«Роботодавці частіше йдуть кандидатам на поступки». Як змінився ринок праці – директорка Державної служби зайнятості

Повномасштабна війна сильно змінила ринок праці в Україні. Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк відзначає, що пропозицій значно більше, ніж попиту, а крім цього бракує кваліфікованих кадрів. В пошуках роботи люди переїжджають в інші міста, а іноді навіть змінюють професію. Наприклад, жінки активно починають освоювати спеціальності, які раніше вважалися «чоловічими» – стають слюсарками, водійками, вантажницями, електромонтерками.

В інтерв’ю для MC.today Юлія Жовтяк розповіла про тенденції на ринку праці, кому знайти роботу найважче, які спеціальності сьогодні мають найбільший попит і як отримати грант на розвиток власної справи. 

«Дисбаланс між попитом та пропозицією»: що відбувається на ринку праці

На початку року аналітики Нацбанку оцінювали рівень безробіття у 18,3%. Міністерство економіки ставить собі амбітну ціль – знизити його до позначки 11% до 2027 року. Один з інструментів досягнення цієї мети – Державна служба зайнятості. Ситуація на ринку праці змінюється.

Якщо одразу після повномасштабного вторгнення ми стикнулися зі сплеском безробіття, то тепер говоримо про кадровий голод.

У вересні 2022 року на сайті Служби ми створили «Єдиний портал вакансій», який  об’єднує вакансії з нашої бази та пропозиції п’яти найбільших комерційних компаній з працевлаштування. На цьому порталі сьогодні доступно майже 230 тис. актуальних пропозицій, їхня кількість змінюється щодня. 

За даними порталу роботодавці найчастіше шукають працівників у сфері торгівлі та послуг: продавців, кухарів, кондитерів, бариста, офіціантів, охоронців. Окрім цього зберігається значний попит на водіїв, трактористів, слюсарів, швачок, будівельників. Також не вистачає педіатрів та терапевтів. З початком повномасштабної війни знизився попит на працівників у сфері туризму, морських та авіа перевезень.

Суспільні стереотипи щодо «чоловічих» і «жіночих» професій поступово руйнуються, і ми помічаємо, що все більше жінок обирають спеціальності, які раніше вважалися винятково «чоловічими». Наприклад, за перші дев’ять місяців цього року ми працевлаштували 230 жінок верстатницями деревообробних верстатів, 178 – машиністками помпових установок, 83 – машиністками кранів. Є серед наших клієнток і слюсарки, водійки, вантажниці, електромонтерки. Жінки активно опановують нові для себе спеціальності.

На ринку праці відчувається значний дисбаланс між попитом та пропозицією. Наприклад, зараз є понад 1 тис. вакансій для електромонтерів з ремонту обладнання, але через Службу зайнятості роботу шукають лише 206 таких фахівців. У Києві ситуація ще гостріша: на 189 вакансій електромонтерів припадає лише три претенденти.

Найбільше відкритих вакансій зараз у столиці – понад 80 тис. та 16 тис. в області. Львівська область, Дніпровщина та Одещина також пропонують велику кількість робочих місць – близько 30, 22 та 15 тис. вакансій відповідно. У цих регіонах вакансій більше, ніж шукачів роботи – фахівців не вистачає. У прифронтових регіонах знайти роботу значно складніше – через бойові дії багато підприємств не працюють і кількість вакансій обмежена.

Що стосується заробітної плати, за даними «Єдиного порталу вакансій» середня складає 21 тис. грн. Однак є і більш вигідні пропозиції. Наприклад, в ІТ-сфері середня зарплата 32 тис. грн, у сфері нерухомості – 29 тис., в автобізнесі – 28 тис., у HR – 27 тис. У електрогазозварювальників та електриків зарплати менші: 18 та 17 тис. відповідно.

«Роботодавці пом’якшують вимоги до кандидатів» 

Усі, хто звертається до Служби зайнятості за допомогою в працевлаштуванні, мають рівні права. Тут немає місця дискримінації за статтю, віком, етнічним походженням чи будь-якими іншими ознаками. Є категорії людей, яким знайти роботу складніше. Це переселенці, ветерани та ветеранки, молодь без досвіду, особи з інвалідністю та люди старшого віку. Щоб підтримати ці категорії громадян або стимулювати роботодавців їх наймати, Служба зайнятості має різні інструменти: гранти на власну справу, навчання, компенсацію частини зарплати або витрат на облаштування робочого місця. 

З нашого досвіду, пенсіонерів, якщо у них є відповідна кваліфікація, охоче беруть на посади водіїв, трактористів, а також столярами, слюсарями, сантехніками, охоронцями та касирами.Цьогоріч ми допомогли працевлаштувати понад 15 тис. людей старше 60 років.

Ще одна позитивна тенденція – роботодавці пом’якшують вимоги до кандидатів і дедалі частіше йдуть їм на поступки.

Бізнес активно пропонує гнучкий графік, можливість дистанційної роботи, а також соціальні бонуси: оплату харчування, трансфер до місця роботи, а іноді навіть житло чи медичне страхування.

Існує також спеціальна програма для адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Вона покриває витрати на закупівлю спеціальних меблів, інструментів, адаптованої техніки, тактильних матеріалів для підлоги та сходів, а також облаштування пандусів, щоб робоче місце було зручним і доступним.

Ми приділяємо особливу увагу підтримці ветеранів, це одна з важливих цільових груп. З початку року послугами Служби зайнятості скористалися понад 14 тис. учасників бойових дій, це близько 3% від загальної кількості наших клієнтів. 

Навчання, працевлаштування та фінансова підтримка від Служби зайнятості

Щоб адаптуватися до нових реалій, люди часто змінюють не лише місце роботи, а й навіть професію. Багато хто переїжджає в інші регіони в пошуках роботи. Щоб підтримати українців на цьому шляху, Служба зайнятості пропонує широкий спектр послуг: навчання, щоб здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, допомогу у працевлаштуванні та фінансову підтримку. 

Для застрахованих осіб мінімальний розмір допомоги по безробіттю – 3,6 тис. грн на місяць, максимальний – 7,1 тис. грн. З 1 січня 2025 року ця сума зросте до 8 тис. гривень. Сума залежить від страхового стажу та рівня зарплати працівника за весь період роботи й за останній рік перед зверненням по допомогу.

Служба зайнятості надає ваучери на навчання в інших закладах, а у мережі центрів професійно-технічної освіти Служби зайнятості здобути нову спеціальність можна безплатно. З початку 2024 року майже 550 тис. українців скористалися послугами Служби зайнятості: професійне навчання пройшли майже 63 тис. осіб,  допомогу по безробіттю отримали 244 тис., а для понад 300 тис. громадян вдалося знайти постійну або тимчасову роботу. 

Як змінити професію через Службу зайнятості

Ми організовуємо навчання для зареєстрованих безробітних під потреби роботодавців. А для тих, хто не зареєстрований як безробітний, але прагне підвищити кваліфікацію або опанувати нову спеціальність діє програма «Ваучер на навчання». Вона відкриває доступ до навчання за 155 професіями для семи категорій громадян України. Заявку можна подати онлайн.

Раніше ваучери могли отримати лише люди старше 45 років, але після 2022 року ми зняли вікові обмеження й додали категорії переселенців, учасників бойових дій, людей з інвалідністю та тих, хто постраждав від війни. 

Хто може отримати гранти для розвитку бізнесу 

За ініціативою Міністерства економіки у липні 2022 року запустили програму «Власна справа». Це гранти на суму до 250 тис. грн для тих, хто хоче розпочати власний бізнес за умови створення нових робочих місць.

З того часу програма розширювалася, і тепер підтримку у розмірі до 1 млн грн можуть отримати ветерани та їхні родини. Для представників бізнесу з Харківщини доступні гранти до 500 тис., а для молодих підприємців до 25 років – до 150 тис. грн.

За час повномасштабної війни було видано майже 22 тис. грантів, завдяки чому в Україні має зʼявитися 40 тис. нових робочих місць.

Це дасть людям можливість працювати легально, заробляти та сплачувати податки, що вкрай необхідно для фінансування наших Сил оборони. 

Ми фінансуємо як створення нових проєктів, так і розвиток діючих компаній. Близько 83% заявників – підприємці, які хочуть розширити бізнес: придбати обладнання, сировину чи орендувати додаткові площі.

Цього року гранти отримали 61% жінок і 39% чоловіків. Часто це сімейний бізнес, який веде подружжя. Найпопулярніші напрями бізнесу: кав’ярні, пекарні, салони краси, СТО, продуктові та будівельні магазини, меблеві майстерні, фермерство, пошиття одягу

Процедура отримання не складна: кандидат подає заявку через Дію, уповноважений банк проводить скоринг клієнта, а наші фахівці оцінюють бізнес-ідею та план. Якщо все гаразд, кошти надходять на рахунок заявника протягом місяця. Згодом ці інвестиції повертаються до бюджету у вигляді податків та зборів.

Одним із прикладів підтримки, який особливо запам’ятався, стала історія родини переселенців із Запоріжжя. Вони втратили свою пекарню в окупованому Мелітополі, але змогли відкрити новий заклад «Родинна пекарня» завдяки гранту від нашої програми. Так родина почала все з нуля на вільній українській землі.

Дізнатися більше про гранти можна на сайті Служби зайнятості або в офісах «Зроблено в Україні», які працюють на базі центрів зайнятості. До кінця року плануємо відкрити до 80 таких офісів у всіх регіонах України.

Зараз ми розробляємо стратегією розвитку на 2025-2030 роки, яка враховує те, що після завершення війни на ринок праці повернуться сотні тисяч захисників і захисниць. Щоб забезпечити їх підтримкою, ми посилюємо інфраструктуру центрів зайнятості, розвиваємо цифрові рішення та навчаємо кар’єрних радників.

• Читайте також: Ейджизм помолодшав. Засновниця БФ «Життєлюб» розповіла про проблеми сучасного ринку праці