Літні люди – останні статті та новини

Поки західні компанії скорочують штати заради продуктивності та впроваджують ШІ, частина японських роботодавців використовує зовсім інший підхід до старших працівників. Їм можуть залишати зарплату, але переводити на позиції з мінімумом завдань. Про це пише Fortune. Хто такі «працівники біля вікна» У Японії для таких співробітників використовують термін madogiwazoku, який буквально пов'язують із «віконними працівниками». Йдеться переважно про чоловіків покоління X і бебі-бумерів віком близько 50–60 років. Багато хто з них прийшов у компанії за часів, коли в Японії була поширена модель довічного працевлаштування та оплати, що зростала разом зі стажем. Згодом їхні посади могли втратити актуальність через технологічні зміни або нову стратегію бізнесу. Замість звільнення компанія може перевести такого працівника на менш відповідальну роль. У результаті він продовжує приходити в офіс, отримує зарплату, але має дуже мало роботи: відповідає на окремі листи, сортує документи або виконує нескладні адміністративні завдання. Майже половина молодих працівників бачила такого колегу Наскільки поширеною є практика, показало опитування консалтингової компанії Shikigaku. Серед 300 працівників великих японських компаній віком від 20 до 39 років 49,2% заявили, що в їхній організації є «старий чоловік, який нічого не робить». За словами опитаних, такі співробітники можуть проводити багато часу за перекурами та перекусами, розмовляти з колегами, сидіти в інтернеті або просто дивитися у вікно. При цьому молодші працівники здебільшого сприймають таку ситуацію негативно. Дев'ять із десяти респондентів заявили, що «працівник біля вікна» шкодить робочому середовищу. 59,7% вважають, що такі співробітники погіршують моральний стан колективу, 49% — що через них зростає навантаження на інших, а 35,3% вказали на додаткові витрати для компанії. Читайте також: В яких країнах живуть найзаможніші люди й чому в списку немає України: новий рейтинг Чому їх не звільняють Японський підхід пов'язаний не лише з корпоративною культурою, а й із державною політикою щодо зайнятості старших людей. Понад чверть японців віком від 65 років продовжували працювати у 2022 році. Для порівняння, у США цей показник був нижчим за 20%, а у Великій Британії — близько 10%. Приблизно 80% японських працівників у різних опитуваннях заявляють, що хочуть продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку. Близько 70% із них воліли б залишитися у свого нинішнього роботодавця, а не шукати нову компанію. Держава також стимулює роботодавців створювати можливості для працевлаштування людей до 70 років. Для цього Японія оновила закон про стабілізацію зайнятості літніх людей та запровадила відповідні програми підтримки. Модель, яка захищає від різкого звільнення З точки зору продуктивності така система має очевидний недолік: компанія продовжує платити людині, яка створює значно менше цінності, ніж раніше. Але є й інша сторона. Збереження роботи навіть після скорочення функцій може зменшувати страх працівників перед раптовою втратою доходу. Компанія водночас не втрачає багаторічний досвід співробітника, який можна використовувати для наставництва та навчання молодших колег. Саме тому японська модель виглядає особливо незвично на тлі нинішнього тренду у США та Європі. Там бізнес активно шукає способи підвищити продуктивність, скорочує персонал і розраховує, що частину роботи виконуватимуть системи штучного інтелекту. У Японії ж працівника, чия роль стала менш потрібною, іноді не прибирають із компанії, а просто переводять подалі від основної роботи. Це не означає, що японські компанії вважають таку практику ефективною. Опитування Shikigaku показує, що молодші працівники переважно бачать у ній проблему. Водночас сама система демонструє інший підхід до питання зайнятості: зберегти людину в компанії навіть тоді, коли її колишня роль майже зникла. Читайте також: У Японії усиновлюють дорослих топменеджерів заради порятунку сімейного бізнесу