Що змінить для українців прийняття закону про реєстр боржників – пояснення адвоката

В Україні обговорюють схвалений Верховною Радою в першому читанні проєкт закону № 14005,«Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію» який передбачає спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Водночас серед українців є побоювання щодо того, що стягувачі не просто отримуватимуть інформацію про борги громадян швидше, ніж зараз, а й матимуть більше можливостей арештовувати й реалізовувати майно боржників, у тому числі єдине житло. Чи так це насправді, що має на меті новий законопроєкт, за які борги можуть забрати майно і як убезпечити себе від цього – на прохання MC: Money & Career розповіла адвокат, керуючий партнер Адвокатського Об’єднання Актум Олена Хоменко.

Олена Хоменко розповіла, що змінить для українців у разі ухвалення новий закон про реєстр боржників і чому важливо завчасно перевіряти інформацію про себе і свої борги. Фото: Олена Хоменко

Насамперед варто відзначити, що реєстр боржників уже працює в межах закону про виконавчі провадження – новий законопроєкт не створює нічого принципово нового. Він, радше, удосконалює те, що вже існує.

В Україні є реєстр боржників, до якого вноситься відповідна інформація, а після отриманих рішень суду відкривається, власне, виконавче провадження. У новому законопроєкті відображений механізм пришвидшення взаємодії між усіма реєстрами на території України. Йдеться, зокрема, про реєстри МВС, Прикордонної служби та обмін інформацією з банківськими установами.

Як це працює? Після рішення суду видається виконавчий лист, який стягувач пред’являє до виконання. Державний або приватний виконавець отримує цей документ і відкриває виконавче провадження, накладає арешт на рахунки й рухоме та нерухоме майно боржника і вносить інформацію в Єдиний державний реєстр боржників. Вона містить, зокрема, номер судової справи, тобто на підставі чого відкрито провадження.

Що має покращитись

Сьогодні після відкриття виконавчого провадження виконавець надсилає запити до банківських установ з метою виявлення грошових коштів – насамперед з боржника стягують кошти, якщо вони є, і тільки після цього – майно. Тобто втратити його через борги можна й зараз.

Але перед тим, як здійснювати стягнення на майно, виконавець має пересвідчитись, що в боржника немає коштів на рахунках. На його запит банки зобов’язані надати інформацію, які рахунки відкриті в боржниках.

Проблема в тому, що банки дають інформацію просто про рахунки боржників, але не вказують їхнього цільового призначення. До прикладу, це можуть бути рахунки, на які людина отримує соціальні виплати, як-от по догляду за дитиною, зарплату тощо. Тобто на практиці боржник може залишитись без засобів для існування, якщо кошти буде стягнуто із соціального рахунку і вона, до прикладу, не має інших джерел доходів.

У такому випадку потрібно звертатися до виконавця, доводити, що заблоковано соціальний рахунок, і просити про те, щоб його розблокували.

На мою думку, у цьому законопроєкті варто врахувати не тільки спрощення комунікації, а й те, щоб за запитом банківські установи могли деталізувати, які саме рахунки мають боржники, щоб уникати блокування соціальної допомоги.

Не забуваємо, що в межах проваджень можуть знаходити та блокувати також криптогаманці. До прикладу, коли боржник має гроші, але приховує їх у віртуальних активах.

За які борги можуть забрати майно

Згідно із чинним законодавством, виконавець за відсутності коштів може реалізовувати майно боржника, якщо сума його заборгованості перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати. У 2025 році це 160 тис. грн. Якщо людина не може сплатити борг, виконавець арештовує і реалізовує її майно. З коштів від продажу утримується сума боргу, решта – повертається боржнику. І варто відзначити, що накладення арешту на єдине майно, як-от машину чи квартиру, – це не щось нове, що з’явиться після ухвалення цього законопроєкту. Потрібно розуміти, що і зараз майно боржника можуть реалізувати, якщо сума заборгованості більша від 160 тис. грн.

Сьогодні завдання кожного громадянина – перевіряти інформацію про себе у відкритих реєстрах. Ви можете робити це в «Дії» або переглядати виконавчі провадження, судові реєстри. І що швидше ви виявите, що значитесь у переліку боржників, то швидше можна буде розв’язати питання чи запустити процес юридичного захисту. Значно легше це зробити, коли виконавче провадження тільки-но відкрито, а не після реалізації майна. До речі, процес продажу майна боржників не пришвидшиться, тому що існує відповідна процедура. Щонайменше має відбутися судовий процес, на підставі якого вже відкривається виконавче провадження і блокуються рахунки.

Новий законопроєкт водночас передбачає обмеження боржників у користуванні консульськими або дозвільними послугами на території України. До прикладу, якщо людина, інформація про яку є в реєстрі, захоче продати автомобіль, у сервісному центрі МВС не зареєструють таку угоду. Так само автівку не можна буде продати чи подарувати в «Дії». Це фактор стримування. Тому що більшість боржників одразу після відкриття виконавчого провадження намагаються позбавитись свого майна – подарувати, продати, переписати. І сам процес оцифрування і спрощення взаємодії між реєстрами має на меті запобігання таким випадкам.

І, власне, не варто забувати, що перебування в реєстрі боржників може негативно вплинути на вашу репутацію. До прикладу, деякі компанії не наймають таких працівників, адже вони можуть виявитися недобросовісними.

Що робити, якщо борг погашено, але ви все одно значитесь у реєстрі боржників

Одна з проблем нині полягає в тому, що коли люди виконують свої боргові зобов’язання – до прикладу, розраховуються за кредитом – то не зберігають документи, які могли б це підтвердити. Якщо ви колись були боржником, ваше завдання – зберегти всі копії. Це може стосуватися платіжних доручень, судових рішень тощо. Також обов’язково отримати від стягувача довідку про те, що борг погашено.

У випадках, коли ви помилково значитесь у реєстрі боржників, варто звернутися до виконавчої служби, яка відкрила провадження, і надати документи на підтвердження того, що ваші зобов’язання закриті, або за потреби звертатися до суду.

Ще раз наголошу: інформація про відкриті щодо вас виконавчі провадження або судові справи миттєво відображаються в «Дії». Це варто перевіряти, як і дані у відкритих реєстрах. Ми не можемо виключати ймовірність технічних помилок, до того ж є випадки, коли провадження відкривали проти людини, яка має таке саме прізвище, ім’я та по батькові, як у справжнього боржника. Навіть номер ІПН може збігатися. Але якщо ви цього не знаєте, то, до прикладу, може зіткнутися з проблемою під час продажу майна – нотаріус не засвідчить угоду, якщо побачить вас у реєстрі боржників.

Також не забувайте, що арешт рахунків, як і будь-які неправомірні дії, можна оскаржувати. Часто громадяни або не звертаються за консультаціями, або дотягують до того моменту, коли минають усі строки позовної давності.

• Нагадаємо, раніше Олена Хоменко розповіла, як позичати гроші правильно і що робити, якщо борг не віддають.