Що таке URL: поняття, особливості та рекомендації щодо створення

Ознайомлення з кожною веб-сторінкою починається з адреси в рядку браузера. Простий, інформативний та логічний URL легше сприймається користувачами. Це позитивно впливає на позицію сайту в пошуковій видачі, збільшує впізнаваність компанії та трафік. Отже, правильний вибір URL-адреси дозволяє без особливих витрат збільшити прибуток.

Редакція MC.today розібралася, що таке URL-адреса, як її правильно генерувати, і які рекомендації при роботі з нею слід враховувати.

Що таке URL

URL – це адреса будь-якого ресурсу у Всесвітньому павутинні: сайту, веб-сторінки, відео, документа або файлу для завантаження. Абревіатура розшифровується, як Uniform Resource Locator , або «загальний покажчик ресурсів». Знаючи цей код, користувач може відкрити потрібний сайт, знайти файл або поділитися з ким-небудь посиланням. 

Простими словами URL дозволяє дізнатися, де зберігаються потрібні вам дані. Як аналогію можна уявити покупця, який хоче знайти в супермаркеті полицю з, наприклад, синіми шкарпетками. Адміністратор опише йому точний шлях: секцію, відділ, ряд, місце в ряду, номер полиці. Так і URL описує шлях до сервера в Мережі, папки на сервері, де лежить сторінка, а іноді навіть до конкретного абзацу на цій сторінці.

Визначити URL-адресу веб-сторінки просто – достатньо подивитись на адресний рядок браузера. Наприклад, адреса сторінки, яку ви читаєте, має такий вигляд:  https://mc.today/uk/shho-take-url/. Якщо вам потрібно її скопіювати, натисніть на значок «Поділитися цією сторінкою» і виберіть у випадаючому меню пункт «Копіювати посилання».

Історія URL адреси

1989 року програміст міжнародного центру високих енергій у Женеві Тім Бернерс-Лі запропонував проект Всесвітньої павутини, або World Wide Web. Ідея полягала в тому, щоб створити систему взаємопов’язаних гіпертекстових документів, які розташовані на комп’ютерах по всьому світу. 

Для реалізації задуму Тімові та його помічникам довелося розробити три технології, завдяки яким з’явилося те, що ми сьогодні вважаємо інтернетом. Це HTTP, HTML та URL.

Протокол HTTP дозволяє передавати файли між клієнтом та сервером. Мова гіпертекстової розмітки HTML допомагає створювати документи, які посилаються один на одного. А URL дає надійний спосіб посилатися на файл. Для цього в нього входить інформація про протокол передачі даних, місцезнаходження сервера в інтернеті та файлу на цьому сервері.

Перший у світі веб-сайт Бернерс-Лі створив 20 грудня 1990 за адресою http://info.cern.ch (тепер він знаходиться в архіві ). У 1994 році він виклав у мережу офіційний стандарт технології URL. А з 1996 року браузери навчилися додавати http:// та www. за користувачів автоматично.

Структура URL адреси

URL-адреса складається з різних частин. Одні є обов’язковими в будь-якій адресі, інші використовують залежно від типу запиту. На сайті веб-документації MDN анатомію URL ілюструють таким прикладом:

http://www.example.com:80/path/to/myfile.html?key1=value1&key2=value2#SomewhereInTheDocument

Протокол

Напевно, ви помітили, що адреси багатьох сайтів починаються із послідовності символів http:// – це протокол. Його можна порівняти з мовою, якою спілкуються через Інтернет комп’ютери. Найчастіше зустрічається HTTP-протокол або його безпечна версія – HTTPS . Однак існують менш протоколи, такі як ftp: для передачі файлів, або mailto:, який відкриває поштовий клієнт.

Доменне ім’я

Основна частина URL-адреси – доменне ім’я. У нашому випадку це www.example.com. Доменне ім’я складається з префіксу, наприклад www. , назви сайту та розширення домену, наприклад, .com . Префікс www вказує на функціональне значення домену. У цьому випадку це веб-сервер. Для ftp-сервера запис виглядав би як ftp.example.com. А для поштового сервера – mail.example.com .

Розширення домену також відомі як доменні зони або домени верхнього рівня (Top Level Domains). Вони бувають національними та загальними. Національні домени виділені для конкретних країн і складаються із двох літер. Наприклад, .ua означає – Україна, .uk – Великобританія, .me – Чорногорія тощо. 

Найбільш поширені загальні домени , які, як правило, складаються з трьох літер. Наприклад, .com , .org і .net . Кожен із них використовується для сайтів певної тематики. Для бізнесу – .com , для некомерційних організацій – .org , для інтернет-компаній – .net .

Доменні імена допомагають браузерам знаходити веб-сервери. Але тут не все просто. Справа в тому, що комп’ютери оперують адресами з чисел. Так, наприклад, «комп’ютерна», або IP-адреса сайту MC.today виглядає так: 188.114.98.224. Зрозуміло, що запам’ятовувати такі адреси людям було украй незручно. 

Тому, коли ви вводите назву сайту в браузері, він спочатку звертається до спеціальної бази даних, яку називають система доменних імен (DNS) . Там домен MC.today перетворюється на 188.114.98.224, і браузер отримує фактичну адресу сайту, по якій його можна знайти в мережі.

Порт

У нашому прикладі порт :80 – це технічний параметр, який допомагає системі визначити, від кого надійшли дані та якій програмі їх треба передати далі. Зазвичай веб-сервер використовує порт 80 для HTTP і порт 443 для HTTPS.

Шлях до ресурсу на веб-сервері

Адреса /path/to/myfile.html визначає розташування ресурсу на веб-сервері. В даному випадку файл myfile.html знаходиться в папці to , яка вкладена в папку path.

Запит

Запит – це частина URL після знаку «?» Ця інформація потрібна передачі додаткових даних на сервер. Наприклад, якщо в пошуку інтернет-магазину stylus.ua ввести слово samsung, то URL змінить вигляд на https://stylus.ua/uk/search? q = samsung .

Якір

Якорем називають ідентифікатор, який використовується для переміщення певної частини сторінки. Зазвичай він розташований наприкінці URL-адреси після символу #. Так, наприклад, посилання на цю частину статті виглядає так: https://mc.today/uk/shho-take-url/#_URL-3

Види URL

URL-адреси веб-сторінок можуть бути статичними та динамічними.

• Статична URL – це постійна адреса, яка залишається незмінною, поки власник сам не внесе до неї будь-які зміни. Приклад: https://mc.today/uk/category/korisni-teksti/

• Динамічний URL генерується у відповідь на запити користувачів і містить розділові символи «?», «=», «&», після яких вказано додаткові параметри сторінки. Динамічні адреси можна побачити, коли користувачі використовують фільтри в інтернет-магазинах або користуються пошуком по сайту. Наприклад, в результаті пошуку за словом IT отримуємо https://mc.today/uk/?cat=19200&s=IT 

Формати URL

Транслітерація

Веб-стандарт RFC3986 визначає список дозволених та заборонених для використання в URL символів. До заборонених зокрема належать пробіли та кириличні символи. Тому власники сайтів в Україні широко використовують транслітерацію.

Наприклад, адреса цієї сторінки https://mc.today/chto-takoe-url/ . Відразу зрозуміло, що вона відповідає на запитання «Що таке URL?» Адреси, які отримані за допомогою транслітерації легко читати та запам’ятовувати. Крім цього, пошукові системи легко розпізнають у них ключові слова, що позитивно впливає на просування сайтів.

Латиниця

Ще один спосіб заміни кирилицю в URL – переклад слів на англійську. Фразу «що таке» в цьому випадку слід замінити на «what is». Цей варіант легко розпізнається пошуковими роботами, але може бути зрозумілим не всім користувачам.

Кирилічні URL та URL-шифрування

Робоча група з доменних імен національними мовами (IDN) розпочала роботу в 1999 році. Щоб не розробляти нову систему доменних імен, там придумали кодування, яке шифрує символи інших алфавітів за допомогою доступних. 

Її назвали Punycode та поступово впровадили у популярні браузери. Проте за ці роки кириличні домени так і не стали популярними. З одного боку, вони краще запам’ятовуються і дозволяють використовувати ключові фрази в URL. З іншого – мають низку серйозних недоліків.  

1. Як ми вже говорили, запис URL-адреси можливий тільки певними символами. Тому при копіюванні та вставці кириличного URL у повідомлення він шифрується. В результаті ви отримаєте довгий набір незрозумілих знаків. Не кожен наважиться перейти за таким посиланням, оскільки його важко відрізнити від спаму.
2. Створити адресу електронної пошти у форматі «@домен.укр» не вдасться. Вона буде виглядати як «@xn-d1acufc.xn-j1amh». 
3. Кирилічні адреси важко розпізнавати пошуковим роботам, що негативно впливає на SEO.

Людинозрозумілі URL

Google та інші пошукові системи радять використовувати при створенні сайтів зрозумілі для користувачів адреси. Такі URL називають семантичними, людинозрозумілими або просто ЛЗУ. Вони складаються з логічних частин, містять інформацію про поточну веб-сторінку та відображають її місце у структурі сайту.

Несемантичні адреси, навпаки, складаються з адреси сайту, назви скрипта (набору команд) та рядка запиту. При цьому часто містять дані, які не мають сенсу для звичайного користувача. Це можуть бути цифрові індикатори змісту, номер сесії, кодовані дані тощо.

Наприклад, за адресою https://example.com/viewpage.php?category_id=13 складно зробити якийсь висновок про зміст сторінки. Натомість семантична адреса https://example.com/news/2022 одразу говорить нам, що це розділ із новинами за 2022 рік. При цьому зрозуміло, що якщо піднятися на рівень вище, можна подивитися новини за інші роки. Людинозрозумілі URL мають ряд переваг:

• Дозволяють оцінити контент ще до переходу за посиланням.
• Легко читаються та запам’ятовуються. Тому їх можна передати комусь навіть усно.
• В них легко вставити ключові фрази.
• Семантичні посилання забезпечують прискорену та інтуїтивно зрозумілу навігацію сайтом. Часто користувачеві достатньо видалити частину адреси, щоб перейти до потрібного розділу.

Є декілька правил, яких потрібно дотримуватись, щоб сформувати на сайті правильні ЛЗУ:

• Використовувати транслітерацію за заздалегідь узгодженими правилами. Додамо, що правила транслітерації українського алфавіту латиницею встановлені ухвалою Кабінету Міністрів України N 55 від 27 січня 2010 року.
• Замінювати пробіли та розділові знаки на дефіс або нижнє підкреслення.
• Не використовувати в адресах великі літери.
• По можливості робити адреси короткими.

Рекомендації щодо створення URL

Щоб вибрати хорошу адресу сайту, потрібно врахувати багато факторів. Частина з них описана в розділі оптимізації URL-адреси довідки Google. 

• Основною частиною URL-адреси є доменне ім’я. Ідеально, якщо воно буде коротким і таким, що легко запам’ятовується. Бажано також, щоб воно сприймалося на слух так само, як пишеться. Краще не використовувати в назві літери, які можна ввести кількома способами. Наприклад, ц (c або ts), в ( v або w), я (ya або ja) і так далі. 
• Використовуйте в URL ключові слова. Пошукові системи враховують цей фактор під час сортування сайтів у результатах пошуку. 
• Загальна довжина URL не повинна перевищувати 80 символів . Довші посилання в пошуковій видачі обрізаються на середині.
• Якщо розділ сайту знаходиться далеко від головної сторінки, його URL може бути занадто довгим. Тому в деяких випадках краще прибрати з адреси згадки про розділи та категорії.
• Якщо ваш сайт відвідують люди з різних регіонів, використовуйте структуру URL, яка вказує на регіон сторінки. Рекомендується використовувати домен країни, наприклад example.ua . Або підкаталог, який призначений для конкретної країни, наприклад, example.com/ua/ .
• Слова у веб-адресі краще розділяти знаком дефісу «-» , а не нижнім підкресленням «_» .
• Не рекомендується використовувати в URL символи, які не стосуються кодування ASCII. Наприклад, https://www.example.com/杂货/薄荷.

У популярних видах бізнесу найкоротші і найкрасивіші домени можуть бути вже зайняті. І якщо з формуванням URL виникли складнощі, на допомогу прийдуть послуги для створення доменних імен. Наприклад, Instant Domain Search або DomainWheel . 

Може статися, що ви вигадали ідеальний домен, але він уже кимось зайнятий. Не варто засмучуватися. Можна викупити домен у власника, перехопити його продовження, якщо власник забуде це зробити вчасно, або підібрати іншу доменну зону.

Отже, ми з’ясували, що URL-адреса – це адреса будь-якого веб-сайту, сторінки або файлу у Всесвітньому павутинні. URL складається з обов’язкових та опціональних частин. Адреси більшості сайтів складаються з доменного імені та протоколу. При цьому протоколи HTTP/HTTPS браузери підставляють автоматично, тому вказувати їх необов’язково.

Найзручніший формат адрес – семантичний. Він дозволяє користувачам заздалегідь зрозуміти, яка інформація знаходиться на сторінці, легко запам’ятовується, може містити ключові фрази, а також полегшує навігацію по сайту. При створенні URL-адреси для сайту слід дотримуватись ряду правил, з якими можна ознайомитись у довідковому центрі Google.