Дмитро Деревицький – останні статті та новини

Засновник ГК Алло Дмитро Деревицький впевнений, що українці все частіше підходять до покупок раціонально, більше того, просунуті покупці в мережі все частіше функцію пошуку перекладають на ШІ. Ми поговорили з ним про те, що і як купують, чому він вважає дуже перспективною нішу електромобілів, про тренд на персональні пропозиції покупцям, девальвацію та податки. Як змінюються споживацькі звички українців Станом на 2026 рік, як би ви описали споживацькі звички українців? Чи залишається місце для імпульсивних покупок? Імпульсивні покупки існують, але не керують ринком. Головний споживач — раціональний, він рахує гроші, заздалегідь обирає, що і де купує, як сплачує — частинами чи в кредит, дивиться на гарантії. Люди купують девайси, які покращують їхнє життя, перш за все. По-друге, вони більше купують онлайн. Зараз сталий тренд, що при переході в онлайн ще більше використовувається АІ, і буде міграція з пошука через Google на пошук через якийсь штучний інтелект, щоб він порадив, запропонував варіанти. Просунуті користувачі вже зараз так роблять, але я думаю, що цей тренд буде швидко зростати і за декілька років буде основним. Можливо є якийсь продукт чи категорія товарів, які несподівано для вас стали дуже популярними у 2026 році? На початку року дуже великий попит мало обладнання, яке давало енергонезалежність українцям: паверстанції, дизель-генератори, павербанки, лампи, які ввечері давали автономне світло. Це дуже-дуже великі продажі, але їх дуже важко прогнозувати, тому що в нас попит на них то зростає, то падає в десятки разів. Ми приємно здивовані, як продаються електроавтівки Xiaomi. Хіт продажу — сучасний кросовик, повноприводний Xiaomi YU7 Max, це повноприводна модель. Продажі зупинилися на початку року з введенням податків, потім були блекаути, звісно, вони теж не допомагали. Але з березня продажі почалися знову. Чому ви вважаєте нішу електрокарів дуже перспективною? Тому що вже почалась велика революція переходу на новий тип автомобілів. Десять років тому були суперечки про те, по якому шляху піде виробництво. Але тепер немає сумніву, що будуть розвиватися технології, пов'язані з електромобілями. Це такий великий тренд: заміщення класичних двигунів внутрішнього згорання на електроавтомобілі. Вони більш легкі в експлуатації, в них у 10 разів менше деталей. Наприклад, лише два ступені передачі, а в сучасному «Мерседесі» — вісім. Тому мати якусь частку на цьому великому революційному ринку — це дуже класна перспектива. Ви звернули увагу на цю нішу через історичні зв'язки з Xiaomi чи просто побачили цей тренд? Звісно, у нас була інформація про те, що Xiaomi розвиває автомобілі, вони теж бачили для себе великі перспективи на новому ринку. Тому що вийти на ринок ДВС і конкурувати з Toyota чи Volkswagen — дуже важко. А коли ринок змінюється, — це можливість для нового гравця зайняти значущу частку ринку. І для нас так само: отримати дистрибуцію чи дилерство існуючого бренду було б важко. Як девальвація гривні вплинула на ваш бізнес, на вашого споживача? Якщо вона от така, якою була останні пів року чи рік, тобто 10% на рік, я думаю, що це окей для ритейла. Така поступова девальвація навіть стимулювала споживача купувати. Наприклад, долар або євро подорожчали, а він бачить, що на сайті діє акція, і там старі ціни, які були ще місяць тому. Споживач розумний, він купує цю річ, і вона для нього в доларах коштує дешевше. Для нас, звісно, якісь валютні ризики існують, ми не можемо на це вплинути, але можемо це використовувати: пропонуємо споживачам ціни, які не змінюються так, як змінюється курс валюти. Як в Алло розвʼязують кадрову проблему Зараз усі скаржаться на кадрову проблему. У вашому сегменті яка професія найдефіцитніша? Так, це проблема. Найдефіцитніша професія — продавець-консультант. І не просто консультант, а з глибокою технічною експертизою. Тому що треба розбиратися в продуктах, які ми продаємо. Ринок праці в Україні перебуває під колосальним тиском. Частина людей виїхала за кордон, частина пішла в ЗСУ. Хтось змінив кваліфікацію, а хтось думає, що буде працювати тільки дистанційно. Тому фізичний ритейл не є зараз найпривабливішим місцем для роботи і він програє конкуренцію за людей, наприклад, сектору ІТ чи онлайн-сектору. Вирішуємо ці проблеми таким чином, що в нас є стандарти навчання продавців-консультантів та інших співробітників. Ми використовуємо таку, я б сказав, гібридну модель. На ключові позиції шукаємо людей з досвідом, як всередині компанії, так і ззовні. А на лінійні позиції, наприклад, на консультантів, навчаємо з нуля. У нас є система навчання, структурована програма онбордингу, так звана внутрішня академія. Головне, щоб у кандидата була здатність до навчання і щирий інтерес до продукту. В майбутньому консультант Алло — це жива людина чи умовний робот, планшет? Думаю, що процес буде ділитися на дві частини. Якщо ми кажемо про онлайн, якого вже більше 50% у нас, то там протягом, я думаю, двох років буде така історія, коли АІ-агент спілкується з АІ-агентом. Я поясню. Наприклад, я споживач, в мене є АІ-агент, і я йому кажу: «Знайди мені Windows-ноутбук з діагоналлю 14 дюймів, щоб він був у ціні до 30 тис. грн, і в нього був металевий корпус». І цей мій агент буде контактувати з окремими брендами, які продають ноутбуки, і через АІ-агент, наприклад, на сайті Алло він буде витягувати інформацію про ноутбук. І потім я подивлюся на топ-3 чи топ-5, це як я забажаю, і зроблю вибір. А в офлайні? Стосовно офлайну, я думаю, що в майбутньому буде дуже важлива ідентифікація клієнта. Щоб ми могли використовувати якісь індивідуальні пропозиції, нам потрібно, щоб клієнт ідентифікувався. У світі уже є такі проєкти, де клієнта розпізнають по обличчю. Тобто, клієнт заходить у магазин, там стоїть камера, і система знає, що це Шевчук Сергій, наприклад. Далі може бути декілька сценаріїв. Наш консультант зі смартфоном у руках буде знати, що це Сергій, і допоможе йому обрати те, що потрібно, зробити спеціальну пропозицію на основі того, що Сергій дивився на сайті, залишив у закладках, що він купував. В середньостроковій перспективі можуть з’явитися окуляри з доповненою реальністю. Людина зможе спілкуватися з АІ-агентом, який щось запропонує. І клієнт побачить те, що є в магазині, а також віртуальні пропозиції, якщо вони не представлені в магазині. Як довго на це чекати? Можливо менше, ніж ми думаємо. Можливий, наприклад, такий сценарій: якщо клієнт бажає отримати щось індивідуальне в магазині, якісь індивідуальні ціни, ми його попросимо авторизуватися, якщо це наш постійний клієнт. Якщо покупець не бажає цього, є стандартні ціни, будь ласка. Як законотворці впливають на український бізнес Наразі обговорюють проєкт Трудового кодексу. Які в ньому мають відбутися інновації, щоб це спростило робочі процеси для ритейлера? У нас зараз діє Трудовий кодекс, який залишився з радянських часів. Там де-юре не існує багато сучасних видів працевлаштування. По-перше, ми чекаємо від Трудового кодексу, що він допоможе зробити цифровізацію кадрових процедур. Це велика річ, яка зараз потребує фізичного підпису на папері: електронні документи, електронне погодження, електронні підписи в трудових відношеннях, щоб можна було дистанційно прийняти на роботу людину чи звільнити її. Це дуже б усе спростило. По-друге, є такі форми зайнятості, які діючий зараз Кодекс не дуже враховує: сезонна зайнятість, неповна зайнятість, дистанційна робота, гнучкий час роботи. Є ще і інші якісь речі, які в IT використовуються. На практиці для нас це б означало можливість легально, гнучко будувати стратегію залучення персоналу. Планувати чисельність, графіки роботи і не платити, наприклад, за так звані мертві години, коли ми тримаємо на місці персонал, а покупців немає. Дуже важливо, щоб були регламентовані правила дистанційної роботи, це зробить трудові відносини більш прозорими. Зараз ми використовуємо частину працівників, які працюють віддалено по Zoom чи іншому способу зв'язку. І це взагалі не описано в діючому зараз Трудовому кодексі. Україна має Міністерство цифрових трансформацій, я думаю, що вони дуже добре розуміють, які зараз в ІТ-сфері існують методи роботи. І я очікую, що вони додадуть це в новий Кодекс. Ринок електроніки — це майже виключно імпорт. Як ви оцінюєте ризик появи нових податкових, митних ініціатив і що будете робити, якщо їх вводитимуть? Я чув від окремих депутатів бажання підняти ПДВ. Думаю, що це більше нашкодить державі, ніж допоможе. Давайте розберемо на прикладі iPhone. Нова дорога модель коштує у США $1500. Ми купуємо цей товар і там є ПДВ 20%, тобто $300. Виходить, ми купуємо iPhone за $1800 від офіційного імпортера Apple в Україні. Але, кажуть, що сірий імпорт ввозить цей смартфон максимум за $20. Давайте порахуємо, що буде, якщо ПДВ стане 22%, як там хтось пропонував. Якщо ПДВ буде 22%, то ми сплатимо $330, а для сірого імпорту нічого не зміниться — так само платитимуть $20. Це тільки зробить більшою різницю в цінах між офіційним і неофіційним ритейлом, зменшить частку білого бізнесу і база оподаткування буде менша. Частка білого малого бізнесу теж знизиться і держава отримає менше податків. Я впевнений, що так і буде. За часи великої війни відбулися якісь регуляторні зміни, які пішли на користь бізнесу? Пам'ятаєте, на початку був запропонований податок з обороту 2%? Це дуже допомогло. Тоді ніхто не хотів відкривати магазини, люди навіть у Львові остерігалися йти на роботу. Ніхто не бажав працювати, ніхто нічого не імпортував. Оце введення низьких податків стало як укол адреналіну для хворого. Потім ці податки відмінялися, збільшили військовий збір і це цілком зрозуміло. Я не думаю, що ці податки є проблемою, вони об'єктивно потрібні державі. Але є інша проблема, що податки сплачують не всі. Хтось продає з фіскалізацією, хтось без неї — я маю на увазі сірий імпорт, який був ввезений без ПДВ, продається в мережах без фіскалізації. Проблема, на мою думку, не в розмірі податків, а в тому, що вони не застосовуються для всіх однаково. Мені здається, що це взагалі головна проблема, бо виходить так, що підхід держави — більше навантажувати тих, хто і так намагається працювати максимально чесно. Більше про болі і перспективи галузі, про те, чому в Україні досі не з’явилося власне виробництво девайсів і про те, як Дмитро Деревицький планує розвивати свій бізнес найближчі кілька років, читайте в статті The Page.