Гештальт – останні статті та новини

Із семи років Аня мріяла займатися фігурним катанням, а батьки водили її до школи балету. Так мама дівчинки намагалася реалізувати свою дитячу мрію та закрити коштом доньки власний гештальт. Редакція MC.today розібралася, що таке гештальт, як до нього відноситься сучасна наука, а також з'ясувала, чому важливо закривати гештальти. Що таке гештальт З німецької мови слово «гештальт» перекладається як «форма» або «фігура». У психології цей термін означає якийсь цілісний образ, який складається з багатьох частин, але при цьому є чимось більшим, ніж їх сума. Наприклад, музичний твір – це набагато більше, ніж проста сукупність звуків. Можна зіграти мелодію в іншій тональності чи іншому темпі, але ми все одно не перестанемо її впізнавати. Варто прослухати мелодію до кінця, і у нас виникає відчуття завершеності та цілісності форми. І навпаки, якщо музика перервалася на найвищій ноті, залишається відчуття недомовленості та очікування. Це приклад незакритого гештальту. У застосуванні до поведінки людей під гештальтом зазвичай розуміють сукупність почуттів, думок, спогадів та образів, які виникають разом із появою якоїсь нашої потреби і змушують зайнятися її задоволенням. У найпростішому випадку ми відчуваємо голод, і в цей момент починає формуватися гештальт: ми думаємо про те, що хочемо з'їсти, перебираємо в умі образи різних страв, складаємо план, як задовольнити цю потребу і зрештою закриваємо гештальт – їмо. Коли потреба задоволена, гештальт закривається. Це викликає у нас почуття задоволення та вивільняє енергію для реалізації нових намірів. А будь-яке нереалізоване бажання та незакінчена дія може стати незакритим гештальтом, який надовго поселяється у свідомості, поглинає увагу та сили. Іноді тут проводять аналогію з комп'ютером. Якщо ви запустите на ньому занадто багато програм і не вчасно закриватимете їх, то рано чи пізно вони «з'їдять» усі системні ресурси, після чого пристрій почне «зависати» і вже не зможе нормально виконувати звичайні завдання. Аналогічно виснажують сили людини нереалізовані плани, мрії та ідеї. Слова, які ми недоказали, обіцянки, які не виконали, справи, які відклали у довгу скриньку. Всі ці гештальти можуть непомітно слідувати за нами, вимагати компенсації за перенесені колись моральні збитки й непомітно отруювати відносини з оточуючими. Історія питання На початку минулого століття троє німецьких психологів – Макс Вертгеймер, Вольфганг Келлер та Курт Коффка – займалися вивченням особливостей людського сприйняття. Підсумком їхньої роботи стала гештальт-психологія, яка намагається пояснити мислення, сприйняття та особистість через цілісні структури – гештальти. Згідно з нею, ми сприймаємо обличчя людини, мелодію чи зображення не від деталей до цілого, а одразу й цілком. Наприклад, вам достатньо буде частки секунди, щоб зрозуміти, що на зображенні ліс. Але ви навряд чи зможете згадати, з яких дерев він складався. У давнину така система дозволяла нашим предкам виживати. Адже коли перед тобою хижак, головне швидше розпізнати небезпеку. Мета тут – адаптуватися і не бути з'їденим, а не отримати докладний опис кігтів та хутра. Гештальт-психологія описала цілу низку принципів людського сприйняття, завдяки яким наш мозок «вихоплює» з хаосу навколишнього світу цілісні образи, чи гештальти. Перелічимо деякі з них. «Ваза Рубіна» доводить подвійну природу сприйняття Фон і фігури. З усієї маси зорових сигналів наша свідомість виділяє якийсь образ, а решта стає його тлом. Найвідомішим прикладом цього принципу вважається «Ваза Рубіна» – класичне зображення, в якому можна побачити або два профілі, або вазу, але не те й інше одночасно. Принцип близькості Об'єкти, які розташовані близько, здаються нам більш пов'язаними, ніж віддалені один від одного. Ця властивість має настільки сильну дію, що змушує нас ігнорувати колір форми та інші фактори при розпізнаванні групи об'єктів. Принцип завершення образу. Мозок влаштований так, що прагне об'єднати незв'язані елементи в знайомі нам форми, додати в картинку ланки, що бракують, або замінити частину елементів іншими, щоб надати образу завершеність і зміст. Так, на логотипі WWF ми автоматично заповнюємо прогалини, щоб побачити панду. А у фразі «02ІН Л17Н1Й 23НЬ» швидко замінюємо частину цифр буквами, щоб надати об'єкту сенсу. Логотип організації WWF У практиці психотерапії теоретичні відкриття гештальтпсихології застосував німецький лікар Фредерік Перлз. У 1951 році він написав книгу «Гештальт-терапія, збудження та зростання людської особистості», де вперше сформулював основи свого терапевтичного підходу. Перлз вважав, що люди несуть у собі незакінчені ситуації з минулого і намагаються знову та знову їх переграти. А завдання терапевта – виявити і завершити відкриті гештальти, щоб пацієнт зміг жити «тут і зараз», а не у світі старих шаблонів, що травмують. У XXI столітті інтерес до ідеї гештальту відродився з новою силою. Це пов'язано з новою теорією роботи мозку – передбачуваним кодуванням. У ній говориться, що мозок заздалегідь формує цілісну картину того, що має знаходитися навколо, а потім просто звіряє інформацію від органів чуття зі своїм пророцтвом. Навіщо потрібно закривати гештальти За словами психологів, незакриті гештальти несуть у собі велику небезпеку. Наприклад, у якійсь ситуації людина зазнала люті, але не зуміла її висловити. Як результат, вона отримує незадоволену потребу її висловити – незавершений гештальт. Надалі почуття люті переслідуватиме людину, а вона шукатиме чи провокуватиме ситуації, в яких можна проявити агресію. І швидше за все виплесне її на тих, хто найближчий, але не має до тієї першої ситуації жодного стосунку. Ще закриті гештальти заспокоюють та дають відчуття контролю. Справа в тому, що незавершені справи сильніше врізаються в нашу пам'ять, а мозок регулярно повертається до їх вирішення, що шкодить психіці і марно витрачає енергію. Тому із закриттям гештальтів краще не тягнути. Як розпізнати у себе незавершений гештальт Виявити та завершити незакриті гештальти – головна мета гештальт-терапії. А щоб зрозуміти, що емоційний тягар минулого не дозволяє вам рухатися вперед, зверніть увагу на такі ознаки. При згадці про минуле у вас псується настрій. Думки про якийсь життєвий вибір викликають нав'язливе почуття жалю. Ви часто ведете уявні діалоги з батьками чи колишніми партнерами, щоб щось їм довести. Один і той же неприємний сценарій щоразу повторюється у вашому житті. Ви вибираєте однотипних партнерів, щоб знайти заміну важливій людині з минулого. Ви змушуєте своїх дітей реалізовувати власні дитячі мрії. Як закрити гештальт Закрити гештальт можна разом із психотерапевтом чи самостійно за допомогою певного набору технік та установок. Усвідомити Розв'язання будь-якої проблеми починається з усвідомлення того, що вона існує. Цей крок найважливіший, для нього вам може знадобитися допомога фахівця. Річ у тім, що психіка заганяє травматичні спогади глибоко у підсвідомість. Тому пройти шлях до усвідомлення буде легше з людиною, яка вміє ставити правильні питання. Поодинці або з терапевтом виявите точки психологічного напруження: нереалізовані мрії, старі образи, комплекси та тривоги. Усвідомте їх джерела у минулому. Змістити увагу Часто незавершені гештальти виникають там, де ми марно намагаємося змінити те, що не можемо впливати. Наприклад, почуття та думки іншої людини, яка насправді діє зовсім не так, як ви собі нафантазували. Щоб вийти з глухого кута, змістіть фокус уваги на те, що реально можете змінити. Замість установки «вона мене полюбить і ми будемо щасливі» скажіть собі «я спробую їй сподобатися». Іншими словами, віддайте головну роль собі. Тоді ви зможете керувати процесом, а не нескінченно скаржитися на те, що той інший вчинив неправильно, не хоче зрозуміти, змінитись і таке інше. Проговорити Опишіть ситуацію на папері або наговоріть на камеру. Послухайте за кілька днів і повторіть ще. Багаторазове повторення позбавить проблему її сили. І, можливо, скоро вона вже не викликатиме у вас таких сильних почуттів. Ще одна техніка, яка може допомогти із закриттям гештальту, називається «порожній стілець». Якщо у вас є невисловлені почуття до іншої людини, поставте навпроти один одного два стільці. Сядьте на один з них і уявіть, що людина, яка вас цікавить, сидить навпроти. Скажіть їй все, що у вас накипіло. Потім пересядьте на інший стілець і уявіть себе у ролі вашого візаві. Спробуйте відповісти на свої питання. Можливо, пересісти доведеться кілька разів, але в результаті з'явиться відчуття завершеності. Дозволити Часто витоки незакритих гештальтів ховаються від нас у дитинстві. Згадайте, що ви дуже хотіли отримати, але не отримали. Ви мріяли про собаку, але батьки купили велосипед? Вітаємо тепер ви дорослий, дозвольте собі собаку самі. Почніть реалізовувати дитячі мрії, ви отримаєте бажане, нав'язливе занепокоєння вщухне і тоді вантаж гештальтів впаде з ваших плечей і звільнить місце для нових потреб. Взяти відповідальність Часто ми живемо наче на автопілоті: рухаємося заданим маршрутом, віддаємо рішення на волю долі, а потім знову і знову потрапляємо в ті самі неприємні ситуації. Скажіть собі: «Я беру управління у свої руки і з цього моменту відповідаю за все, що роблю та вибираю». Виразити емоції Якщо ви незадоволені своїм особистим життям і помічаєте, що кожен новий партнер схожий на попереднього, згадайте того самого першого, якого вважаєте винним у розлуці. Зателефонуйте йому і висловіть емоції, що накопичилися. Можливо після розмови ви зможете пробачити, нарешті остаточно попрощатися і навіть подякувати за все хороше. Підведемо підсумок. Як учить гештальт-психологія, прагнення завершити – невід'ємна частина нашої психіки. Якщо людина постійно подумки повертається в минуле, потрапляє в ті самі неприємні ситуації і не може побудувати щасливі стосунки, то причиною, швидше за все, є незакритий гештальт. Це змушує людину нескінченно відтворювати події, проектувати проблеми з минулого на поточне життя, призводить до марної розтрати енергії та емоційного вигоряння. Виявити та завершити незавершені гештальти – мета гештальт-терапії. Закрити гештальти можна самостійно за допомогою спеціальних технік або за допомогою гештальт-терапевта. Але в будь-якому випадку це позбавить вас вантажу минулих проблем, покращить якість життя та відкриє дорогу до нових починань.