Співробітниця мріяла водити великовантаж і досягла цього. Як ми навчили жінок будувати кар’єру

Щоранку Олена Ніколайчук заправляє 90-тонний великовантаж, перевіряє тиск у колесах і спускається на глибину 408 метрів за рудою в кар’єр. Вона працює водійкою в гірничодобувній компанії Fer­rex­po, де протягом останніх двох років на традиційно «чоловічі» посади прийшли працювати 96 жінок.

Олена сіла за кермо вантажівки після запровадження в компанії принципів Diver­si­ty & Inclu­sion. Їхня суть у тому, що права на роботу, освіту та самореалізацію рівні для всіх співробітників – незалежно від статі, віку, національності, віросповідання та іншого. Завдяки D&I Олена Ніколайчук отримала роботу своєї мрії – пройшла навчання в компанії та обійняла типово «чоловічу» посаду.

Сьогодні стратегії D&I реалізують у Google, Pin­ter­est, Ikea та інших світових компаніях. У колонці для MC.today Анна Адом, директорка з управління персоналом і побутом Fer­rex­po, розповіла, як співробітників занурювали в ідеї ґендерної справедливості, вчили висипатися, чому поміняли меню в їдальнях і навіщо запропонували чоловікам йти в декрет.

Партнер проєкту?

Чому ми вирішили боротися зі стереотипами

2019 року ми провели анкетування серед співробітниць компанії і результати нас приголомшили. Одну співробітницю не призначали майстром виробничої ділянки, бо професія стереотипно вважалася чоловічою. Інша жінка відмовлялася від підвищення, бо не хотіла заробляти більше за чоловіка – боялася конфліктів у сім’ї.

Після цього ми зробили аудит усіх внутрішніх правил і документів. Виявилося, у нас було багато недоліків щодо співробітниць, навіть у дрібницях – наприклад, у назвах посад писали лише чоловічі закінчення. Насамперед замінили їх фемінітивами – не «начальник», а «начальниця». І задумалися, що робити далі.

Ми вирішили взятися за напрям Diver­si­ty & Inclu­sion системно і не заради звітів, а щоб покращити атмосферу в компанії, а отже, і її ефективність. Ось що ми хотіли досягти з допомогою нової стратегії:

• підвищити рівень комфорту та залученості співробітників,
• покращити їхній фізичний та емоційний стан;
• знизити рівень плинності персоналу;
• підвищити продуктивність співробітників і підрозділів;
• збільшити прибуток підприємства.

Люди не вірили, що ми інвестуватимемо в них

Насамперед ми зібрали співробітників і співробітниць з різних цехів і розповіли про нововведення, які хочемо запустити. Але зустріли нерозуміння – люди не вірили, що компанія готова інвестувати не лише в технічні чи менеджерські навички, а в них самих. Вони питали: «А в чому підводне каміння?»

Ми розпочали із запуску Школи жіночого лідерства Fe_munity – річного навчального курсу для співробітниць компанії. Там допомагали жінкам позбавлятися страхів і сумнівів, розбивати «скляні стелі» – внутрішні бар’єри, мотивували їх до зростання та формували коло взаємодопомоги.

На першому етапі ми відібрали 75 жінок. З ними ділилися досвідом відомі підприємниці – директорка з розвитку бізнесу «Київстар» Тетяна Лукинюк, гендиректорка «Mars Україна» Наталія Чернишова та інші. Також підтримали навчання приблизно 100 менеджерів компанії Fer­rex­po. Ще ми організовували для жінок консультації із психологом..

Тетяна Литвинчук, водійка вантажівки
«Я в компанії сім років. Перші чотири роки займалася очищенням води від солей та інших речовин. Жодного розвитку, суцільний “день бабака”. Я бачила, що в мого чоловіка – водія вантажівки у Fer­rex­po – робота є набагато цікавішою.

Коли оголосили набір до Школи жіночого лідерства, я пішла без роздумів. Після двох днів семінарів у мене з’явилося стільки енергії та натхнення, що я прийшла до начальника і сказала: “Хочу розвиватися в гірській справі, мрію про кар’єрне зростання”.

Незабаром оголосили набір жінок-водіїв великовантажів – я одразу пройшла стажування, отримала категорію С та почала працювати. Усі скептично посміхалися: “Ти ж дівчинка!” Але зараз я працюю вже на другій вантажівці – вона ще більша, ніж попередня. І отримую від цього радість.

Зараз у Fer­rex­po на традиційно «чоловічих» посадах працює 96 жінок. Ми єдина компанія на пострадянському просторі, де посаду головного геолога обіймає жінка. Загалом у компанії сьогодні працюють приблизно 8 тис. осіб, 2,5 тис. із них – жінки.

На другий етап школи надійшло вже 133 заявки. Жінки знали успішні історії своїх колег і теж хотіли вчитися. Ми відібрали 86 учасниць, і зараз їхній курс вже добігає кінця. Проєкт виявився таким, що має попит і заряджає. Нашою метою було 30% жінок у менеджменті до 2030 року, але є відчуття, що ми досягнемо її раніше.

Замінили майонез шпинатом і розповіли про важливість сну

У нас є правило – з 12‑ї до 13‑ї години ми не турбуємо співробітників, навіть якщо горить проєкт або потрібно терміново розв’язати робоче питання. Ще ми не дзвонимо і не пишемо їм вечорами, у вихідні та у відпустці.

Ці правила входять до програми Well­be­ing – ще однієї частини стратегії D&I, яку ми теж запустили 2019 року. Well­be­ing допомагає покращити фізичне й емоційне здоров’я співробітників. Ось три її головні цілі:

• Психологічне здоров’я. Ми співпрацюємо із психологом, до нього наші працівники можуть прийти з будь-якими складнощами, необов’язково робітничими.
  Згідно зі звітом ВООЗ, кожен $1, який у компаніях вкладають у психологічне здоров’я співробітників, повертається керівництву у вигляді $4 та підвищення продуктивності.
• Фінансовий добробут. Ми проводимо онлайн-заняття, консультації, де вчимо всіх – незалежно від посади – працювати із власними грошима. Розповідаємо, що таке депозити та кредити, як правильно відкладати гроші і чому важливо заздалегідь забезпечити собі старість.
• Фізичне здоров’я. Ми запрошуємо фахівців – нейропсихологів, нутриціологів, які ведуть лекції про важливість сну та правильного харчування. Марно сказати людям: «Висипайтеся, і все буде добре». Їм слід пояснити, як це працює і чому. Ще за два роки ми перейшли на нове меню в їдальнях – поступово замінювали шкідливі страви на корисні: котлети під майонезом на курку зі шпинатом. Спочатку співробітники обурювалися, але зараз бачу, як вони із задоволенням їдять здорову їжу.

Як ще працюють над атмосферою в компанії

У нас у Fer­rex­po є Центр технічної експертизи. Там співробітники та співробітниці підвищують кваліфікацію або отримують нові професії – навчаються керувати легковими та вантажними автомобілями, ремонтувати устаткування. Центр видає посвідчення та сертифікати за 230 професіями, які визнають і інші компанії.

Віра Тарануха, електрозварювальниця:

«Я 18 років була машиністкою крана у Fer­rex­po. Минулого року через проблеми зі здоров’ям довелося залишити цю роботу. Але я залишилася в компанії – пройшла навчання, склала іспит, отримала документи і стала електрозварювальницею. За цим посвідченням я можу працювати будь-де, але люблю свою компанію і залишаюся тут».

Ще минулого року ми запустили програму чоловічого декрету. Якщо жінка не хоче йти у відпустку для догляду за дитиною, це може зробити її чоловік, а ми виплачуємо різницю зарплат. Якщо чоловік до декрету отримував, наприклад, 20 тис. грн, а дружина – 15 тис. грн, протягом усієї відпустки ми платитимемо сім’ї «зверху» 5 тис. грн на місяць.

Поки що сильним є переконання, що декрет – не є чоловічою справою, тому програмою досі ніхто не скористався. Але ми віримо, що із часом вдасться змінити мислення людей.

Уже два роки ми живемо за принципами рівності й інклюзії і зараз можемо зробити перші висновки про результати: плинність персоналу в компанії сьогодні лише приблизно 2%, для порівняння – 2019 року цей показник був 5,5%. Протягом останніх півтора року ми збільшили кількість жінок-керівниць на 20%.

Зараз працюємо над тим, щоб у компанію могли влаштуватися люди з обмеженою рухливістю. Стратегія Diver­si­ty & Inclu­sion гарна тим, що вона не має меж. Можна весь час вводити нові програми, які змінюватимуть життя людей на краще. Причому не лише в компанії, а й в усьому місті.

Олена Ніколайчук, водійка вантажівки

«До Fer­rex­po я працювала в перукарні, але ставилася до цього як до хобі. Змалку мріяла керувати великим автомобілем. Побачила оголошення про набір жінок до компанії та подала анкету.

Так, робота не з легких. Попри це, я люблю свою справу. І рада, що межі стерлися – чоловіки працюють перукарями, а жінки водять вантажівки. Головне – щоб кожен займався улюбленою справою».

Партнер проєкту?