Рубріки: Історії

Славутич планує відмовитись від газу за допомоги сонця і лісу: наскільки це реально

Славутич, одне з наймолодших міст в Україні, працює над тим, щоб першим в країні відмовитися від споживання енергії з викопних джерел і повністю перейти на відновлювальні (ВДЕ). У світі вже є приклади суцільно «зелених» населених пунктів, але в Україні тільки Славутич наразі готовий впроваджувати конкретні кроки у досягненні цієї мети, стверджує міський голова Юрій Фомічев.

Для міста атомників, що за останні роки вже декілька разів опинялося на порозі енергокризи, перехід на ВДЕ є радше поточною необхідністю, ніж боротьбою за світову кліматичну нейтральність. На прохання MC.today експерти оцінили шанси супутника ЧАЕС, який сьогодні залежить від централізованого постачання газу, на відмову від цього шкідливого для природи ресурсу. А також прокоментували, чи зможуть піти цим шляхом як міста в інших регіонах, так і Україна в цілому.

Які енергетичні виклики стоять перед Славутичем і як місто їх долає

Про мету повністю перейти на ВДЕ Фомічев розповів у інтерв’ю виданню Liga.net в січні 2024 року. За його словами, у міста є «напрацьований», хоча ще не затверджений відповідний план під назвою «Power Славутич». Втім, рухатись у напрямку його реалізації місто почало за багато років до цього, і не від хорошого життя.

Сьогодні Славутич залежить від централізованого постачання електроенергії і природного газу. Саме на ньому працюють центральна міська котельня, КП «Управління житлово-комунального господарства» (УЖКГ), виробляється теплова енергія. Домогосподарства не приєднані до мережі газопостачання і можуть користуватися лише електроенергією. Нею супутник ЧАЕС себе майже не забезпечує власними силами.

Через таку хитку систему щоразу, коли трапляються форс-мажори, місто наближається до енергоколапсу. Так, під час опалювального сезону 2017-2018 років «Нафтогаз» декілька разів припиняв постачання газу до УЖКГ – тоді підприємство заборгувало держкомпанії понад 90 млн грн. Під час відключень містянам доводилося обігрівати оселі за допомогою кондиціонерів та електрообігрівачів. Температура у приміщеннях не перевищувала 15 градусів, писали тоді ЗМІ.

Курс-професія "Motion Designer" від Skvot.
55 занять, щоб освоїти софти After Effects, Cinema 4D та Octane Render — і почати створювати 2D- та 3D-анімації.А після — стартувати в будь-якій індустрії: від ТБ та кіно — до ІТ.
Детальніше про навчання

До моменту відновлення газопостачання місто все ж змогло подати тепло в дитячі садки і школи. Це стало можливим завдяки тому, що 20 листопада 2017 року ввели в експлуатацію перший великий «зелений» енергооб’єкт Славутича – приватну котельню «Екоенергогенерація», яка працює на біопалеві з щепи.

Біокотельня потужністю в 10,5 МВт, збудована групою компаній «Укртепло», на той час стала найбільшим підприємством такого типу в Україні. Вона здатна на 40% задовольняти потреби міста у тепловій енергії.

Друга енергокриза відбулася під час тимчасової окупації Славутича російськими військами у березні 2022 року. Тоді місто на шість днів залишилось без магістрального електропостачання. Через те, що будинки Славутича не підведені до газу, містянам доводилося готувати їжу на мангалах у дворах. Для цього комунальні служби та бізнес розвозили мешканцям дрова.

У Славутичі є багато архітектурних фішок. Одна з них – мангали в Єриваньскому кварталі. Зазвичай містяни користуються ними під час літнього відпочинку, але через російську окупацію вони стали чи не єдиним з доступних пристосувань для приготування їжі / Фото: скриншот з Youtube-відео на каналі КП “Агентство регіонального розвитку” Славутицької міськради

На щастя, тоді Славутич зміг забезпечити подачу тепла в оселі. В газорозподільній мережі залишилось блакитне паливо, розповідав виданню «Українська енергетика» депутат міськради Дмитро Стельмах. Крім того, завдяки когенераційній станції потужністю 650 кВт, що встановлена в центральній котельні УЖКГ, вдалося запустити мережеві помпи централізованого тепло- і водопостачання, які працюють на електриці, а також вежі зв’язку.

У Славутичі вже тоді існувало ще одне власне джерело електрогенерації – фотоелектричні панелі загальною річною виробіткою е/е в 135,5 МВт-годин/рік, встановлені на дахах трьох муніципальних будівель. Їхнє будівництво профінансували громадяни в рамках створеного у 2020 році енергокооперативу «Сонячне місто» – першого такого проєкту в Україні.

Проте станцію збудували суто для продажу електроенергії у загальну мережу. Обладнання, яке б допомогло скористатися ресурсом для власних потреб, було відсутнім. Мешканці міста атомників все ж придумали, як «витягнути» електрику безпосередньо з панелей, та створили три пункти підзарядки для телефонів й інших побутових електроприладів, згадував депутат міськради Стельмах.

ТЕЦ та СЕС. Як Славутич планує досягти 100% споживання ВДЕ

Завдяки вже прийнятим заходам з диверсифікації джерел енергії Славутич порівняно стійко переніс попередні кризові ситуації. Але обидва випадки вказали на дві слабкі сторони енергетики міста: на відсутність здатної працювати у автономному режимі електросистеми, а також на залежність Славутича від газу. Якщо доступу до нього не буде, «ми не виживемо», констатував у інтерв’ю Liga.net міський голова Юрій Фомічев.

За його словами, для усунення цих недоліків в Славутичі насамперед планують «амбітний проєкт» з встановлення міні-ТЕЦ, що буде працювати на місцевому паливі – відходах деревини. Його вартість оцінюють у €6 млн.

Теплоелектроцентралі, на відміну від котелень, можуть виробляти не тільки теплову, але також і електричну енергію. Тому за допомогою міні-ТЕЦ місто могло б у кризові часи забезпечувати функціонування критичної інфраструктури і «давати трохи тепла». Наразі проєкт знаходиться на стадії «технологічних диспутів», додав Фомічев.

Варто зазначити, що це не перша спроба збудувати біо-ТЕЦ у Славутичі і, як здається, навіть не найамбітніша. Ще у 2017 році група компаній «Укртепло» (та сама, що того ж року відкрила у місті найбільшу українську біокотельню), розпочала новий проєкт – будівництво Славутицької ТЕЦ потужністю 12,5 МВт. Це підприємство також мало виробляти енергію з деревинних відходів.

Як розраховував засновник групи «Укртепло» Іван Надєїн, після відкриття ТЕЦ Славутич зміг би повністю відмовитися від природного газу у ЖКГ. Водночас споживання газу з біомаси було б на 500-400 грн/Гкал дешевшим для міста, ніж купівля викопного блакитного палива, стверджував він.

Втім, «Укртепло» так і не змогло вивести Славутицьку ТЕЦ на планові об’єми генерації. Для того, щоб завершити будівництво об’єкта, його у 2021 році передали в управління компанії «Кліар енерджі». Коли і новий управлінець не впорався з завданням, у серпні 2022 року погодили купівлю ключової частки у статутному капіталі активу «Нафтогазом». Відтоді не публікувалося жодних повідомлень ні про остаточну купівлю Славутицької ТЕЦ державним монополістом, ні про добудову об’єкта.

До червня 2022 року Славутицька ТЕЦ носила назву “Сіверська” / Фото: сайт компанії “Укрсталь Центр”, що займалася спорудженням станції

На те, що під «амбітним проєктом» по встановленню міні-ТЕЦ мер Фомічев мав на увазі не Славутицьку станцію, вказують два фактори: ціна Фомічев назвав цифру у €6 млн. У 2021 році «Кліар енерджі» оцінювала вже зроблені інвестиції у Овруцьку ТЕС, удвічі меншу за потужністю порівняно зі Славутицькою, у €10 млн та етап реалізації «технологічний диспут».

Серед інших заходів, які, згідно з інтерв’ю Юрія Фомічева можна віднести до плану «Power Славутич», він назвав термосонацію дитячого садка і палацу спорту, зокрема встановлення на їхніх крівлях сонячних станцій та теплових помп у басейні.

Хоча в публічному доступі поки немає тексту плану під назвою «Power Славутич», про інші його можливі етапи може свідчити документ «План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату м. Славутич до 2030 р.», який опублікували 7 червня 2023 року на сайті міськради. В ньому немає згадок про проєкти щодо жодної міні-ТЕЦ, окрім добудови Славутицької.

Напевно, найамбітнішим завданням, згаданим у цьому Плані, є спорудження у промисловій зоні Славутича на ділянці орієнтовно 90 га наземної сонячної станції, здатної виробляти 13,5 тис. МВт-год./рік. Проєкт ще не залучив інвестицій, кінцевий строк реалізації – 2030 рік.

Чи увійде Славутич до клубу «100% ВДЕ» – думка експертів

Практика повного переведення міст на ВДЕ не нова у світі – і її цілком можна реалізувати в Україні, зазначає керівник напрямку «Енергетика» Офісу ефективного регулювання BRDO Антон Зоркін.

«Ба більше, саме в таких невеликих містах, як Славутич, і доцільно реалізовувати такі пілотні проєкти», – каже експерт.

Антон Зоркін / Фото: BRDO

Він посилається на дані міжнародної некомерційної організації Carbon Disclosure Project, згідно з якими станом на 2018 рік тільки 40 міст у світі користувалися виключно відновлювальними джерелами енергії. З-поміж них є і невеликі (в американському Берлінгтоні живе 44 тис. людей), і середні за розміром (населення Келімане в Мозамбіку – 349 тис. людей) та навіть один мегаполіс – 2,5-мільйонна Бразиліа (столиця Бразилії).

Але всіх їх об’єднує розташування поруч із значними джерелами енергії. Так, Келімане та Бразиліа повністю покривають свої потреби за рахунок гідроелектроенергії. А, до прикладу, Ісландія змогла стати єдиною країною в світі, що відмовилася від імпорту викопного палива завдяки гідро- і геотермальним ресурсам.

Геотермальна електростанція Свартсенгі в Ісландії сукупною потужність 75 МВт по електроенергії і 150 МВт по тепловій/ Фото: Depositphotos

Славутич також розташований поряд із родовищами енергосировини – місто оточує ліс. Але, на відміну від вітру чи води, деревина – це умовно вичерпне джерело енергії. За оцінкою, що наводиться у «Плані дій зі сталого енергетичного розвитку Славутича до 2030 року», за умови раціонального господарювання і відновлення лісових насаджень наявний лісовий фонд здатний забезпечити 60% палива для опалення міста. Щоб збільшити цей ресурс, проєкт Славутицької ТЕЦ навіть передбачав висадження енергетичної верби на площі 1 500 гектарів.

Ліс навколо Славутича переважно сосновий / Фото: Facebook-сторінка “Агентство регіонального розвитку м. Славутич”

Супутник ЧАЕС не може повністю розраховувати й на сонячні електростанції (СЕС). Мінус їхнього використання полягає у залежності від кількості сонячних днів, яких у Чернігівській області менше, ніж на півдні країни. Також виробіток електроенергії на СЕС нерівномірний і падає до нуля вночі, тобто у пікові години попиту.

Проте сукупне використання різних видів ВДЕ, зміна частки їх виробітку відповідно до пори року здатні розв’язати проблему, каже спеціаліст BRDO. Допомогти генерації можуть і енергоефективні технології – наприклад, для теплопостачання взимку доцільно використовувати теплові помпи. Це значно ефективніше за нагрів теплоносія безпосередньо електроенергією, говорить він.

«Крім того, для покриття нерівномірності графіку споживання доцільно використовувати акумуляторні батареї або інші способи накопичення енергії, які споживатимуть потужність у періоди її надлишку та видаватимуть у періоди дефіциту», – додає Зоркін.

Проаналізувати, скільки часу та інвестицій треба на втілення у життя плану «Power Славутич», можна буде тільки після його затвердження, кажуть експерти. Але в цілому у міста атомників непогані шанси перейти на ВДЕ, вважає директор спеціальних проєктів в Науково-технічному центрі «Психея» Геннадій Рябцев. Він відзначає його загальну прогресивність порівняно з іншими українськими громадами, а також наявні досягнення у впровадженні «зеленої» енергетики.

Геннадій Рябцев / Фото: LinkedIn

В Україні є й інші міста, які можуть успішно перейти на споживання ВДЕ. Залежно від регіону можна використовувати різні «мікси» різновидів генерації: у Карпатах може застосовуватися мала гідроенергетика та сонячні станції, встановлені на схилах гір, на півдні – СЕС та ВЕС, каже Рябцев.

Загалом Україна планує суттєво збільшити долю ВДЕ у загальній генерації – про це йдеться у нещодавно затвердженій енергостратегії до 2050 року. Також значну частку споживання покриватимуть атомні станції. Повністю відмовитися від них – і навіть від теплової генерації – Україна не зможе ніколи, вважає експерт НТЦ «Психея».

«Не уявляю систему ППО, що буде працювати на сонячній електростанції», – підсумував він.

Раніше ми також розповідали, чи зможуть сонячні панелі замінити бензинові генератори в Україні.

Нещодавні статті

Ветеран і борець за безбар’єрність. Як Олександр Терен став «Холостяком», який руйнує всі стереотипи

Він до останнього не вірив у початок повномасштабного вторгнення, але одним із перших подався в…

18/06/2024

Найкращі комедійні серіали з високими рейтингами: радість, сміх і позитивний настрій гарантовані

Як відомо, сміх продовжує життя. А захопливі та дотепні комедійні серіали сприяють цьому якомога краще.…

18/06/2024

Забудьте про це: 12 суржикових слів, які спотворюють ваше мовлення

У повсякденному мовленні українців трапляється чимало звичних слів, які насправді є суржиком. Щоб викорінити мовний…

18/06/2024

В Раді запропонували альтернативні моделі економічного бронювання: чим вони відрізняються

У Верховній Раді розглядають три моделі економічного бронювання від мобілізації. Всі запропоновані однією групою авторів…

18/06/2024

Як Ciklum готується до ймовірної тотальної мобілізації – фінансовий директор компанії

Фінансовий директор української IT-компанії Ciklum Андрій Оксенюк розповів, які ділові питання могло б розв’язати економічне…

18/06/2024

LinkedIn, рекомендації і не тільки. Айтівці поділилися, як вони знайшли роботу у 2024-му

Порад про пошук роботи зараз безліч, однак знайти справді дієві не так і просто. Тож…

18/06/2024