макрофінансова допомога – останні статті та новини

Україна нині багато в чому залежить від зовнішньої макрофінансової допомоги. Хоч і опосередковано, але вона впливає також на розвиток банківської системи, яка навіть в умовах повномасштабного вторгнення демонструє стійкість. Системна та достатня макрофінансова допомога у 2024, окрім покриття більшості видатків із держбюджету, важлива ще і для стабільності національної валюти, а відтак і для розвитку депозитних і кредитних програм. Таку думку висловив голова правління «ГЛОБУС БАНКУ» Сергій Мамедов. За його даними, Україна мала б отримати до $6 млрд допомоги у в січні та лютому. Однак насправді її обсяг за цей період склав приблизно $1,2 млрд ($390 млн від Японії та $760 млн у рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine). «Січень і лютий виявилися досить "нервовими" не лише з огляду на недоотримані кошти від міжнародних партнерів, які заздалегідь "вписані" в бюджет, а ще й тому, що відсутність системи зовнішнього фінансування посилює тиск на національну валюту, що своєю чергою позначається на валютному ринку, на депозитних та кредитних програмах», – зазначив експерт. За словами Мамедова, якщо дефіцит бюджету країни перевищує 30-40%, жодна валюта не здатна тривалий час зберігати стабільність. Відповідно до головного кошторису, у 2024 році очікуваний рівень видатків складе 3,35 трлн грн, а доходів – більш як 1,57 трлн грн. Тобто дефіцит бюджету у 2024 році становитиме майже 100%. Читайте також: В березні очікується зростання ставок за депозитами. Експерт розповів, які будуть вигідніші За даними з відкритих джерел, очікуваний обсяг макрофіну у 2024 році може досягти $36 млрд (у держбюджеті враховані $37 млрд міжнародної фінансової допомоги). Також, за прогнозами, у програмі фінансування від США на $61 млрд фінансова підтримка економіки України складе $9,6 млрд. «Можна вважати, що у 2024 році обсяг міжнародної допомоги остаточно розв’яже питання покриття видатків держбюджету, а відтак ситуація в економіці та в банківському секторі збігатимуться із загальними прогнозами та очікуваннями», – наголосив очільник «ГЛОБУС БАНКУ». Що буде за несприятливого сценарію Водночас скорочення макрофінансової допомоги може призвести до низки заходів, спрямованих на уникнення глобальної економічної кризи. У такому випадку можна очікувати на: корекцію та зниження соціальних, інфраструктурних видатків, можливе скорочення фінансування державних кредитних програм, посилення податкового навантаження на бізнеси; збільшення облікової ставки як засобу для стримування знецінення національної валюти; зростання курсів валют щодо гривні через інфляцію, збільшення попиту на валюту, яке може призвести до повернення до фіксованого курсу; збільшення відсотків за банківськими кредитними та депозитними програмами або й заморожування основних банківських продуктів; зниження рівня стабільності частини банків. «У 2024 році такий "апокаліптичний" розвиток подій майже неможливий. Хоча, на мій погляд, конспірологія про те, "що було б", є цілком доречною», – зауважив Мамедов. Читайте також: Як зміниться попит на автокредитування у 2024 році – прогноз експерта За словами банкіра, «гойдалки» з макрофінансовою допомогою, які спостерігались із грудня 2023 та до лютого 2024, мають спонукати до більш активного впровадження реформ, що стосуються насамперед розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку експорту, залучення необхідних інвестицій у розвиток стратегічних галузей економіки тощо. Експерт наголосив, що у 2025 році рівень міжнародної фінансової допомоги може скоротитися орієнтовно в 1,5 раза – до $25 млрд, а у 2026 році міжнародна допомога складе до $12,6 млрд. «Відтак внутрішні надходження до бюджету через податки та збори мають суттєво зрости. А це можливо лише "природним" шляхом, в умовах "здорової" економіки», – говорить банкір. Які прогнози Мамедов вважає, що вже наприкінці березня ситуація з отриманням міжнародної фіндопомоги стане більш-менш осяжною, а надходження будуть своєчасними та в потрібному обсязі. Це позитивно вплине не лише на економіку та національну валюту, а й дасть змогу комерційним банкам активно розвивати кредитні та депозитні програми. За його словами, у таких умовах облікова ставка може знову знизитися на 1-3 відсоткових пункти приблизно в травні-червні. Завдяки цьому комбанки зможуть покращити умови майже за всіма кредитними програмами в середньому на 2-3%. «Цілком можливо, що вже з другого півріччя ставки за автокредитами, спільними іпотечними програмами банків і девелоперів, а також цільовими кредитами для малого та середнього бізнесу знизяться в середньому на 2-3%», – припускає банкір. Він відзначив, що від початку лютого на ринку спостерігається досить «жорстка» конкуренція банків за нових вкладників. Це стимулює розвиток акційних програм на розміщення депозитів, які залежно від терміну вкладу можуть дати до 17% річних, що на 3-4% вище за середньоринкові ставки дохідності. «Саме тому ми припускаємо, що глобального зниження ставок за гривневими вкладами, навіть попри зниження ставки за депсертифікатами, не станеться: коригування залежно від строковості не перевищить 1-1,5%», – підсумував Сергій Мамедов. Раніше ми також розповідали, що ставки за іпотечними кредитами можуть знизитися до довоєнного рівня.