кадровий голод – останні статті та новини

Здавалося б, коли роботодавці по всьому світу кричать про кадровий голод, знайти першу роботу після університету має бути легко. Але реальність парадоксальна: у Британії, пише Financial Times, конкуренція за вакансії для випускників побила рекорд — 140 заявок на місце, — а половина компаній із відкритими позиціями все одно не може знайти підхожих людей. Знайома картина і для українського ринку праці, де дефіцит кадрів і черга випускників без офера існують одночасно. У Британії конкуренція за вакансії для випускників сягнула рекордних 140 заявок на одне місце, але водночас половина компаній з відкритими вакансіями кажуть, що не можуть знайти кандидатів — і це знайома картина для українського ринку праці, де кадровий голод і черга безробітних співіснують так само парадоксально. Проблема не в тому, що випускників немає, а в тому, що вони масово йдуть туди, де про вакансії голосно кричать — у великі корпорації, — а не туди, де вакансії справді є: у виробництво, енергетику, аграрний сектор. Малий і середній бізнес програє великим компаніям у видимості: у нього немає бюджету на рекламу вакансій чи присутність на кар'єрних ярмарках, тому цікаві пропозиції просто лишаються непоміченими. Компанії, які змінили підхід — фокусуються на місцевих кандидатах, пропонують швидке кар'єрне зростання замість формального грейдингу, — уже показують результат: у Grainger & Worrall на п'ять запропонованих позицій відгукнулися й погодилися чотири випускники. Рекордний конкурс на вакансії — і водночас кадровий голод Виробник теплових насосів Heat Geek цього літа відкрив вісім вакансій — це збільшить штат компанії більш ніж на 25%. Операційна директорка Холлі Фостер каже: посади для новачків в операціях, інженерії та маркетингу треба було закрити «ще вчора» амбітними випускниками. Але таких кандидатів компанія просто не знаходить. «Ми погано справляємося з пошуком цих супер-випускників, — каже Фостер. — Ми точно знаємо, чого хочемо. Проблема — донести це до людей». Конкуренція за позиції для випускників нещодавно сягнула рекордних 140 заявок на одне місце, тоді як кількість відкритих вакансій скоротилася на 8%. Здавалося б, за такої конкуренції компанії мали б купатися у виборі кандидатів. Але в червневому опитуванні галузевої організації Universities UK половина роботодавців з відкритими вакансіями заявили, що позиції для випускників важко заповнити — найвищий показник серед усіх рівнів найму. Читайте також: Ринок праці зламався: кого бізнес не може знайти навіть на базові позиції Це знайома логіка і для українського ринку праці: тут теж роботодавці масово скаржаться на дефіцит кадрів, підвищують зарплати, спрощують вимоги, а водночас частина випускників та молодих спеціалістів місяцями не можуть знайти першу роботу. Причина та сама — не відсутність вакансій, а розрив між тим, де шукають роботу молоді люди, і тим, де вона насправді є. Де насправді ховаються вакансії «Загальний найм падає, але є компанії, які не можуть знайти випускників або людей з потрібними навичками, — каже Джанін Чемберлін, керівниця британського представництва LinkedIn. — Є багато можливостей у чистій енергетиці, сільському господарстві, виробництві, науках про життя. Але ці сектори просто не перші в голові у випускників». У виробничому секторі, наприклад, галузева організація Make UK оцінює кількість вакансій у 50 тисяч, більш як третину з яких складно заповнити через дефіцит навичок. Причина — застарілий стереотип про «брудні, одноманітні робочі місця з поганою оплатою», хоча автоматизація вже зміщує попит на посади з вищим рівнем технічних навичок. Читайте також: Які навички шукають роботодавці в кандидатах у 2026 році Чому малий бізнес лишається непоміченим Люсі Джонстон, засновниця мережі стартапів UK Innovation Industries, каже: невеликі роботодавці стикаються з «розривом видимості» в рекрутингу. «Ці інноваційні компанії часто працюють у сферах, про існування яких випускники навіть не здогадуються, — вони поза радаром. Тим часом випускникам кажуть, що все дуже складно, і дають купу традиційних порад». Парадокс у тому, що саме терміновість потреби в персоналі ускладнює найм для швидкозростаючих компаній. «Будь-який час, витрачений на рекрутинг, — це час, не витрачений на розвиток бізнесу», — каже Фостер. Реклама на спеціалізованих сайтах чи поїздки на випускницькі заходи коштують чимало при непередбачуваній віддачі — а великі компанії просто мають більший бюджет на те, щоб бути помітними на кар'єрних ярмарках. Як компанії змінюють підхід — і чому це працює Саманта Фенн прийшла на посаду голови HR у виробника алюмінієвого литва Grainger & Worrall два роки тому, і їй одразу сказали «категорично, що ми не можемо наймати випускників, бо вони не залишаться». Вона переорієнтувала рекрутинг на місцевих кандидатів, для яких проживання поблизу дому — перевага, а не недолік. Результат: цього року на випускницьку програму компанія шукала трьох людей, запропонувала позиції п'ятьом, а взяла чотирьох. Одна з випускниць компанії, Робін Бомонт, каже: «У великій компанії тебе часто просто забувають; тут тебе розвивають — ніхто не боїться поговорити з CEO». Джоанна Бересфорд, засновниця HR-компанії FabricShift, підтверджує: можливість швидко просуватися й пробувати різні ролі допомагає утримувати найнятих випускників краще, ніж формальні, повільні програми великих корпорацій. Стів Велч з національного агентства Innovate UK називає весь цей парадокс частково «проблемою комунікації»: випускники не знають, де шукати правильно. Компаніям із меншим бюджетом, на його думку, потрібно продавати кандидатам «щось інше, ніж просто зарплату» — швидкість зростання, довіру, реальну відповідальність з першого дня. Для українського читача, який слідкує за новинами про кадровий голод удома, історія читається як дзеркало: вакансії є, гроші на них закладені, а знайти одне одного роботодавцю й випускнику заважає не брак людей чи місць — а банальна невидимість. Читайте також: Президентка КАІ Ксенія Семенова: частина випускників ніколи не розміщує резюме