Споживчі кредити 2026: чому люди позичають до зарплати під 3500%
Українці дедалі активніше живуть у борг, попри високу вартість позикових грошей і військову невизначеність. Про те, чому споживче кредитування б’є рекорди, скільки насправді коштують гроші банків та мікрофінансових організацій (МФО) і хто в країні реально накопичує заощадження, детально розповіли на YouTube-каналі Фінансовий портал «Мінфін».
Споживчі кредити 2026: чому люди позичають до зарплати під 3500%. Фото: magnific.comСпоживчі кредити в Україні: цифри банків, МФО та держпрограм
У першому півріччі 2026 року попит на позикові кошти зріс у всіх ключових сегментах — від швидких мікропозик до банківських карток і державних програм. За січень — червень українці уклали майже 4,2 млн договорів із мікрофінансовими організаціями — у середньому близько 700 000 угод щомісяця. Загальний обсяг виданих мікрокредитів за шість місяців сягнув 37,5 млрд грн, середній розмір позики зріс майже у півтора раза — до 9 170 грн, а сукупна заборгованість громадян перед МФО на середину року перевищила 32,3 млрд грн.
Банківський роздрібний портфель також демонструє високі темпи приросту. За даними Національного банку України (НБУ), станом на кінець вересня 2026 року обсяг чистих гривневих кредитів фізичним особам досяг 382,28 млрд грн, додавши 38% у річному вимірі. Лише за вересень портфель зріс на 9,4 млрд грн, а головними драйверами ринку залишаються споживче та карткове кредитування ПриватБанку й Монобанку.
Паралельно працюють державні кредитні програми. За вісім місяців 2026 року (січень — серпень) за програмою пільгової іпотеки «єОселя» українці отримали 5 253 кредити на 10,3 млрд грн — по 150–160 кредитів щотижня. Бізнес за цей самий період залучив за програмою «5–7‑9%» 25 743 кредити на загальну суму 114,7 млрд грн.
Чому українці беруть кредити під час війни та інфляції
Зростання попиту на споживчі кредити формують одночасно економічний тиск, інфляційні ризики та зміна споживчої поведінки під час війни:
- Реалізація відкладеного попиту та безпекові виклики. Через повномасштабну війну та обстріли громадяни не відкладають життя на потім: у кредит купують товари тривалого вжитку, ремонтують житло або оновлюють техніку після влучань.
- Енергетична автономність. Українці активно фінансують за рахунок позик купівлю генераторів і сонячних панелей.
- Інфляційні та девальваційні очікування. Оскільки значну частку ринку становить імпорт, покупці намагаються зафіксувати ціну в гривні сьогодні, побоюючись подальшого зростання валютного курсу та цінників.
- Популярність карткових розстрочок. Кредитні картки з пільговим періодом 55–62 дні та програми «Оплата частинами», де частину витрат на обслуговування позики на партнерських умовах покриває торговельна мережа, стимулюють миттєві покупки.
- Брак коштів на базові витрати. У жовтні 2026 року річна інфляція прискорилася до 11% проти 10% у вересні, підвищивши витрати домогосподарств на продукти харчування, пальне, транспорт і комунальні послуги. Показово, що ще за даними опитування НБУ за 2025 рік, 46% позичальників МФО брали мікропозики на повсякденні витрати до зарплати, а ще 22% — на лікування.
З боку пропозиції кредитування підживлюють надлишок гривневої ліквідності в банківській системі, певне пом’якшення кредитних стандартів, державні програми з компенсацією частини витрат і поки що низька частка проблемних боргів (NPL). Крім того, номінальне зростання зарплат в окремих секторах економіки через дефіцит кадрів та стабільні виплати військовим дозволяють банкам збільшувати кредитні ліміти для платоспроможних клієнтів.
Читайте також: Хто ризикує блокуванням рахунку після 14 листопада: 5 портретів «підозрілого» клієнта
Реальні ставки за кредитами: від грейс-періоду до 3500% у МФО
При обліковій ставці НБУ на рівні 16,5% (станом на 1 жовтня 2026 року) реальна вартість позикових коштів суттєво різниться залежно від типу фінансового продукту:
- Банківські кредитні картки. У межах пільгового періоду тривалістю 55–62 дні діє ставка 0,01% річних, проте після його завершення базова ставка зростає до 35–48% річних.
- Незабезпечені кредити готівкою. У великих банках реальна процентна ставка становить 29–65% річних, а за окремими експрес-продуктами досягає 100–177% річних.
- Цільові банківські кредити. Декларована ставка може становити до 9,9% річних, але обов’язкове страхування та супутні комісії збільшують реальну вартість обслуговування до 15–20% річних.
- Мікропозики в МФО. Попри законодавче обмеження максимальної денної ставки у 1% на день, пільгові 0,01–1% на день (на строк до 30 днів) діють переважно на першу позику. Для повторних і стандартних кредитів базова ставка становить 0,8–1% на день — це 365% річних, а з урахуванням усіх додаткових виплат і комісій вартість позики може сягати майже 3 500% річних.
Депозити проти кредитів: чому 53,4% грошей у 0,7% українців
Кредитна активність населення відбувається на тлі глибокого майнового розшарування. За статистикою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за вересень — жовтень 2026 року, 97,9% усіх вкладників мають депозити до 200 000 грн і концентрують лише 25,9% загальної суми коштів (460,6 млрд грн). На вкладників із сумами від 200 000 до 600 000 грн припадає 1,4% клієнтів та 20,7% коштів (369,1 млрд грн). Натомість вузький прошарок у 0,7% вкладників із депозитами понад 600 000 грн зосередив 53,4% усіх банківських заощаджень — 949,9 млрд грн.
Згідно з аналізом фінансового аналітика Андрія Шевчишина щодо динаміки коштів населення та ФОП, саме ця група у 0,7% вкладників наростила свої рахунки на 39,4% порівняно з 2025 роком і на 13,2% з початку 2026 року, залишаючись головним отримувачем банківських процентних доходів. Більшість інших громадян не має вільних фінансових резервів і змушена перекривати поточні витрати кредитами. Водночас формальне зростання депозитів у звітності ФГВФО значною мірою пояснюється їх валютною структурою: 34,1% вкладів розміщено в іноземній валюті (проти 65,9% у гривні), тож девальвація гривні автоматично збільшує гривневий еквівалент валютних рахунків на балансах банків.
Прогноз на зиму: що буде зі ставками та кредитами в банках
У зимовий період обсяги оформлення споживчих кредитів продовжать зростати через інфляцію, підвищення комунальних тарифів і додаткові витрати домогосподарств на опалювальний сезон. Проте поточне зниження частки непрацюючих кредитів (NPL), яке фіксує статистика, має тимчасовий характер: обстріли енергетичної та цивільної інфраструктури, вимушене закриття частини підприємств і неоплачувані відпустки працівників неминуче погіршать платоспроможність позичальників.
Як наслідок, частка проблемних боргів у банківських портфелях почне збільшуватися, а самі банки будуть змушені посилити вимоги своїх кредитних програм. У таких умовах позичальникам варто дотримуватися трьох базових правил фінансової безпеки:
- Контролювати грейс-період. Закривати заборгованість за кредитними картками до завершення 55–62 пільгових днів, щоб не переходити на базові 35–48% річних.
- Уникати повторних позик у МФО. Не використовувати короткострокові мікрокредити під 0,8–1% на день для перекриття повсякденних витрат чи погашення попередніх боргів.
- Перевіряти повну вартість кредиту. Перед підписанням договору враховувати не лише номінальну ставку, а й обов’язкове страхування та всі додаткові комісії й виплати.
Нинішня кредитна експансія тримається на тонкому балансі між банківською ліквідністю та падінням реальної купівельної спроможності більшості родин, тому взимку головним викликом для ринку стане не видача нових позик, а здатність населення обслуговувати вже накопичені борги.
Читайте також: Куди зникають гроші: 8 непомітних витрат, що спустошують бюджет








