Мукачево – останні статті та новини

З початком повномасштабного вторгнення багатьом українським підприємцям довелося тікати від війни, залишаючи позаду не лише дім, але й бізнес, який вони будували роками. Комусь пощастило ще менше – їхнє виробництво зруйнувала росія. З проблемами зіткнувся і бренд snEco з Харкова. Спочатку компанія не мала доступу до необхідного обладнання, оскільки все залишилося на території колишнього радянського заводу, а потім в їхній цех влучили російські снаряди. Проте підприємці не здалися та вирішили почати все з нуля в іншому куточку країни. Бізнес успішно релокувався і тепер виготовляє свою продукцію у Мукачеві. Про це виданню MC.today розповів співзасновник бренду snEco Вадим Гришин у межах спецпроєкту «Релоковані». Довідка! Бренд snEco (ТОВ «Прайм Снек») заснували рідні брати Пилип і Вадим Гришини. В основу екоснеків лягла технологія, яку в 1970-х роках винайшли NASA для забезпечення космонавтів корисною їжею – дегідрація продуктів. Так, у 2016 році в Україні з’явився новий продукт під назвою snEco. Виробник винайшов і запатентував унікальну технологію низькотемпературної сушки, який робить снек корисним та натуральним, а у складі – лише 100-відсотковий сир. Їхньою фішкою є те, що такі снеки можна зберігати навіть без холодильника. Брати Пилип та Вадим Гришини – власники бренду snEco – на виставці у Варшаві / Фото: Facebook / SnEco – хрусткі сирні кульки У наш цех був «приліт», завод одразу закрили Повномасштабне вторгнення росії призвело до тимчасової зупинки бізнесу, розриву ланцюжків постачання і збуту. Спочатку був шок, а згодом прийшло розуміння, що наші виробничі потужності розташовані на території колишнього радянського заводу. Доступу до обладнання не було майже місяць, а одразу після того, як нам вдалося вивезти частину обладнання – просто у наш цех був «приліт». Тоді ми зрозуміли, що підприємства – одні з першочергових цілей для ракетних обстрілів росії. Через бойові дії ми втратили як готову продукцію, що зберігалася на підприємстві, так і сировину — декілька тонн високоякісного сиру. Виробництво стало об’єктом, який був зачинений для подальшого використання цивільними. Тому наш шок подвоївся. Далі були довгі перемовини та намагання потрапити туди, щоб щось забрати. Цей завод одразу закрили, туди нікого не пускали. Але, на щастя, нам вдалося домовитися зайти на 2-3 дні, щоб ми могли демонтувати та вивезти все обладнання та матеріали. Ми знали, що потім нас знову не будуть пускати на територію, де було виробництво. Майже одразу після початку вторгнення стало зрозуміло, що працювати «нормально» у Харківській області ще довгий час буде неможливо. Ми з «пригодами» вивезли частину обладнання, а найголовніше питання було – відновлюватись в Україні чи за кордоном. Патріотичні думки перемогли і ми поступово відновили роботу на західному кордоні України. Проте тут почалися проблеми з логістикою – перевезти щось кудись було дуже складно, ціни за кілька днів виросли в 5-10 разів. Був великий хаос, який проникав у різні сфери нашого життя. Як і куди змогли релокувати бізнес Релокація відбувалася в декілька етапів: спочатку засновники та частина персоналу, далі – залишки продукції і сировини, а вже потім – частина обладнання. Ми вирішили переїхати в Мукачево. Тоді ми розуміли, що експорт – це єдиний для нас варіант виживання. А ще обрали його тому, що це найвіддаленіший і найспокійніший регіон. Бренд snEco релокувався з Харкова в Мукачево / Колаж: MC.today На жаль, всю команду нам не вдалося зберегти – частина працівників виїхала з України. Ми продовжували певний час виплачувати зарплати і підтримувати зв’язок, допомагали, як могли. За ці два роки наш колектив оновився на 50-70%. Чи повернемося ми в Харків? Поки таких планів не маємо. Тим паче місто розташоване за 30 кілометрів від кордону з агресором, тож під час війни це неможливо. Хто допомагав з релокацією? Спочатку ми робили все власними силами, адже на той час ще не було програм допомоги. Перевозили все власним транспортом та навіть фурами «Нової Пошти». Потім ми відкрили для себе гранти та інші можливості. На будівництво сонячної електростанції отримали грант від МОМ, Міжнародної Організації з міграції та підрозділу ООН. Згодом держава також дала грант на релокацію. А нещодавно ми отримали грант від USAID на обладнання та розширення наших виробничих потужностей. Завдяки цьому фінансуванню ми збільшуємо наші обсяги виробництва для експорту продукції. Важливо: «Дія.Бізнес» запускає національну освітню програму для ВПО «Компас: рестарт та розвиток бізнесу». В межах програми українські підприємці дізнаються, як розвинути та перезапустити власну справу. Дедлайн подачі заявок: 30 червня. Запустити підприємство вдалося у серпні 2022 року. Завдяки грантовим коштам закупили сировину – свіжий сир, з якого згодом виготовили готову продукцію. Також мікрогрант дозволив сплатити оренду приміщення, податки й зарплату працівникам. Це стало першим кроком до повноцінного відновлення, яке тривай й досі. Як зростає бізнес після релокації Зараз ми зростаємо ще швидше, ніж до повномасштабного вторгнення з боку росії. Ми вже відкрили для себе нові можливості в Україні та на закордонних ринках. Зокрема, ми – перша компанія Закарпаття, яка отримала дозвіл на експорт молочних продуктів до ЄС, а ще – постачаємо товари в Японію, США та інші країни. І на кожному пакованні гордо майорить прапор України – адже ми пишаємось країною походження snEco! Компанія snEco тепер виготовляє продукцію у Закарпатській області / Колаж: MC.today Також наш бренд реалізовує продукцію по всій Україні. Ще в 2022 році ми не були присутні у багатьох продуктових мережах. Тепер наша продукція є у Varus та Novus, а в травні ми «зайшли» в АТБ – це найбільша мережа і ми поки на етапі експерименту. Маємо надію, що мережа АТБ розширить наші продукти на всі 1200+ магазинів. Там продається наш новий продукт, Суперфуд та Чеддер. Шукайте на полицях нове, стильне чорне пакування поряд з нашим звичним крафтовим – після проведеного щойно рестайлінгу! Як виробляються сирні кульки snEco: відео https://www.youtube.com/watch?vr0tYvrYHCdo В порівнянні з 2021 роком наше виробництво збільшилось майже в чотири рази. Ми постійно зростаємо. Зараз команда компанії складається з 20 людей. Спочатку в нас були проблеми з найманням, адже ми переїхали з Харкова, де було два мільйони населення, до Мукачева, у якому лише 50 тисяч. Зараз ми відчуваємо брак кадрів, особливо висококваліфікованих (R&D, дизайн тощо). Тому ми почали частково залучати підрядників. З найманням персоналу допомагає місцева влада і місцева служба з працевлаштування тимчасово безробітних. Що ми порадимо іншим бізнесам, які релокуються? Не бійтеся запитувати, дізнаватись нове і просити про допомогу. Ми у Харкові не отримували допомоги від держави чи міжнародних фондів, а після релокації зрозуміли, що це дійсно працює. А ще – будьте прозорі і публічні, це завжди допомагає! Ми відчували відповідальність за себе, свої родини та співробітників. Розуміли, що якщо не відновимось – це буде біда для великої кількості людей, які є частиною snEco. Зрештою це і відповідальність перед державою – ми сплачуємо в 4 рази більше податків, ніж у довоєнному 2021 році, а також почали залучати у країну валютний виторг через експорт, а отже – впливаємо на економічну міць, яка надважлива у цей тяжкий час. У нас не було критичних помилок у релокації, але якби ми змогли повернутися в минуле, то сказали б самим собі – рухайтесь швидше, не бійтеся ризикувати, і все у вас вийде! snEco виготовляє натуральні продукти з сиру / Фото: Facebook / SnEco – хрусткі сирні кульки Ми пишаймося, що є українцями і що можемо створювати круті інноваційні продукти, які викликають захоплення у іноземців. Нам треба забути про меншовартість і навчати світ новим реаліям, де український продукт – це вже бренд сам по собі! «Релоковані» – спецпроєкт MC.today про українські бізнеси, які через повномасштабне вторгнення рф на територію України були вимушені релокувати свої команди та виробничі потужності до інших областей. Ми присвячуємо його сильним і надихаючим підприємцям, які змогли відновити свій бізнес попри всі труднощі та перепони. У межах цього спецпроєкту власники релокованих підприємств діляться досвідом переїзду до різних куточків України та пошуку нових можливостей, розповідають про отримані гранти на відновлення роботи та нові партнерства. Як змінилася аудиторія їхнього бізнесу і як вони шукали клієнтів на новому місці? Яких помилок припустилися під час релокації? Як повномасштабне вторгнення змінило їх і їхній бізнес? І чи планують вони повертатися в регіон, звідки релокувалися? Про все це ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Релоковані». Серед учасників спецпроєкту – власники або топменеджери компаній та брендів: ТМ Pripravka з Харкова, ТМ «Українські в’ялені помідори» з Херсонської області, Vesna з Бучі, Roast One з Миколаєва, Delta Food із Запорізької області, Rekava із Сум, «Центр Шаурми» з Маріуполя і не тільки. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Релоковані» на сайті та в соцмережах. Якщо ви хочете поділитися своїм досвідом релокації бізнесу, напишіть нам на news@mc.today.