Що не так з новим Цивільним кодексом і як він може вплинути на ваші гроші, майно і бізнес

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо нового Цивільного кодексу (№ 15150). Це 800-сторінковий документ, який містить норми, здатні обмежити права мільйонів людей – від немовлят до переселенців та військових. Що не так із проєктом нового Цивільного кодексу і які приховані за складними юридичними термінами новели можуть змінити правила гри в бізнесі, власності та спадкуванні – проаналізували у виданні The Page.

Довкола нового Цивільного кодексу точиться немало дискусій. Та поки увага громадськості зосереджена на сімейному праві та «доброзвичайності», правники нарахували 66 норм, які потенційно можуть вдарити по майнових правах громадян, бізнесу та державі. Переповідаємо про деякі з них.

Втрата права власності на нерухомість та легалізація «рейдерства»

Один із потенційних «ударів» стосується права власності.

• У проєкті ЦК вводиться поняття «посідання» (статті 568-591), іншими словами – фактичний контроль над річчю без юридичних прав. Якщо хтось заселився в нежилий будинок, встановив паркан і в такий спосіб «відкусив» частину вашої ділянки або «відбився» від активістів, що перешкоджали, до прикладу, забудові, з плином часу він може отримати законне право власності на це майно. Це створює додаткові ризики для ВПО та українців, які тимчасово перебувають за кордоном, адже вони можуть повернутися вже не до своїх домівок.
• Набувальна давність (ст. 442, 495) – це фактично «відбілення» незаконних забудов та захоплення земельних ділянок. Ця норма дає можливість отримати законне право власності на незаконно захоплене майно, як-от частина території лісу чи навіть пам’ятка архітектури, якщо людина чи компанія «володіла» ними впродовж 10 років.

Читайте також: Нерухомість у спадок від дальніх родичів – скільки платити податків і як це зробити 

Страхування, борги, спадкування – що може змінити на гірше новий ЦК

Низка норм за умови ухвалення Цивільного кодексу в поточній редакції здатна ускладнити життя одиноким батькам, користувачам страхових полісів, набувачам права на спадщину й не тільки.

До прикладу:

• термін позовної давності за неустойкою за аліментами скорочується з 1 року до лише 6 місяців (ст. 275);
• введення поняття «страхового інтересу» (стаття 1231) стане однією з умов дійсності поліса – на цій підставі страхові компанії зможуть частіше відмовляти у виплатах за договорами КАСКО або страхування майна;
• пропонується замінити поняття «мати право» на «здатність здійснювати» (ст. 31) в питаннях спадкування майна – це означає, що спадщину фактично не зможуть отримати, до прикладу, немовлята, люди, що перебувають у комі або мають розлади свідомості.
• окремий пункт – розмите формулювання про «інші розлади» (ст. 42, 45), яке відкриває більше можливостей для визнання людини недієздатною. У зоні ризику – ветерани, що мають ПТСР, яких у такий спосіб можуть намагатись відсторонювати від керування бізнесами чи майном;
• нарешті, зменшення неустойки для девелоперів (стаття 830 ч. 3-5) ставить під удар кредиторів, як-от фізичних осіб, що уклали договори, споживачів страхових послуг, підрядників.  

Читайте також: Майнові питання у подружжі. Більше пар в Україні укладають шлюбний договір – як він працює

Нові фінансові ризики для бізнесів – і позитивні зміни

Декілька статей нового ЦК можуть суттєво змінити розрахунки за бізнес-контрактами.

• Договірний розмір збитків та неустойки зможе змінювати суд – на власний розсуд (ст. 25). Це удар по IT-послугах, оренді та B2B-контрактах, де штрафні санкції є головним інструментом дисципліни.
• Скасування презумпції правомірності (ст. 204) – ще одна контроверсійна норма. Якщо зараз договір вважається недійсним, якщо це доведуть у суді, то за новим ЦК сторони можуть в односторонньому порядку заявити про «недійсність» угоди. Уявіть – ви продали певні товари покупець передумав, надіслав відповідний лист – і вже ви маєте йти до суду й доводити, що угода була дійсною.

Читайте також: Як в податковій можуть дізнатися про ваші доходи у 2026 році – пояснення

Водночас варто згадати і про потенційно позитивні моменти, передбачені новим ЦК, зокрема:

• легалізація листування в месенджерах – його пропонується офіційно прирівняти до письмової форми договору;
• скасування застарілих вимог до паперових документів між юрособами;
• введення механізму відшкодування шкоди здоров’ю, завданої незаконними діями органів влади.

Більше про те, як нові норми в Цивільному кодексі погіршують права громадян України і створюють інструмент для зловживань – читайте у великому матеріалі The Page.