, B2C, B2G тощо – пишуться великими літерами.
Замінюємо скорочення на кшталт «і т. д.», «та ін.», «etc.» на повні словосполучення.
Числа до одинадцяти включно записуємо буквами (виняток: грошові суми).
Перші частини складних слів «відео», «аудіо» тощо пишуться разом: відеоблогер, медіареклама, аудіоконтент, соціокультурний.
Назви-абревіатури пишуться великими літерами і без лапок. ООН, КМДА – це абревіатури.
PIN, SMS – це абревіатури.
Назви на кирилиці беруться в лапки-ялинки («»), назви на латиниці, державні органи та абревіатури в лапки не беруться. Приклади: ООН, Facebook, SpaceX, «Київстар».
Усередині лапок, якщо це необхідно, використовуються лапкИ-лАпки: «Президент компанії зазначив: “Так треба”».