банки України – останні статті та новини

Національний банк України змінює правила роботи банків: підвищує вимоги до капіталу, посилює контроль за ліквідністю та наближає регулювання до європейських стандартів. Водночас регулятор спрощує окремі умови кредитування підприємств оборонної промисловості, енергетики, агросектору та критичної інфраструктури. Нові рішення мають допомогти поєднати дві потреби: забезпечити стійкість банківської системи й не допустити, щоб жорсткіші вимоги обмежували фінансування бізнесу, важливого для економіки під час війни. Про це йдеться в огляді нормативних змін Національного банку, підготовленому Центром економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс». Керівниця аналітичного департаменту Центру Діляра Мустафаєва пояснює: посилення банківського регулювання та пом’якшення умов кредитування не суперечать одне одному. Банки мають накопичувати достатній запас капіталу й контролювати ризики, але водночас повинні мати можливість спрямовувати кошти в економіку — зокрема на потреби оборони, енергетичної стійкості та відновлення інфраструктури. Мінімальний капітал банків зросте до 250 млн грн Однією з головних змін стала постанова НБУ № 121 від 13 жовтня 2026 року. Вона передбачає збільшення мінімального розміру регулятивного капіталу банку з 200 млн грн до 250 млн грн. Новий поріг запрацює з 3 січня 2027 року. Також Нацбанк закріпив можливість установлювати для окремих банків підвищені нормативи достатності капіталу та ліквідності. Регулятор окремо наголосив на необхідності постійного дотримання нормативів капіталу, кредитного ризику та інвестування. Ще одна зміна стосується розрахунку достатності капіталу. Згідно з рішенням НБУ № 338-рш від 7 жовтня, множник для окремих видів ризиків у формулі визначення сукупної експозиції під ризиком збільшиться з 10 до 12,5. Нововведення набуде чинності 31 грудня 2026 року. Через це розрахункові показники достатності капіталу можуть знизитися навіть у тих банків, які не скорочуватимуть фактичний обсяг капіталу. Найвідчутніше зміни можуть позначитися на установах із невеликим запасом фінансової міцності. Окремо НБУ оновив технічні правила визначення системно важливих банків. Постанова № 120 від 13 жовтня не змінює базових критеріїв і числових порогів, за якими оцінюють установи, проте уточнює методику розрахунку. Її застосовуватимуть на підставі даних станом на 1 січня 2027 року. Новий перелік системно важливих банків регулятор має оприлюднити до 1 липня 2027 року. Читайте також: Скільки принесуть 100 тис. грн на депозиті: банкір порахував дохід після рішення НБУ Кредити для оборонної промисловості, енергетики та аграріїв: що зміниться Паралельно з посиленням вимог до банків НБУ переглядає правила оцінювання позичальників, які працюють у складних воєнних умовах. Постанови № 118 від 11 жовтня та № 123 від 28 жовтня передбачають додаткові можливості для кредитування підприємств на прифронтових і постраждалих територіях, компаній оборонно-промислового комплексу, аграрного бізнесу та підприємств критичної інфраструктури. Зокрема, йдеться про компанії, які забезпечують відновлення електро-, тепло- та водопостачання, а також водовідведення. Зміни стосуються вимог до оцінювання кредитного ризику для окремих категорій позичальників і певних видів заставного майна. Це важливо для підприємств, які через війну не можуть демонструвати заплановані фінансові результати або не мають достатньої кількості ліквідного майна для забезпечення кредиту. Наприклад, виробничі потужності компанії можуть бути пошкоджені обстрілами, а її активи — розташовані на території з підвищеним рівнем воєнної небезпеки. За звичайних умов такі обставини можуть суттєво ускладнити отримання банківського фінансування, навіть якщо підприємство має перспективи подальшої роботи. «У нинішніх умовах навіть фінансово життєздатні підприємства можуть зіштовхнутися з проблемою залучення кредитів. Особливо якщо їхнє майно пошкоджене або виробничі потужності розташовані на територіях із підвищеними воєнними ризиками. Тому зміна підходів до оцінювання застави та кредитоспроможності — це важливий крок назустріч бізнесу», — зазначила Діляра Мустафаєва. Водночас послаблення окремих регуляторних вимог не означає, що банки повинні автоматично схвалювати такі кредити. Фінансові установи й надалі оцінюватимуть платоспроможність підприємств, перспективи їхньої діяльності та здатність повертати позики. За словами експертки, мета змін — не допустити неконтрольованого накопичення ризиків, а дати банкам більше інструментів для роботи з підприємствами, які мають економічний потенціал, але потерпають від наслідків війни. У перспективі це може підтримати фінансування виробництва та відновлення критичної інфраструктури. НБУ уточнив правила фінансового моніторингу Ще один напрям жовтневих змін — фінансовий моніторинг. Постановою № 116 від 7 жовтня Національний банк уточнив порядок взаємодії небанківських фінансових установ зі спеціально уповноваженим органом у сфері фінмоніторингу. Також зміни стосуються окремих процедур фінансового моніторингу в банках і небанківських установах. Таким чином, жовтневі рішення НБУ охоплюють одразу кілька напрямів: капіталізацію банків, контроль за ризиками та ліквідністю, фінансування стратегічних для країни галузей і вдосконалення фінансового моніторингу. Як підсумовує Діляра Мустафаєва, українська банківська система поступово переходить до європейської моделі регулювання, однак робить це в умовах повномасштабної війни. Тому завдання регулятора — не лише забезпечити виконання нормативів, а й зберегти можливості банків фінансувати підприємства, від яких залежить економічна стійкість країни. Читайте також: НБУ створює віртуальних українців на базі ШІ: вони допоможуть передбачати реакцію людей на зростання цін