фармацевтичний ринок

Українські аптечні мережі, зокрема АНЦ, «Подорожник» і 911, розширили асортимент ліками, які реалізовують під власними торговими марками. За припущеннями, це може бути одним зі способів збільшення прибутків. Переповідаємо, як саме аптеки стають «виробниками» медикаментів та як на це реагують великі фармвиробники. Посилення конкуренції на сучасному фармацевтичному ринку відзначили журналісти видання Forbes. Вони дослідили цю тему та поспілкувалися з галузевими експертами, зокрема членкинею ради директорів фармкомпанії «Дарниця» Катериною Загорій. За її словами, переважна більшість препаратів, які виходять під власними торговими марками (ВТМ) аптечних мереж – це найбільш розповсюджені медикаменти, а також біодобавки та супутні товари на кшталт серветок чи зубних щіток. І великі фармвиробники від цього не в захваті, пише видання. Як аптеки стають «виробниками» ліків Зазвичай аптечна мережа оголошує тендер на виготовлення медикаментів. Останнім часом, за словами Загорій, кількість таких закупівель значно зросла проти довоєнного періоду – тоді їх фіксували щонайбільше двічі на рік. Учасниками тендерів стають як великі, так і невеликі фармвиробники, як розповів виданню гендиректор компанії «АстраФарм» Павло Лукашевич. Мережа «Подорожник», наприклад, запартнерилась, зокрема, з «Фармаком» і «Артеріумом», а раніше користувалась послугами регіональних заводів. Про це повідомив комерційний директор аптечної мережі Андрій Паніматченко. Читайте також: «Дарниця» розповіла, чи буде виходити на ринок медичного канабісу Частка невеликих фармвиробників серед учасників тендерів найбільша. Вони ж пропонують замовникам найнижчі ціни. «Наприклад, собівартість виробництва певних ліків – 140 грн, а невеликий виробник готовий зробити це за 40 грн і аптечна мережа обирає його для свого ВТМ», – цитує видання Катерину Загорій. Чи вигідно аптекам запускати ВТМ Для аптечних мереж продаж ВТМ-товарів доволі вигідний, адже вони не витрачають кошти на їхнє просування. До того ж їхні працівники мають прямий контакт зі споживачами та можуть просто рекомендувати ті чи ті товари, як-от продукцію ВТМ. Аптечні мережі самостійно розробляють стратегії ціноутворення, коли йдеться про власне виробництво. Так, ВТМ-продукти «Подорожника» приблизно у 90% випадків дешевші за аналоги, за словами Паніматченка. А ще наявність такого асортименту дозволяє «Подорожнику» вирізнятися з-поміж конкурентів із погляду асортименту. На продажі ВТМ припадає приблизно 10-15% від загального товарообігу. Так, реалізація продукції Baum Pharm у 2023 році, за зовнішніми оцінками, могла принести мережі «Подорожник» приблизно 2 млрд грн. А цьогоріч частка private label в асортименті компанії зросла удвічі проти минулого року. Кошти від продажів товарів під власною торговою маркою витрачають переважно на розвиток, рекламу, контроль якості та логістику. Відомо також, що співпраця аптечних мереж із виробниками медикаментів та супутніх товарів привернула увагу держорганів. Так, наприкінці листопада 2023 року в Раді навіть зареєстрували законопроєкт, що має на меті запровадити певні обмеження для працівників медичної та фармацевтичної галузей, а також тих, хто спеціалізується на реабілітації. Раніше ми розповідали, що українська «Фармак» купила польську фармацевтичну компанію Symphar.

фармацевтичний ринок

Наслідують супермаркети: українські аптечні мережі запускають власні торгові марки