Що таке ефект Мандели і чому важливо розвивати критичне мислення

Елвіс Преслі не співав пісню Only You, Дарт Вейдер не казав: “Люк, я твій батько”, а Міккі Маус не носив комбінезон. Якщо ви впевнені у протилежному, то ви потрапили у пастку ефекту Мандели. Він пов’язаний із феноменом хибних спогадів.

Редакція MC.today розібралася, що таке ефект Мандели і чому він виникає.

Що таке ефект Мандели

Ефект Мандели – це неправильні чи спотворені, тобто помилкові спогади, які є в однієї людини чи групи людей. Це не навмисний обман і не симптом хвороби Альцгеймера. . – Прим. ред.”].

Пам’ять зберігає події над об’єктивному – «чистому» – вигляді. У процесі запам’ятовування велику роль відіграють емоції та особисті переконання людини.

Спогади конструктивні, а не репродуктивні. Тобто вони будуються з різних блоків інформації, що зберігаються в мозку, а не відтворюються як аудіо- або відеозапис. Вада цього механізму дозволяє нашому мозку формувати помилкові спогади.

Психологи Еммануель Парділья-Дельгадо та Джесіка Д. Пейн з Університету Нотр-Дам у США в 2017 році провели дослідження, в якому показали, як створюються помилкові спогади. Учасникам експерименту давали списки зі зв’язаних за змістом слів, наприклад, «лікарня», «медсестра» тощо. А потім питали, чи було у списку «слово-приманка», наприклад, «лікар». І люди відповідали, що було, хоч насправді його у списку не було. Присутність у списку «слова-приманки» таки була хибним спогадом.

Причини виникнення ефекту Мандели

Однією з причин ефекту Мандели вважається конфабуляція. Термін походить від латинського слова fabula, що означає «оповідання».

Конфабуляція – хибні твердження чи переказ подій, які насправді не відбувалися.

За словами Маріан Коннелл-Ковелло Гаррі, професора психології з Університету Вайкато в Новій Зеландії, наші спогади відтворюються з інформації, що збереглася в пам’яті. Їх зміст залежить від цього, як вони сформувалися – з правди, вигадки чи їх сукупності.

Клінічний та судовий психолог Джон Пол Гаррісон, який вивчав ефект Мандели, вважає :

деякі спогади виникають спонтанно, коли ми читаємо новини і здається, що такі спогади були в нас завжди.

Сер Фредерік Бартлетт, британський психолог, засновник сучасної когнітивної психології у своїй книзі «Спогад. Експериментальне та соціальне дослідження» описав явище effort after meaning спроба висловити незнайомі ідеї в більш знайомих термінах, щоб легше було зрозуміти неоднозначну або незнайому інформацію. – Прим. ред..

Психолог читав учасникам експерименту народну казку канадських індіанців «Війна примар». Згодом він зрозумів, що слухачі опускали незнайомі деталі та змінювали інформацію так, щоб вона стала більш зрозумілою та легше запам’ятовувалась. Тобто люди схильні до домислів та прикрашання реальних фактів.

Історія виникнення ефекту

Коли 2013 року помер південноафриканський політик Нельсон Мандела, жителі різних країн світу раптом згадали про його смерть у 1985 році. Люди навіть пригадали новини по телевізору, де південноафриканський народ оплакував Манделу, а його дружина вимовила прощальну промову.

Насправді Нельсон Мандела вийшов із в’язниці у 1990 році. А з 1994 до 1999 року був президентом Південно-Африканської Республіки.

Феномен колективних хибних спогадів полягає в тому, що у групи людей збігаються спогади про події, яких насправді не було. Причому люди відчувають емоції щодо того, що сталося, і навіть можуть згадати деталі події.

Фіона Блум, письменниця та консультант з паранормальних явищ, вперше назвала цей феномен ефектом Мандели.

Вона пояснює його теорією мультивсесвіту, за якою існує безліч паралельних всесвітів, включаючи наш. І в одному з таких всесвітів, ймовірно, Нельсон Мандела справді помер у 80-х. А спогади людей про цю подію пов’язані з їх переміщенням в альтернативний всесвіт.

Теорії походження ефекту Мандели

«Збій у Матриці», подорожі до паралельних світів, вплив великого адронного колайдера, «газетні качки» – існують різні теорії походження ефекту Мандели. Ось лише деякі з них.

Теорія «зіпсованого телефону»

«Зіпсований телефон» – це дитяча гра. Ось її суть: діти сідають в один ряд чи гуртком і передають пошепки одне одному слово чи фразу, доки вона не дійде від одного краю гравців до іншого. Кожен із гравців передає наступному те, що почув чи зрозумів сам. У результаті початкова версія фрази чи слова повністю спотворюється, іноді повного абсурду.

У звичайному житті люди передають інформацію схожим чином. Історія обростає новими фактами, подробицями та коментарями самого оповідача. Часто це відбувається через те, що людина хоче викликати своєю розповіддю більший інтерес у слухачів. Це може бути однією з причин ефекту Мандели.

Переміщення між паралельними світами

Багатосвітова інтерпретація інтерпретація квантової механіки, вперше сформульована Х'ю Евереттом в 1957 році. – Прим. ред. припускає, що існують паралельні всесвіти. У кожному з них діють однакові закони природи, як час, відстань, маса тощо.

Ці світи дуже схожі між собою, але все ж таки мають деякі відмінності. Згідно з багатосвітовою інтерпретацією, у кожному такому всесвіті живе версія кожного з нас, але з якимись відмінностями. Наприклад, в одному з всесвітів у вас є кіт, в іншому – собака, у третьому – папуга, у четвертому домашнього улюбленця у вас немає.

Коли паралельні всесвіти стикаються, люди з одного світу можуть дізнаватися про події, що відбулися в іншому світі, і запам’ятовувати їх як реальні події. Так, на думку Фіони Брум, пояснюється ефект Мандели. Смерть південноафриканського лідера могла статися в середині 80-х – в одному з паралельних всесвітів.

Наявність безлічі всесвітів змушує задуматися про те, що в одному із них Нельсон Мандела досі живий. Йому 103 роки, він пішов на спокій і пише мемуари.

Квантове безсмертя

У 1932 році Ервін Шредінгер, австрійський фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, запропонував уявний експеримент із котом. Його суть у тому, що у сталевий сейф поміщають кота. Разом з ним там знаходиться радіоактивна частка з непередбачуваною поведінкою. Вона може будь-якої миті розпастися і запустити механізм виділення смертельної отрути, яка призведе до загибелі кота.

Шанси кота вижити – 50х50. Причому, доки сейф не буде відкритий, вважається, що кіт одночасно і живий, і мертвий. Це так званий стан суперпозиції – коли дві взаємовиключні події відбуваються одночасно. Оскільки експеримент проводився в уяві, а не в реальності, кіт залишився живим.

Квантове безсмертя – це уявний експеримент, аналогічний експерименту з котом Шредінгера з тією різницею, що замість кота в ньому бере участь людина. Він і піддослідний, і спостерігач. Такий уявний експеримент у 1986 році запропонував фізик Юан Дж. Сквайрс.

Згідно з багатосвітовою інтерпретацією, навіть якщо піддослідний помирає, його версія, що вижила через квантову необхідність, обов’язково знайдеться в одній з безлічі всесвітів. Це і є квантове безсмертя.

Вплив адронного колайдера

Коли в 2017 році Дональд Трамп переміг на президентських виборах у США, деякі американці вирішили , що потрапили в паралельний всесвіт через експерименти ЦЕРНу. Великим адронним колайдером англ. Large Hadron Collider – прискорювач заряджених частинок, призначений для розгону протонів та важких іонів та вивчення продуктів їх зіткнень. – Прим. ред..

За однією з теорій, запуск Великого адронного колайдера у 2008 році викликав розрив у просторі та часі. В результаті наш всесвіт стикнувся з паралельним.

Наукових доказів цієї теорії немає.

Схильність до маніпуляцій

Ефект Мандели пов’язують із недостатньо розвиненим критичним мисленням людей. Цим з метою маніпуляції користуються творці газетних качок неперевірено чи навмисно хибна інформація, опублікована у ЗМІ з корисливою чи іншою метою. – Прим. ред., або fake news англ. «фальшиві новини» , навмисна дезінформація та спроба ввести в оману. – Прим. ред..

Критично мисляча людина ставить під сумнів нову інформацію і навіть власні переконання. Якщо вона почула новину по телевізору, прочитала в інтернеті цікавий факт або побачила незвичайне фото в соцмережах, така людина не буде безумовно приймати інформацію за правду, а шукає факти, що її підтверджують.

Критичне мислення допомагає боротися з хибним спогадами та ефектом Мандели.

Ось як працює критичне мислення:

1. Ми бачимо невідповідність інформації.
2. Перевіряємо її точність та надійність.
3. Шукаємо альтернативні рішення.
4. Застосовуємо їх практично.

Вплив інтернету

Інтернет – вільний простір, де можна висловлювати свою думку. Така свобода призвела до того, що почала поширюватися недостовірна інформація. Наприклад:

• відретушовані фотографії;
• спеціально створені відео;
• неправдиві журналістські матеріали тощо.

Недостовірну інформацію поширюють для різних цілей: розвага, реклама, маніпуляції мисленням людей, створення паніки тощо.

Люди із недостатньо розвиненим критичним мисленням схильні вірити фейкам. Так, дослідження Массачусетського технологічного інституту, яке провели у 2017 році, показало , що користувачі Twitter діляться неправдивими новинами на 70% частіше, ніж правдивими. І це може бути ще одним поясненням ефекту Мандели.

У 2018 році спільне дослідження Університетського коледжу Корку, Каліфорнійського університету та Дублінського університетського коледжу, проведене напередодні референдуму за легалізацію абортів в Ірландії, підтвердило : фальшиві новини можуть формувати у людей хибні спогади.

В експерименті взяли участь 3140 людей. У них запитали, чи збираються вони голосувати та яка їхня позиція щодо легалізації абортів. Потім кожному показали шість репортажів новин, чотири з яких були реальними, а два – фальшивими. У сфабрикованих роликах обидві сторони – і ті, хто за і ті, хто проти абортів – робили щось незаконне або маніпулювали.

Після цього в учасників запитали, чи чули вони раніше про таке. І люди відповіли, що так. Далі вчені повідомили учасників експерименту, що частину репортажів було сфабриковано, і запропонували їм визначити, які саме були неправдивими.

Половина учасників виявилася впевненою в правдивості щонайменше однієї із сфабрикованих новин. Вони навіть могли пригадати подробиці цих вигаданих подій. Цікаво, що люди, які виступають за легалізацію абортів, найчастіше запам’ятовували фейки про противників легалізації. А ось противники найчастіше запам’ятовували сфабриковані репортажі про тих, хто теж виступав проти легалізації абортів.

Багато учасників експерименту не змогли позбутися хибних спогадів навіть після того, як дізналися про сфабриковані новини. А деякі з них зуміли згадати такі подробиці, яких не було в репортажах.

Прояви ефекту Мандели

Хибні спогади є у кожного з нас, просто ми рідко про це замислюємося. Ось кілька відомих прикладів ефекту Мандели.

Політика

Деякі плутають кількість штатів США, називають число 51 чи 52. Насправді у США лише 50 штатів. Переконатись у цьому допоможе зірково-смугастий прапор країни – на ньому 50 п’ятикутних зірок, кожна з яких символізує один із штатів. Люди помиляються щодо кількості штатів, тому що зараховують до них Колумбію (це округ) і Пуерто-Ріко (це територія).

У 2010 році журнал експериментальної соціальної психології Slate провів експеримент, під час якого 35% читачів були впевнені, що вже бачили фото, на якому колишній президент США Барак Обама тисне руку колишньому президентові Ірану Махмуду Ахмадінежаду.

Насправді це відретушоване фото.

Музика

Елвіс Преслі ніколи не співав пісню Only You, хоч його зображення повсюдно ставлять на обкладинку цього хіта на YouTube.

Пісню Only You (And You Alone), назва якої перекладається як «Тільки ти (і ти одна)», виконував гурт The Platters з Лос-Анджелеса. Пісню приписують Елвісу Преслі через схожу вокальну манеру виконання.

У студійному записі пісні We Are the Champions британського гурту Queen наприкінці приспіву ніколи не було слів We are the champions of the world. Такими словами соліст Фредді Меркьюрі закінчив виступ на живому концерті 1985 року.

Кіно

Ще одна ілюстрація ефекту Мандели – слова одного із головних персонажів космічної опери «Зоряні Війни». У фільмі «Зоряні війни. Епізод V: Імперія завдає удару у відповідь» фраза Дарта Вейдера: «Люк, я твій батько» в оригіналі звучить не так. Насправді глава армії Галактичної Імперії каже своєму синові Люку Скайоукер: «Ні. Я твій батько”.

Форрест Гамп у однойменному фільмі не говорив: «Життя як коробка шоколадних цукерок» “англ.

Ми пам’ятаємо покемона Пікачу, персонажа серії ігор, манги та аніме, як істоту, що нагадує білку. У нього жовте хутро, рожеві щоки, чорні кінчики вух та хвоста. Все вірно, крім хвоста – у Пікача він жовтий, без чорного кінчика.

Висновок

Ефект Мандели – це цікавий феномен людської пам’яті та мислення. Він проявляється колективними хибними спогадами. Його пояснюють паранормальними явищами, теоріями із квантової механіки, психологічними механізмами та особливостями роботи людської пам’яті.

Загалом ефект Мандели не є небезпечним, проте з його допомогою можна маніпулювати людьми з корисливою метою. Тому важливо розвивати критичне мислення та перевіряти всі факти, незалежно від того, як ви їх дізналися.