Що варто знати і робити, якщо ваш працівник вигорів
Тетяна Тімкова розповіла, як запобігти вигоранню співробітників. Фото: Depositphotos
В першій частині статті Тетяна Тімкова розповіла, як розпізнати вигорання на роботі, в чому його причини та як йому запобігти. В цьому матеріалі Тетяна пояснює, що робити, якщо ваш співробітник вигорів, та ділиться порадами, які допоможуть йому відновитися.
Тетяна Тімкова – коучиня лідерів та підприємців, фасилітаторка в методі дизайн-мислення і консультантка з позитивної психології та благополуччя на робочому місці.
План відновлення – це не тільки про паузи в роботі
Якщо ви взаємодієте з людиною у стані вигорання, перше, що варто зробити, – відкрито поговорити про це. Такий діалог має бути максимально емпатійним, без осуду й оцінок. Людина в цьому стані дуже чутлива і вразлива, тому не повинна відчувати, що її засуджують або ставлять під сумнів її зусилля. Керівництву важливо бути уважним і готовим підхопити працівника в правильний момент.
Наступний крок – створення плану поступового відновлення. Ідеться не лише про перерви чи відпустки, а й про те, як вибудовується щоденна робота. Відновлення – це процес, який має відбуватися поступово й системно.
Це справді важливо: план відновлення – це не тільки про паузи в роботі. Це також про зміну навантаження, ритму та очікувань у повсякденних робочих процесах. У випадках глибокого вигорання часто не обійтися без роботи з терапевтом, бажано фахівцем, який добре орієнтується саме в цій темі. Тут принципово важливо розуміти, що вигорання – це не слабкість, не лінь і не просто фізичне виснаження. Це реакція нервової системи.
Нагадайте про внесок і цінність
Говорити про вигорання варто винятково з позиції підтримки. Без критики, без суб’єктивних оцінок, без слів і формулювань, які можуть ще більше вразити людину. Важливо, щоб вона не отримала додаткових причин для поглиблення свого стану. У діалозі добре працює принцип «сендвіча»: спочатку ми говоримо про ресурси, які людина вже вклала, про її внесок і сенс того, що вона робила. Керівник має нагадувати про це й підкріплювати конкретними прикладами, показуючи, що робота людини має значення.
Це особливо важливо, якщо пам’ятати про цинізм як одну з ознак вигорання. Людина може чинити опір, знецінювати власні досягнення, не бачити сенсу в тому, що робить. Саме тому перед тим, як переходити до обговорення складнощів або того, що наразі не виходить, важливо починати з простих, але принципових речей: «Я бачу твій стан», «Я тебе чую», «Я хочу зрозуміти, як ми можемо тебе підтримати».
У такій розмові варто прямо запитувати: як ти вважаєш, чим команда або керівництво можуть тебе зараз підтримати? Що тобі для цього потрібно? Як, з урахуванням наших ресурсів, ми можемо знайти компроміс, який допоможе тобі відновитися і водночас не перевантажить ще більше? Фокус тут має бути на наявних ресурсах, на відновленні та максимальній підтримці працівника.
Читайте також: Продуктивність чи втрата часу – що не так з багатозадачністю
Як організувати перерви протягом дня
Якісні перерви – це те, що допоможе вашій команді запобігти вигоранню.
Мікроперерви (кожні 60–90 хв). Вони зніматимуть когнітивне перевантаження:
- 3–5 хв руху;
- дихання (2 хв);
- коротка медитація;
- свіже повітря, навіть 10 хвилин на вулиці регулюють кортизол.
Важливо: скролінг новин не дорівнює перерві (особливо в Україні).
«Ментальні» перерви. Мають тривати по 20-30 хвилин щодня і виключати:
- зустрічі;
- користування месенджерами;
- перегляд новин.
Важливо: такі перерви мають відбуватися в режимі тиші.
Командні паузи. Керівник може легалізувати відпочинок:
- фразами на кшталт «Зробімо паузу», «Це точно можна доробити завтра»;
- власним прикладом.
Важливо: культура відпочинку завжди починається з керівника, а не з політики HR.
Як організовувати відпустки
Відпустки – це не бонус, а інструмент для збереження працездатності та здорової нервової системи. Вони необхідні, якщо ви хочете, щоб ваші працівники зберігали продуктивність. Існує декілька основних правил. Відпустки мають бути:
- Регулярними. В ідеальному варіанті це 1–2 тижні кожні 6–8 місяців.
- З чіткими кордонами. Це значить – не писати людині окрім критичних ситуацій: навіть «одне повідомлення» активує робочий режим мозку, і цикл починається спочатку.
- З планом повернення. Потрібна система «входу» в робочий режим, наприклад: перші 1-2 дні без зустрічей і поступове включення (замість 4 дзвінків – 1-2 на день).
Інакше ефект відновлення «згорає» миттєво.
Що може зробити керівник вже зараз, щоб запобігти вигоранню
- Нормалізувати (та розуміти) фразу «Втома – це сигнал організму, а не слабкість».
- Планувати пікові періоди навантаження для команди з обовʼязковими паузами після.
- Перевіряти не лише KPI, а й енергію команди: створювати умови для довірливого, відкритого діалогу.
- Памʼятати, що в умовах війни люди працюють на межі, навіть якщо зовні все під контролем.
- Проводити просвітницьку діяльність для команд та прямих лідерів, підвищувати усвідомленість навколо питання вигорання.
Нагадуємо, що раніше співзасновниця платформи pleso Анна Ліссова розповіла про цінності команди та власні правила управління.