материнський штраф – останні статті та новини

Закон гарантує жінкам і чоловікам рівні трудові права, але на практиці роботодавці нерідко порушують ці норми: від вакансій «для молодих дівчат» до «материнського штрафу» і розриву в оплаті. Які порушення бувають найчастіше й куди звертатися по допомогу, розповіла редакція Happy Monday. Головне За станом на 2023 рік гендерний розрив в оплаті праці в Україні становив 18,6%, тобто жінки на тих самих посадах чи за роботу рівної цінності отримують у середньому майже на п'яту частину менше. Згідно з дослідженням KSE 2026 року, на найнижчих посадах у держсекторі працює 80% жінок, а на найвищому рівні лише 26%. Вказівка статі та віку у вакансії порушує закон, за винятком випадків, коли роботу може виконувати лише особа певної статі. Скарги можна подати на урядову гарячу лінію 1545, до Центру безоплатної правничої допомоги (0 800 213 103), до Державної служби з питань праці та на національну гарячу лінію 0 800 500 335 (з мобільних 116 123). Матеріал підготовлено в межах проєкту «РівноЦінні», який реалізує ГО «Дівчата» у партнерстві з SODI за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Дискримінація у вакансіях Оголошення «шукаємо молоду комунікабельну дівчину на посаду адміністраторки в офісі ІТ-компанії» містить одразу два порушення: вказано стать і вік. Закон це забороняє, окрім випадків, коли роботу може виконати виключно особа певної статі. Це не про «чоловічі» та «жіночі» професії. Шукати виключно актора для чоловічої ролі у фільмі чи психологиню для безпечного простору для жінок, які постраждали від насильства, порушенням не буде. А стать і вік адміністраторки жодного стосунку до її здатності працювати не мають. Читайте також: Червоні прапорці в компанії: на що звернути увагу кандидату під час пошуку роботи Розрив в оплаті праці Стаття 34 Закону «Про оплату праці» забороняє різницю в оплаті праці рівної цінності за ознакою статі, віку чи іншими ознаками, не пов'язаними з професійними обов'язками. Статистика ж свідчить інше: у 2023 році гендерний розрив в Україні становив 18,6%. У явища багато причин: від стереотипу про чоловіка-годувальника до нерівного розподілу домашньої праці. Україна взяла на себе зобов'язання до 2030 року скоротити розрив на 5 відсоткових пунктів, щоб наблизитися до середнього рівня ЄС, який у 2024 році становив 11,1%. Країни, що майже досягли паритету, це, наприклад, Бельгія та Італія. «Материнський штраф» Уявіть, що роботодавець відмовляється брати на роботу молодого чоловіка, бо той, мабуть, скоро стане батьком і піде в декрет. Жінки стикаються з таким дуже часто. Це один із видів материнського штрафу: дискримінаційних практик, що стосуються наявного чи потенційного материнства. Материнський штраф пов'язаний зі стереотипом, що жінка має виховувати дітей, а чоловік забезпечувати родину. Звільнення вагітної жінки незаконне, але роботодавці іноді вдаються до тиску й маніпуляцій, через які працівниці звільняються самі, а це порушує право на декретну відпустку. Закон дозволяє брати оплачувану відпустку для догляду за дитиною і чоловікам, але мало хто з батьків про це знає чи користується цим. Інші прояви: кар'єрні втрати після виходу з декрету, коли жінок сприймають як менш надійних і мобільних, не пропонують підвищення або незаконно занижують оплату. До цього додається брак інфраструктури догляду за дітьми, як-от садочків, через що частина жінок не може повернутися до професійної реалізації. Читайте також: Буденне супергеройство: 6 розповідей жінок, які встигають поєднувати роботу та материнство Скляна стеля й липка підлога Скляна стеля це невидима перешкода, якої де-юре немає: за законом жінки й чоловіки мають рівне право на кар'єрне просування. Але де-факто жінки значно рідше посідають керівні посади, навіть у сферах, де переважають. За дослідженням KSE 2026 року, на найнижчих посадах у держсекторі працює 80% жінок, а на найвищому рівні лише 26%. Звіт з індексу гендерної рівності в Україні за 2025 рік також показує, що участь жінок у сфері впливу найнижча з усіх напрямків. «Липка підлога» описує протилежний кінець: жінки займають більшість низькооплачуваних посад, довше залишаються на початкових щаблях і рідше отримують підвищення. Витоки в гендерних стереотипах, які зображають жінок менш відповідальними й раціональними, а також в упередженні роботодавців через потенційне материнство. Читайте також: «Чоловіча енергія» коштує компаніям мільярди: що не так із культом агресії та домінування на роботі Однакове не означає справедливе До 2017 року українське законодавство забороняло жінкам обіймати понад 450 посад, зокрема в транспорті, важкій промисловості й на військовій службі. Цю заборону пояснювали турботою про жіноче здоров'я, але вона була дискримінаційною, тож її скасування стало великим досягненням. Нині виклик інший: робоче обладнання, захисне спорядження й уніформа часто не адаптовані до жіночого тіла. Якщо жінці й чоловікові дають однаковий набір одягу різного розміру, це може здаватися справедливим. Але анатомія різна, і спорядження, спроєктоване під чоловіче тіло (наприклад, бронежилети), може бути не лише незручним, а й небезпечним та підвищувати ризик травм. Недостатньо відкрити жінкам шлях до складних галузей, важливо дати їм змогу працювати безпечно. Що робити, якщо ви зіткнулися з дискримінацією Жодна людина не застрахована від дискримінації чи неприйнятної поведінки роботодавця, але знання прав допомагає їх захистити. Якщо ви стикнулися з незаконним звільненням, тиском, дискримінацією під час найму, відмовою у законній відпустці, ігноруванням правил безпеки чи домаганнями, є кілька каналів підтримки: урядова гаряча лінія (загальна, включно з питаннями праці): 1545; Центр надання безоплатної правничої допомоги (консультації юриста з трудових прав): 0 800 213 103; форма подання скарги до Державної служби з питань праці; національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Що важливо знати про скарги Це додаткова довідка з відкритих джерел, а не частина матеріалу Happy Monday. Скриншоти, аудіо- та відеозаписи допомагають довести порушення. До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини можна звернутися письмово протягом року після виявлення порушення. А особа, яка зазнала дискримінації за ознакою статі, має право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зокрема й через суд. Читайте також: Ейджизм помолодшав: засновниця БФ «Життєлюб» розповіла про проблеми сучасного ринку праці