курси дизайнерів – останні статті та новини

Я – Марія Токар, Senior Designer в EPAM Україна. Мій шлях до дизайну розпочався у 26 років. Життєві труднощі та бажання змін спонукали мене переосмислити своє життя. У цій колонці я поділюсь досвідом подолання синдрому Попелюшки. Розповім про те, як мені вдалось знайти справу свого життя, про гендерні стереотипи у світі ІТ та спробую підтримати тих, хто тільки розпочинає свій шлях в UX/UI дизайні. З чого все починалось Зараз мені 33 і я UX/UI дизайнерка. Я працюю з міжнародними клієнтами в найбільшій ІТ-компанії України. Моя робота впливає на сотні тисяч людей. Ця професія допомогла мені досягти своїх мрій. Але шлях до неї був непростим. З дитинства мені подобалось малювати, я відвідувала художню школу з першого до шостого класу. Цього вистачило, аби отримати «репутацію художниці», малювати стінгазети та декорації. В шкільні часи здавалось, що єдине, чого може досягти художниця – це продавати картини. Тому творчі професії не були першими в списку бажаних. Спочатку я прагнула потрапити на «Туризм», але після невдачі зі вступом до університету, пішла навчатись на спеціальність міжнародної економіки. Попри це, я не покидала малювання. У студентські часи всі поля моїх конспектів були розмальовані. «Я потрапляю в умовні 3%» Після університету я вийшла заміж та одразу завагітніла. Коли я була на п’ятому місяці вагітності, ендокринологиня пальпувала в мене вузол при обстеженні щитоподібної залози. Потрібно було зробити біопсію, щоб перевірити, чи доброякісна ця пухлина. Ймовірність поганого результату не перевищувала 3%. І все ж таки, я отримала страшну звістку: «У вас карцинома, необхідна термінова операція, про дитину можете забути». Моя мама не хотіла вірити у діагноз, ми вирішили звернутися до інших клінік. Після декількох біопсій я отримала підтвердження, що пухлина доброякісна, її можна видалити вже після пологів. Здавалось, що страшний сон закінчився. Я народила здорову, прекрасну доньку. Минуло два роки, але пухлина збільшувалась Ймовірність отримати погані результати після гістології складали не більше 3%. Втім, мені знову не пощастило. Ще одна операція, курс радіойодної терапії та інвалідність третьої групи. Попри це, все пройшло успішно і сьогодні про хворобу мені нагадує тільки щоденне приймання ліків. Безмежно вдячна сучасній медицині, підтримці свого чоловіка та сімʼї. Ми пережили це все разом. Про світчинг в ІТ Складний період змусив змінити своє світосприйняття. Я почала запитувати себе, що для мене важливо, для чого я живу, чим хочу займатися. До того часу я встигла попрацювати офіціанткою, бухгалтеркою, перекладачкою, менеджеркою, репетиторкою англійської мови. Переді мною постало питання – на яку роботу мені не шкода буде витратити найцінніші роки свого життя. Я стала згадувати, що приносило мені радість. Це було створення сайтів на уроках інформатики в школі та університеті. Проаналізувавши вакансії, я побачила в цій сфері потенціал для росту. Зрозуміла, що з цією професією є шанс знайти баланс «подобається, виходить, заробляєш гроші». Розпочала свій шлях в ІТ із вивчення HTML та CSS. Пройшла декілька безкоштовних курсів на YouTube, а за два місяці вже створила свій перший сайт. Згодом я дізналась, що для дизайнера є важливими навички Photoshop, а не робота з версткою. Знов переглянула курси на YouTube та створила портфоліо своїх дизайнерських робіт на порталі Behance. Це був 2016 рік, тоді я почала ходити на перші співбесіди. На одній із них навіть сказала, що можу працювати безкоштовно, бо дуже прагнула поринути в цю сферу та стати частиною чогось важливого. Наразі я в професії вже вісім років і жодного разу не пожалкувала про свій вибір. Не пливти за течією Через певний час роботи в ІТ я зрозуміла, що треба позбуватись синдрому Попелюшки. Існує думка, що «сумлінна праця винагороджується». Насправді найкраще що можна зробити – не пливти за течією, очікуючи на винагороду долі за свої старання. Натомість не боятись висловлювати свої бажання, ставити планку вище й досягати її. Якщо маєш відчуття, що все йде не за планом – знаходити інші шляхи, іншу професію, іншу компанію. Мене в цьому дуже надихали й надихають жінки в моєму житті. Зокрема, моя мама, яка сама, з маленькою дитиною на руках, змогла побудувати власний бізнес з нуля. Нині я маю гарний дохід. Я хотіла б, щоб коли запитують дівчат на вулиці, скільки повинен заробляти чоловік, вони могли відповісти, що стільки ж, скільки й вони. Мені подобається, що в EPAM корпоративна культура вчить, що гендер, національність, вік тощо не можуть стати на заваді розвитку, важливі лише професійні навички та бажання розвитку. В житті я почала керуватися правилом 3D (Dream, Design, Do) Dream. Я записую всі свої мрії. Це можуть бути великі плани та більш дрібні бажання, які давно чекають на здійснення. Така практика допомагає зрозуміти себе і структурувати думки. Design. Потім планую, як досягти записаних мрій. Наприклад, якщо я мрію поїхати в нове місто, маю дізнатись, як доїхати, де зупинитися, що подивитися. Планування допоможе перетворити мрію на конкретну ціль. Як кажуть: «Ваші мрії можна досягти буквально на наступному тижні, а ви живете з ними все життя». Do. Втілення план в життя. Якщо на мрію потрібні гроші, починаю відкладати. Коли сума зібрана, я починаю реалізовувати задум в життя. Здійснені мрії приносять неймовірне задоволення і залишають спогади на все життя. Бажаю всім діяти, реалізовувати свої мрії та бути щасливими. З чого починати карʼєру UX/UI дизайнерки Дізнатись про професію. UX/UI (User Experinece та User Interface) – це не лише про візуал. Це про проєктування, аналітику, планування, пріоритезацію, спілкування з клієнтом тощо. На цьому етапі можна приблизно збагнути чи підходить вам ця професія. Проходження безкоштовних чи платних курсів. Існують безкоштовні курси для жінок від Projector Foundation & European Union. Курси можуть стати гарними помічниками на старті карʼєри: вони вчать теорії, дають уявлення про професію, вчать основним інструментам. Деякі з них гарантують отримання сертифікатів, які можна потім використовувати під час пошуку роботи. Деякі компанії надають стажування та можливість потрапити на реальні проєкти. Штучний інтелект. Часто виникають питання, чи замінить штучний інтелект дизайнерів у майбутньому. Мій аргумент – ШІ може стати чудовим ментором, який може пояснити складні питання простими словами. Тому його варто використовувати у своєму навчанні. Читайте також: Midjourney, Fireflies, Let’s Enhance та інші. Які ШІ-інструменти рекомендують дизайнери Створення портфоліо. Портфоліо необхідно мати навіть якщо у вас немає досвіду з реальними проєктами. Воно допоможе знайти першу роботи чи хоча б отримати відгуки про ваші дизайни та ідеї. Зазвичай портфоліо створюють під час проходження курсів, але його також можна створити самостійно. Наприклад, зробити новий дизайн вже наявного додатка чи сайту. Запропонувати нові та цікаві рішення, яке зроблять продукт більш зручним, описати чим це рішення може покращити досвід користувачів. Наостанок, ділюсь трьома книгами, які б я рекомендувала почитати на початку. Для старту в user experience – «Не змушуйте мене думати» Стіва Круґа, а також «Мистецтво кольору» та «Мистецтво форми» Йоганнеса Іттена. Для натхнення і пошуку ідей корисно переглядати роботи на таких платформах, як Dribbble, Behance та Awwwards.