гемблинг-туризм

Весна цього року. Чоловік східної зовнішності в діловому костюмі спускається з трапа літака, що прилетів із Саудівської Аравії. У Борисполі його зустрічає юнак і везе до готелю. Дорогою розповідає про тартари в Not Only Fish і нові «квіткові» вітрини ЦУМу. Молодий чоловік за кермом – не гід, а його пасажир – не звичайний турист. Він прилетів з Ер-Ріяда, щоб пограти в казино.. 2020 року в Україні легалізували азартні ігри. Відтоді власники казино організовують гральні тури для іноземців – переважно мешканців Близького Сходу. За даними Держприкордонслужби України, лише протягом першої половини 2021 року із цього регіону до нас прилетіло приблизно 220 тис. осіб. Ті, хто прилетів заради гри, за різними оцінками, залишають в Україні в середньому по $10 тис. У партнерському матеріалі зі Ukrainian Gambling Council (UGC) головний виконавчий директор казино Shangri La Даррен Кін розповів MC.today, скільки грошей гемблінг-туристи програють за ніч, чим окрім гри займаються в Україні та чому платять за перевищення ваги, коли повертаються назад. Про зародження гемблінг-туризму в Україні та світ Середина 70-х минулого століття. Зростають ціни на нафту й обсяги видобутку в країнах арабського світу. У мешканців цих країн з'являється достатньо грошей, щоб подорожувати Європою. Там багато хто з них поєднує класичний туризм із грою в казино – на батьківщині за це можна отримати до двох років в'язниці та засудження імаму. Так у світі з'явилися перші гемблінг-туристи. Гемблінг-туристи поїхали в Україну після того, як ухвалили закон про азартні ігри. Але велику роль у цьому відіграли ще дві причини. Перша – зручне розташування казино в Україні: вони можуть бути лише у п'ятизіркових готелях не менше ніж на 100–150 номерів. І друга: ранній вік, з якого в нашій країні можна грати – 21 рік. Ще в Україні розвинута інфраструктура. В одній тільки столиці є десятки халяльних ресторанів – без свинини й алкоголю – з високим рівнем обслуговування та меню арабською мовою. Це робить нашу країну дедалі привабливішою для жителів східних країн. Як ми організовуємо гемблінг-тури У червні на запрошення до Києва прилетів турецький бізнесмен Мехмет. За два дні він залишив у Shangri La понад $10 тис. і став VIP-клієнтом. Тому коли за кілька місяців він знову зателефонував, ми запропонували організувати йому тижневий тур, куди входила не тільки гра в казино. Коли він прилетів, ми виділили людину, що супроводжує. Наш співробітник возив Мехмета на Хрещатик і Софійську площу, розповідав про історію України. Такі тури в Shangri La організовують наші ж робітники, на яких лягли нові обов'язки. Це дві команди по п'ять осіб: Маркетологи. Вони просувають послуги з організації гемблінг-турів. Наприклад, ми влаштовуємо в казино концерт із Вірою Брежнєвою, пишемо про це на сайті та розсилаємо запрошення постійним клієнтам в Україні та за кордоном. Для тих, хто хоче приїхати, організовуємо тури. Менеджери. Вони дзвонять клієнтам і бронюють квитки на літак та номери в готелі. Більшість літають економкласом регулярних рейсів. Вартість перельоту коливається від $500 до $1 тис. Зупиняються в хороших мережевих готелях на кшталт Radisson або Holiday Inn, де ціна за ніч – $150–300. Зазвичай переліт і проживання клієнти оплачують самі. Іноді ми потім повертаємо ці гроші – так було з Мехметом, котрий витратив у нас більше ніж $10 тис. Ми уважно стежимо за гравцями. Перед організацією туру перевіряємо їх у реєстрі лудоманів. Але це не завжди рятує від проблем. Якщо бачимо, що в казино хтось нервує, скандалить або застосовує силу, просимо піти і більше ніколи не пускаємо до нас. Чим ще займаються гемблінг-туристи в Україні Один із наших іноземних клієнтів – кувейтець Сабах – прилетів із трьома дружинами. Він був в Україні два тижні. Поки грав у казино при готелі, його родина штурмувала магазини ЦУМу та Ocean Plaza. А потім поїхала до Одеси – на море і той самий шопінг. Коли вони вилітали з України, Сабах добряче переплатив в аеропорту за перевищення ваги – так жінкам сподобалося одягатися в нашій країні. У середньому один гемблінг-турист залишає в казино приблизно $3–4 тис. за тур. І ще вдвічі-втричі більше цієї суми витрачає на інші розваги. У нас немає домовленостей і контрактів з магазинами, ресторанами, клубами та іншими бізнесами. Ми рекомендуємо туристам місця, які любимо самі. Звичайно, з урахуванням східної культури – наприклад, ресторани турецької та арабської кухні. Ще радимо поїхати до Карпат, Львова чи Одеси. А що туроператори? Місяць тому я їхав у таксі та запитав у водія, чи є в Києві казино. Він здивовано підняв брови і сказав, що азартні ігри в Україні заборонені. Пройшло більше як рік після легалізації казино, але багато хто в країні про це не знає. Сьогодні лише у столиці працюють вісім ліцензованих залів ігрових автоматів і шість казино. Усі заклади сплачують податки, а в разі порушень на них можна поскаржитися до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Не знають про це не лише звичайні люди, а й більшість туроператорів. Вони втрачають великі гроші, які б могли отримувати з організації гемблінг-турів. У Грузії, де також є Shangri La, ми укладаємо контракти з туроператорами. Вони привозять клієнтів до нашого казино, а ми їм платимо 20% від грошей, які іноземці залишили в нас. Так із клієнта, який за ніч витратив $3 тис., туроператор отримує $600 чистого прибутку. Про розвиток гемблінг-туризму в Україні Коли ажіотаж після легалізації казино спав, ми помітили, що багато клієнтів найчастіше вибирають наші заклади в Білорусі, Грузії, Вірменії та Латвії. Думаю, одна з причин – податок, який потрібно сплачувати з будь-якого прибутку, у тому числі з виграшу. Наразі він становить 19,5%, причому клієнти платять його з будь-якої суми – і з $500, і з $10 тис. Для порівняння: у Білорусі цей податок 4%, у Грузії залежить від суми виграшу, як правило, не більше ніж 2%. Наразі Верховна Рада розглядає закон 2713-Д. Якщо його ухвалять, то зміниться оподаткування гравців: суму виграшу, з якої потрібно буде сплачувати ПДФО, піднімуть до 65 тис. грн. Це зробить українську ігрову індустрію привабливішою. Інфографіка: В'ячеслав Кутовий

гемблинг-туризм

Прилітають із трьома дружинами, ходять на Хрещатик. Чому арабські туристи заполонили Україну