Гаазька конвенція – останні статті та новини

Переїзд за кордон не звільняє батька від обов'язку утримувати дитину. Але українська виконавча служба не може просто заблокувати його рахунок у Польщі чи забрати частину зарплати в Туреччині. Для цього існує міжнародна процедура: мати може звернутися до Міністерства юстиції, яке передасть документи органам іншої країни. Як це працює, які документи потрібні та які пастки можуть чекати на матір, на прикладах реальних судових справ розібралася «Судово-юридична газета». Головне Стягнути аліменти з батька за кордоном можна через Гаазьку конвенцію 2007 року, звернувшись до Мін'юсту України. Їхати в іншу країну для цього не потрібно: процедуру запускають через українські органи юстиції. Звернутися можна навіть тоді, коли рішення українського суду про аліменти ще немає. Якщо доходи батька за кордоном невідомі, суд може призначити аліменти у твердій сумі. Як це працює Якщо український суд уже визначив аліменти, а батько працює в іншій країні, рішення потрібно визнати й виконати саме там. Спершу варто з'ясувати, чи бере ця країна участь у Гаазькій конвенції 2007 року про міжнародне стягнення аліментів або чи діє між нею та Україною інший договір про правову допомогу. Якщо Конвенція діє, мати звертається до Міністерства юстиції України. Воно передає документи компетентним органам іноземної держави, а ті вже вирішують питання про визнання й виконання рішення за своїми законами. Якщо рішення визнають, аліменти можуть стягувати, зокрема, з доходів батька на його роботі. Для звернення зазвичай потрібні: заява за встановленою формою; копія рішення українського суду; документ про те, що рішення набрало законної сили; розрахунок заборгованості, якщо батько давно не платить; інформація про батька та його місце проживання, якщо вона відома; переклади документів відповідно до вимог країни, де виконуватимуть рішення. Читайте також: 7000 грн на місяць без довідок: як оформити дитячі виплати через «Дію» Справа 1. Роки очікування відповіді з Туреччини Ця історія показує, що міжнародна процедура може тривати довго. У 2017 році суд у Чернігові постановив стягувати з батька 3 тис. грн щомісяця з індексацією до повноліття дитини. Але чоловік перебував у Туреччині. У липні 2018 року мати звернулася до органу юстиції, і вже наступного дня документи передали до Мін'юсту для турецької сторони. Але справа застрягла. У 2019 році жінка звернулася повторно, а у 2020 і 2021 роках просила Мін'юст з'ясувати, що відбувається. Міністерство писало турецьким органам і навіть залучало МЗС та дипломатів, але відповіді так і не отримало. Зрештою мати подала позов до держави й вимагала 100 тис. грн моральної шкоди через тривале невиконання рішення. Печерський районний суд Києва їй відмовив: на його думку, жінка не довела, що Мін'юст протиправно бездіяв. Справа 2. Аліменти стягували одночасно у двох країнах Ще одна пастка — подвійне стягнення. У 2015 році український суд постановив стягувати з батька чверть усіх доходів. Згодом рішення визнали таким, що підлягає виконанню в Польщі, і в травні 2024 року польський виконавець почав стягувати аліменти з доходів чоловіка. Але в жовтні 2025 року мати знову звернулася до української виконавчої служби, щоб поновити стягнення за тим самим виконавчим листом. Тобто одні й ті самі аліменти почали стягувати у двох країнах одночасно. Жмеринський міськрайонний суд вирішив, що це створює ризик подвійного стягнення за той самий період. Тож український виконавчий лист визнали таким, що не підлягає виконанню з 25 березня 2024 року — дати, коли рішення набуло сили в Польщі. Висновок: перед тим як переносити стягнення за кордон, варто правильно закрити вже відкриті в Україні виконавчі провадження. Читайте також: Арешт рахунків і заборона виїзду: у ДПС розповіли про наслідки податкових боргів у 2026 Справа 3. Доходи батька невідомі, але аліменти все одно призначили Часто мати просто не знає, скільки заробляє колишній чоловік за кордоном. Але це не означає, що дитина залишиться без утримання. Личаківський районний суд Львова розглядав справу, де батько був громадянином Франції. Дитина народилася у Швейцарії, а згодом разом із матір'ю повернулася в Україну. Жінка спершу зверталася до органів Швейцарії, а потім вирішила захищати права дитини через український суд. Суд нагадав: за Сімейним кодексом обоє батьків зобов'язані утримувати дитину, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі і в якій країні живуть. А якщо платник постійно живе за кордоном і дізнатися його доходи складно, аліменти можна призначити у твердій грошовій сумі. У результаті суд призначив 6639,60 грн на місяць, що на момент рішення дорівнювало 120 швейцарським франкам. Для порівняння: життя в Швейцарії — одне з найдорожчих у Європі. А якщо рішення суду ще немає Міжнародна процедура працює не лише тоді, коли аліменти вже призначені. Гаазька конвенція дозволяє звернутися й із заявою про встановлення аліментного обов'язку. Тобто запустити процедуру можна навіть без українського рішення. До того ж перебування батька за кордоном не заважає матері звернутися до українського суду. Суд може визначити розмір аліментів, а потім уже можна вирішувати, як виконати рішення в країні, де живе платник. Що варто врахувати Верховний Суд у справі, де йшлося про угоду про утримання, укладену під час розлучення в Іспанії, звернув увагу на важливий нюанс: просто послатися на Конвенцію недостатньо. Потрібно враховувати й застереження, які зробила конкретна держава, та умови застосування договору. Тож головне для матері: з'ясувати, який міжнародний договір діє між Україною та країною, де живе батько; підготувати документи й переклади відповідно до вимог цієї країни; не допускати паралельного стягнення в Україні й за кордоном; зберігати всю переписку з Мін'юстом, бо процедура може тривати роками. Переїзд за кордон не скасовує батьківських обов'язків, а дитина має право на утримання, де б не працював її батько. Читайте також: Скільки заробляє асистент вчителя у 2026 році: ставки, доплати й обов'язки