Дмитро Томчук – останні статті та новини

Посол України в Чехії Євген Перебийніс зробив публікацію з критикою слів путіна про «один народ». Facebook її видалив за «мову ворожнечі». Знайома ситуація? Це сталось у 2021 році. І зараз, коли в Україні дев’ятий місяць триває повномасштабна війна, Meta продовжує видаляти дописи українців про країну-терориста. 26 лютого Meta тимчасово дозволила публікації з закликами до смерті путіна та лукашенка. Але 14 березня скасувала це рішення і повідомила, що змінює політику модерації контенту, щоб «усунути будь-яку двозначність своєї позиції». Редакція MC.today розібралася, хто у Facebook виявляє «неприйнятний контент» і чому там все частіше опиняються публікації українців. Ми зібрали історії постраждалих від блокувань і проаналізували їх. Хто видаляє публікації Наприкінці липня цього року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров отримав від українців багато звернень про блокування постів і акаунтів у Facebook та Instagram – обидві соцмережі належать Meta Platforms. Серед заблокованих була сторінка Асоціації захисників «Азовсталі». У Мінцифри написали листа до Meta, де попросили переглянути алгоритми блокування: «Соцмережі створені для того, щоб розповідати правду. Але ми не можемо цього робити, коли політики соцмереж створені лише для мирного часу. Ми розуміємо політику Meta щодо ненависті, але вважаємо несправедливим блокування акаунтів та приховування постів». Meta допомогла розблокувати сторінку «Азовсталі». Проте кардинальних змін у політиці модерації поки не відбулося. Тож проблема залишається до сьогодні. 30 листопада Facebook заблокував допис, в якому командувача Повітряних Сил ЗСУ Миколу Олещука вітали з Днем радіотехнічних військ. До цього соцмережа відправила в бан за «мову ненависті» публікацію Євгена Докукіна, СЕО «Українські кібервійська». Він написав про відмову від програм і браузерів, розроблених в росії. Заблокована публікація Євгена Докукіна Цікавий момент: повного переліку критеріїв, за якими модеруються дописи, Meta не публікує. Пояснюють тим, що ніби це був би ключ до того, як їх обходити. Публікації в соцмережі перевіряє штучний інтелект – він виявляє те, що порушує стандарти спільноти (Community Standards Enforcement Report). Також це роблять модератори, які переглядають і видаляють «неприйнятний контент». За словами Річарда Лаппіна, керівника відділу політики органічного контенту у регіоні EMEA у відділі безпеки Facebook працює близько 40 тис співробітників. Серед них 15 тис – модератори контенту. За іншими оцінками, їх взагалі 20 тис і велика частина – філіппінці, які працюють в офісі в Манілі. Співпрацю з ними Facebook замовчує. Офіси компанії є у Варшаві, Ризі, Дубліні та Барселоні. Туди надходить контент 70 мовами, включаючи українську. Відомо, що частину контенту для модерації Facebook передає на аутсорс стороннім компаніям. Найбільша серед них – Accenture з Офісом в Дубліні, і Cognizant, дві третини співробітників якої знаходяться в Індії. Із загальної кількості модераторів в Accenture працює близько 5 тис. Навчальний клас для модераторів в Індії. Кадр з документального фільму «The Moderators» Менеджерка з комунікацій Meta у Центрально-Східній Європі Магдалена Шульц запевнила, що в Meta є команда модераторів, яка складається з носіїв української мови, які розуміють політичний та культурний контекст. Звідки вони працюють – невідомо. Точних даних про кількість дописів, які модератори мають переглянути за день, немає. Ми публікували історію модераторки, яка обробляла близько 100 публікацій за день. Колишні модератори Facebook в Америці розказали The Verge, що мали передивитись понад 400 публікацій за шість годин роботи, а модератор з Філіппін назвав цифру 25 тис зображень за день. В статті The New York Times згадується, що у модератора є 90 секунд, щоб вирішити чи порушує допис правила спільноти. Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну змусив Meta переглянути правила. Повідомляють, що в перші місяці війни Meta призупинила перевірку публікацій від користувачів з України, росії та країн Східної Європи – дозволила побажання смерті путіна і лукашенко. Після того, як російський уряд назвав діяльність компанії «екстремістською» – заборонила. Шість співробітників компанії розказали NYT, що критерії модерації можуть оновлюватись хоч щодня. Віцепрезидент Meta Нік Клегг пояснив зміни, які відбуваються у правилах модерації: «Наші дії направлені на підтримку прав України. Але це не означає, що ми будемо дозволяти дискримінацію, переслідування чи заклики до насильства щодо росіян загалом». Та попри всі пояснення, механізми за якими соцмережа вирішує залишити чи видалити публікацію залишаються для користувачів «чорною скринею». «Меtа обмежує свободу висловлювання» Леся Якимчука, креативного директора linza agency та директора благодійної організації UA First Aid, Facebook став «помічати» тільки тоді, коли він став волонтером. На його сторінку підписалось більше людей, публікації стали набирати перегляди і поширення. «Якщо в дописі є слова «москаль», «русня», хай навіть закодовані зірочками, то Facebook блокує публікацію, хоча вона не має «насильницького характеру». Логічно було б не пропускати такий контент від початку, але це стається тільки після поширення допису. Я борюся з цим: публікую по декілька разів, перефразовую. І десь на третій раз модерація пропускає». Те саме відбувається з Instаgram аккаунтом Леся: «Я виклав туди пісню про посла України в ООН Сергія Кислицю, вона стала вірусною, її показали на каналі «Телебачення Торонто». Зрештою її заблокували за слово “русня”». https://www.youtube.com/watch?vQ2J1_z7tqr4 Лесь зробив висновок, що Facebook банить по ключовим словам, проте оскільки їх переліку немає в публічному доступі, передбачити, як себе поведе соцмережа, важко: «Я не знаю, чи так само він відреагує на слово «хохли», наприклад. Чомусь здається, що ні». Як найяскравіший випадок «бану» від Facebook, Лесь згадує допис, де переповідає історію свого знайомого американця зі штату Огайо: «Він розповів, що його син на дитячому майданчику грається з друзями в українців і росіян. Ніхто не хоче бути росіянином, всі хочуть бути українцями. Мене це вразило: звичайний штат Огайо, маленьке містечко Афіни – це на кшталт Жмеринки в Штатах. І там діти граються в українців. Я написав про це на своїй сторінці у Facebook». Цей пост видаляли два рази, на третій раз він залишився – після того, як автор перефразував деякі слова. Про політику соцмережі Лесь каже: «Дії Меtа обмежують свободу висловлювання». Висновок Facebook: «ненависть» На сторінці в Facebook Дмитра Томчука, підприємця і засновника інвестфонду FISON близько 30 тис підписників. Від березня він описує все, що відбувається з ним на фронті, але отримувати блоки почав лише у серпні. Він також відмічає залежність бану Facebook від популярності публікації: «Щойно мої дописи про бойові дії, військове життя чи якісь замальовки фронтового побуту набирали більше 3 тис переглядів, починалися «санкції». Кожне рішення я оскаржував, та висновок Facebook завжди один – “ненависть”». Дмитро проводить паралелі, що ніби це виглядає так: на двір заліз ґвалтівник та зґвалтував жертву. Сусіди кажуть: те, що він тебе зґвалтував, то таке. Ти головне нам про це нічого не кажи. А як скажеш, ми вважатимемо, що ти розганяєш ненависть. Дмитро Томчук не мирився з видаленням дописів: «Іноді я повторно публікував видалений пост, через час або відредагувавши ключові слова. Бувало, що видаляли й другу спробу, а бувало – ні. Я вважаю, це через те, що у Facebook такий самий хаос, як у голові Цукерберга. Не здивуюсь, якщо виявиться, що в нього, як в Депардьє або Сігала, є російський паспорт. Чи що Цукерберг – то насправді перевдягнений путін. Чи щось ще конспірологічне». Директор департаменту маркетингу M.S.L. Євген Лозицький також оскаржував рішення Metа про видалення публікацій. З часом, деякі з них повертали, але на зображення накладали екран з попередженням. Євген надавав нам коментар в день, коли Херсон визволили з-під окупації. Поки він набирав текст, отримав черговий «бан» від Facebook. За «мем» з бігбордом із Херсону. Публікацію видалили майже одразу. Зображення, що видалив Facebook І на Meta є управа У відповідь на невдоволення користувачів політикию модерації, Meta створила Незалежну зовнішню наглядову раду (External Oversight Board). А Facebook – окремий фонд, який фінансує цю організацію. Соцмережа зобов’язалася виконувати всі рішення цієї Ради, окрім тих, які суперечать закону. Рада може запропонувати внести зміни в правила соцмережі. До неї може звернутися кожен користувач, контент якого видалили. Для цього потрібно заповнити форму. Рада розглядає скарги протягом 90 днів та публікує рішення на своєму сайті. Наглядова рада дійсно працює: до прикладу, вона скасувала видалення допису користувача з Латвії про війну в Україні, зробленого ще у квітні. Він порівнював росіян з нацистами. Текст закінчувався рядками з вірша, написаного радянським поетом у 1942 році, і супроводжувався фотографією загиблого в Бучі. Публікація, яку відновили рішенням Наглядової ради Meta Наглядова рада також не погодилась з рішенням Facebook закрити екраном з попередженням фото вбитого росіянами чоловіка. Вона визнала, що воно не порушує правил спільноти про зображення сцен насильства. У висновку Наглядової ради наголошено: контекст важливий. Автор публікації засуджував російських військових не за їхню національність, а за участь у бойових діях. Внутрішні інструкції Meta для модераторів уточнюють, що норми спільноти дозволяють такі «нейтральні вказівки на можливий результат» та «попередження рекомендаційного характеру». Однак у загальнодоступній версії цього немає. Аналогічно, у внутрішніх інструкціях докладно описано, коли смерть слід вважати насильницькою. Але у загальнодоступних правилах ці вказівки відсутні. Експерти Ради попросили Meta переглянути правила спільноти, враховуючи війну росії проти України: «Вторгнення росії на територію України на міжнародному рівні визнане незаконним. Рада наполегливо рекомендує компанії Meta переглянути правила, додавши до них рекомендації на випадок незаконних військових вторгнень». Поки Meta переглядає «норми спільноти», дописи українців про війну продовжують зникати, і знайти пояснення стає дедалі складніше. Як от: чому зникає допис матері військового, яка пише про смерть свого сина на війні. Facebook видалив публіказію про загибель українського військового Ми попросили прокоментувати ситуацію PR-стратега, експерта по соцмережах Сергія Дідковського. Він двічі стикався з «обмеженнями» Facebook. Уперше – за слово katsapy, вдруге – за фотографії закатованих людей у Бучі. «Поведінка модераторів Facebook відображає позицію його власників, які одягнули на себе мантію бога. Це комерційна організація, проте вона є соціальним бізнесом з відповідним впливом на людей, їх позицію та проінформованість». Також Сергій зазначає, що з одного боку, можна заборонити публікувати «дражливий контент» та насильство. З іншого – потрібно розуміти, що від публікації об‘єктивної інформації про геноцид українців, про війну з росією залежить майбутня безпека людства. Якщо сьогодні замовчати правду, то завтра авторитарні режими зрозуміють, що вони можуть диктувати силою свою позицію, влаштовувати нову Бучу по всьому світу.