Що відбувається зі споживчими кредитами та як не втрапити в «боргові лещата» – експерт

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Облікова ставка Нацбанку поступово знижується. Зараз вона становить 16%, а в грудні може зменшитись до рівня 14-15%. Через це комерційні банки можуть переглянути умови надання споживчих кредитів на купівлю товарів.

Споживчі кредити можуть здешевшати напередодні нового року. Фото: Depositphotos

Що таке облікова ставка та як вона впливає на життя українців, ми розповідали за цим посиланням. Що з нею відбувається зараз та чи означає це, що ми стоїмо на порозі ери «дешевих кредитів», нашому виданню розповів директор департаменту роздрібного бізнесу «ГЛОБУС БАНКУ» Дмитро Замотаєв.

Експерт розповів, чому дешевшають споживчі кредити та як не втрапити в «боргові лещата». Фото: Дмитро Замотаєв

Експерт прогнозує, що ставки за споживчими кредитами до кінця року знижуватимуться ситуативно й торкнеться це переважно окремих партнерських програм фінансових установ із ритейлерами перед новорічними розпродажами. За такими програмами зменшення ставок може сягнути 4-5%.

Читайте також: Експертка дала 5 порад підприємцям, які планують взяти кредит за програмою «5-7-9»

За прогнозами, у грудні може сформуватися нова тенденція на 2-3 місяці: кількість виданих кредитів може зрости разом із розвитком сегмента споживчого кредитування. Це залежатиме від міцності національної валюти, розвитку економіки, поступового звільнення українських територій тощо.

«Більш суттєвий та масовий перегляд ставок за споживчими кредитами варто очікувати вже в новому фінансовому році, коли банки активніше виходитимуть на ринок із власними кредитними програмами. Можна сказати, що очікується новий довготривалий тренд: зниження відсотків за споживчими кредитами з посиленням конкуренції між банками за споживача», – підкреслив Дмитро Замотаєв.

За його словами, у 2023 році кількість споживчих кредитів зросла майже на 50% в порівнянні з минулим роком. А у 2024 вона може зрости в 1,5-2 раза.

«Наступного року низький рівень інфляції може стати запобіжником зростання цін на товари, а відтак суми кредитів суттєво не зміняться. Натомість можна очікувати, що за умов економічного розвитку у 2024 році обсяги нових споживчих кредитів наблизяться до довоєнних показників», – розповів Замотаєв нашому виданню.

Він також зазначив, що найбільш поширеними споживчими кредитами є позики на придбання товарів та користування кредитними банківськими картками. Замотаєв прогнозує, що у 2024 році банки в переважній більшості працюватимуть із постійними клієнтами, яким підвищуватимуть ліміти та покращать умови кредитування, аби стати для них «банком першого вибору». Водночас кредитування нових клієнтів здійснюватимуть обережно через високі супутні ризики.

Читайте також: Що відбуватиметься на ринку банківського кредитування наприкінці року – експертка

Як уникнути зайвих витрат та «боргових лещат»

Дмитро Замотаєв розповів, що українці купують у кредит, та дав кілька порад щодо того, як не втрапити в «боргові лещата». Отже, в структурі кредитів понад 70% припадає на придбання побутової техніки (від хатнього начиння до гаджетів), 20% – меблів, а решта – це інші товари (професійне приладдя для сантехнічних, електротехнічних, сільськогосподарських робіт тощо).

Щоб оформити кредит на оптимальних умовах та уникнути зайвих переплат, варто:

• обирати банки, у яких діють партнерські програми, тобто є кілька варіантів погашення позики;
• планувати власні фінансові можливості для своєчасного погашення кредиту – найбільш вигідними вважаються угоди, що передбачають перший внесок у розмірі 10-30%);
• дослідити наявність прихованих комісій чи платежів, які можуть стати додатковим і непотрібним навантаженням;
• звертатись до банків, які пропонують широкий вибір кредитних програм разом із простими та зрозумілими умовами та швидким ухваленням рішення про його отримання;
• поцікавитись, чи пропонує фінустанова додаткове відтермінування, перекредитувати та на яких умовах.

Також пропонуємо вам почитати, чи правда, що банківські установи блокують картки ухилянтів від призову через неявку до ТЦК.