Що відбувається з курсом валют і чого очікувати у 2026 році – економіст

Економіст і член Ради НБУ Василь Фурман пояснив, чому долар зростає, а гривня падає попри фінансову допомогу партнерів, і про що свідчать коливання курсу.

Економіст пояснив коливання курсу та що очікувати у 2026-му. Фото: Depositphotos

В ефірі «Українського радіо» Фурман зазначив, що Нацбанк проводить політику керованої гнучкості. 

«Це означає, що в окремі періоди гривня може посилюватись або послаблюватись, але ці коливання (які спостерігаємо зараз, – прим. ред.) не є значними», – каже економіст.

Таку політику регулятор проводить з весни 2023 року. Якщо подивитися на курс гривні до долара на початку й наприкінці 2025-го, то коливання не значні, додав Фурман.

Як відмітив економіст, валютно-курсова політика впливає на виконання ключової цілі НБУ – зниження інфляції. У 2024 році рівень інфляції почав зростати й досяг піку у травні 2025 року (близько 16%), а далі почав зменшуватися. За прогнозом НБУ, у 2026 році інфляція буде на рівні 6,6%.

«Тому валютно-курсова політика НБУ, і взагалі грошова кредитна політика, була направлена на те, щоб гривня була інвестиційно приваблива, щоб інфляція в державі зменшувалася і наближалася до інфляційної цілі – близько 5%» – каже економіст.

Читайте також: Інвестиції з гарантією держави: де купити ОВДП і що для цього потрібно

Він додав, що на послаблення гривні впливає сезонний фактор. Так, наприкінці року держава нарощує бюджетні видатки, частина коштів іде на валютний ринок. Також у цей період населення купує більше валюти. Тоді як ближче до весни навпаки: аграрії готуються до посівної, наприклад, і продають валютний виторг чи збереження в доларах, тож валюти на ринку стає більше і гривня посилюється.

«Ми могли завжди спостерігати такі незначні коливання», – каже економіст.

Що очікувати у 2026 році

На думку Фурмана, ситуація на валютному ринку буде стабільною і контрольованою в межах політики керованої гнучкості, яку проводить НБУ.

«Гривня може коливатися, але незначно в ту чи ту сторону. І зрозуміло, що фактори сезонності будуть впливати на ці всі речі», – додав він.

Також золото-валютні резерви Нацбанку прогнозуються на високому рівні, банки продовжуватимуть кредитування.

Дуже важливий фактор – міжнародна фінансова допомога. Так, Рада ЄС погодила надання Україні 90 млрд євро на два роки, безвідсотково та з погашенням після отримання репарацій від рф. Це значно зменшує навантаження на бюджет і держборг, каже Фурман.

«У нас цьогоріч, за базовим сценарієм, достатньо фінансових ресурсів (це щодо зовнішньої міжнародної фінансової допомоги) для того, щоб профінансувати дефіцит державного бюджету. І таким чином я також можу говорити, що, на мій погляд, ситуація на валютному ринку у 2026-му буде дуже подібна на ту, яка в нас була у 2025-му», – зазначив економіст.

• Нагадаємо, раніше кандидатка економічних наук та психологиня пояснювали, як заощаджувати в умовах війни і як подолати фінансову тривожність.