Александр Суворов – останні статті та новини

Перед початком війни я увійшов партнером у стартап – виробництво електровелосипедів. Війна не поставила крапку у цій історії, навіть навпаки. З середини квітня ми вирушили вперед – аж до липневої Франкфуртської виставки Eurobike. Олександр Суворов Чим відрізняється запуск та розвиток стартапу під час війни від «звичайного» старту? Поділюсь досвідом та спостереженнями. З чого все почалося Цієї зими я виступав на форумі молодих підприємців у Чернігові. Пам'ятаю, я був на сьомому дні профілактичного десятиденного голодування. У цьому стані особливо добре відчуваю людей, загострюється інтуїція. Після виступу до мене підійшов один з учасників Олександр Литвин – технар, доцент Чернігівського Політеху, і попросив про зустріч – хотів презентувати свій проєкт та запросити мене бізнес-партнером. На той момент він з невеликою командою збирав електровелосипеди у гаражі Політеха. Якщо чесно, пропозицій про партнерство я отримую багато, але не часто вони доходять до презентації проєктів. Олександр же вселяв довіру – його ідея мені сподобалася. Ми домовилися про партнерство, зареєстрували компанію Bikebox. А потім почалася війна. У гараж, де Сашко із хлопцями збирав велосипеди, міцно прилетіло. Я запропонував їм переїхати на територію мого заводу Pet Technologies, що розташований у Чернігові, та скористатися частиною потужностей для виробництва велосипедів. Насамперед я пішов на це тому, що у Саші, крім гарної ідеї та зразків виробу, вже була згуртована команда. Електробайк BikeBox У війну ні на що немає часу Коли йде війна, особливо гостро відчуваєш цінність часу. Хочеш зробити все максимально швидко, тому що нема коли довго збиратися. У тому числі немає часу на невдалі експерименти та додаткові рухи у вигляді формування команди, навчання молодого партнера премудростям ведення бізнесу тощо. Чи можливо підприємцю-початківцю знайти фінансового партнера під час війни? Так. Але тепер недостатньо однієї лише гарної ідеї, грамотного бізнес-плану та таланту переконливо презентувати його інвестору. Потрібна ще швидка та якісна реалізація. А це можливо тільки, якщо разом із людиною та ідеєю приходить команда. Наявність готових зразків продукту збільшує шанси знайти інвестора у рази. Тим більше саме зараз досвідчені підприємці – вони ж потенційні інвестори – дивляться у бік нових можливостей. Ще зараз важливо думати про диверсифікацію . Особливо, якщо твій головний актив розташований у зоні підвищеного ризику. Коли почалася війна, пам'ятаю, ми з другом багато говорили на цю тему, розмірковували, якими додатковими бізнесами можна було б зайнятися. Боялися поставити все на одну карту. Саме цим бажанням диверсифікації зумовлено підвищену активність підприємців під час кризи. Часто спроби закінчуються невдачею. Тому, що рішення ухвалюються у стані страху, хаосу і, можливо, навіть істерики. Це призводить до фінансових втрат. Моя стратегія розвитку бізнесу, особливо нового під час війни – дочекатися потрібного моменту. Не кидатися, намагатися зберігати холодну голову і рівний стан, щоб не пропустити цей потрібний момент. А ось коли він настане, включатиметься на повну в бізнес. «Пишіть листа, що ми з України. Просіть знижку» Ще у квітні я доручив хлопцям скласти список популярних спеціалізованих виставок, які відбуватимуться в ЄС протягом року. Перша справді знакова виставка у списку мала відбутися у липні у німецькому Франкфурті. «Нам потрібно на неї потрапити з готовими зразками, брендом і логотипом», – сказав я без тіні іронії. Команда дуже здивувалася: занадто багато викликів одночасно. Перший із них – потрапити на виставку, участь у якій розпродано за рік до старту. «Пишіть листа, кажіть, що ми з України. А якщо дадуть відповідь і погодяться прийняти, просіть знижку», – порадив я. Наступного дня ми отримали відповідь: представники виставки навіть не написали, а зателефонували та повідомили, що будуть раді нас бачити. Прохання про знижку теж почули – дали 50% дисконту. Відступати не було куди. У нас залишалося лише два місяці на підготовку. Електробайк E-Motion Big Military Весь цей час хлопці працювали без перебільшення вдень та вночі. Для них це був екстремальний та новий досвід, для нас – мене та команди менеджерів Pet Technologies, яка підтримувала команду Сашка, – норма. За довгі роки роботи з дуже різними замовниками режим авралу став для нас звичним та керованим. Це дуже цінний досвід, яким ми охоче поділилися з партнерами нового велосипедного бізнесу. Про підтримку українських підприємців у Європі Підтримка наших бізнесменів у ЄС зараз – мабуть, головна відмінність сьогодення від довоєнного часу. Ми були єдиною українською компанією на виставці у Франкфурті та відчули цю підтримку повною мірою. До того ж не лише з боку потенційних клієнтів, а й із боку конкурентів. Одні запропонували познайомити нас із виробниками батарей, інші – з виробниками вилок. Ще одні хлопці запропонували замовляти у нас виробництво рам замість того, щоб це робити в Китаї. Хтось пропонував стати нашим офіційним представником у Німеччині. «Що ми можемо зробити для вас, щоб вам стало легше?», – дуже нетипове для стриманих німців питання ми часто чули на виставці. А один з учасників – німець, одружений з українкою – просто носив дівчатам з нашого стенда бутерброди та каву, що теж приємно. Підходив американець. Розпитував нас про війну і не міг зрозуміти, як нам вдається ще щось створювати в умовах, коли над головами літають ракети. Коли Сашко під час діалогу показав американцеві телефон із повідомленням про повітряну тривогу, співрозмовник просто не міг підібрати слова. Дивився на нас і міцно тиснув руку. Риторика потенційних західних партнерів зазвичай: «напишіть нам e-mail, а далі подивимося». Риторика зараз: «Чим ми можемо вам допомогти?» та «працюймо!». Однозначно, зараз час великих шансів для українських стартапів злетіти швидко та високо. Але шансом ще треба вміти скористатися. Адже для європейця «працюймо» – значить, що в тебе все готове, сертифіковане та налагоджене. Якщо вони зробили крок зі свого боку, а ти відповів на їхню пропозицію сирим продуктом, вважай, сам зачинив двері, які відчинилися перед тобою. Яким би складним не був час, і хоч би як лояльно до нас ставилися, головне правило незмінне: тобі дали шанс – відповідай. З виставки ми повернулися із рішучістю відповідати. І почали розвиватися далі.