офер – останні статті та новини

Два кандидати можуть мати схожий досвід, але офер отримає лише один, і не обов'язково сильніший. Часто перемагає той, хто краще пояснив свою цінність. CEO продюсерської агенції Sunshine і маркетинг-стратегиня Саша Дмитрієва назвала сім помилок самопрезентації, через які кандидати втрачають роботу, і пояснила, як знайти свою професійну «суперсилу». Її поради публікує видання Happy Monday. Головне Самопрезентація має бути побудована навколо однієї головної тези про вашу цінність, як рекламне повідомлення. Роботодавця цікавлять не процеси, які ви виконували, а результати, яких досягли. Шаблонні фрази на кшталт «я комунікабельний» нічого не кажуть про кандидата. Спроба сподобатися будь-якою ціною лише позбавляє вас власного голосу. Самопрезентація — не те саме, що особистий бренд Обидва поняття стосуються того, як вас бачать інші, але працюють по-різному. Особистий бренд будується роками: це репутація та асоціації, які виникають у людей ще до знайомства з вами. Він допомагає отримувати рекомендації й посилює переговорну позицію. Самопрезентація натомість керує першим враженням тут і зараз. «Самопрезентація — це не спроба "продати себе", а вміння чітко пояснити, хто ви, яку цінність створюєте та чому саме з вами варто працювати», — пояснює Дмитрієва. Читайте також: Приємність як навичка: чому компанії можуть звільнити навіть чудового професіонала, якщо він токсік Що роботодавець хоче побачити Після базової відповідності досвіду Дмитрієва звертає увагу на чотири речі: енергію — чи людина справді любить свою справу і хоче розвиватися; проактивність — чи вивчила компанію і чи ставить запитання про бізнес, продукт і команду; мислення результатами — чи розуміє, як її робота впливає на бізнес, і чи може назвати ключові показники; тверезу самооцінку — чи бачить свої сильні сторони та точки зростання. Знайдіть свою «суперсилу» У кожного сильного спеціаліста є щось, що виходить у нього помітно краще, ніж в інших. Важливо шукати не процес, який ви виконуєте, а результат, який регулярно створюєте. Наприклад, маркетолог може налаштовувати рекламу, але його справжня цінність — знаходити точки зростання й масштабувати продажі. А проджект-менеджер може виконувати десятки завдань, але його суперсила — будувати процеси, з якими команда працює швидше й спокійніше. Щоб знайти свою, Дмитрієва радить відповісти на три запитання: з якими завданнями до вас приходять найчастіше, що у вас виходить краще, ніж в інших, і яку бізнес-цінність це створює. Читайте також: 4 межі, які врятують кар'єру від звички догоджати всім: як навчитися казати «ні» без почуття провини 7 помилок, які можуть коштувати оферу Немає чіткого позиціювання. Якщо після десяти хвилин розмови незрозуміло, у чому ваша сила, вас просто не запам'ятають. Процеси замість результатів. «Вів проєкти» чи «керував командою» — це опис функцій. Сильніше звучить те, що змінилося завдяки вашій роботі. Бажання розповісти про все. Довгий список навичок і курсів дає протилежний ефект: роботодавець не запам'ятає нічого. Шаблонні відповіді. «Швидко навчаюся» може сказати будь-хто. Переконують конкретні приклади й рішення. Недостатня підготовка. Співбесіда — не екзамен, а взаємне знайомство. Без розуміння бізнесу й ролі кандидат виглядає пасивним. Спроба сподобатися. Роботодавцю важливо бачити власну думку кандидата, а не вгадані «правильні» відповіді. Пасивна позиція. Сильні спеціалісти не лише хочуть отримати роботу, а й самі обирають, де зможуть принести найбільше користі. Читайте також: Довіра до колег упала до 73%: чому працівники дедалі менше вірять одне одному й керівникам Одне речення, яке вирішує все Перед наступною співбесідою Дмитрієва пропонує просту вправу: подумати, яким одним реченням інтерв'юер опише вас колегам після зустрічі. Наприклад: «Ця людина будує навколо себе системи» або «Вона дуже сильна в запуску нових продуктів». Саме навколо цієї думки варто будувати всю самопрезентацію. «Сильна самопрезентація — це не вміння створити кращу версію себе, а вміння зробити свою реальну професійну цінність зрозумілою для іншої людини», — підсумовує експертка. Читайте також: «Ні» – це не крапка: що сказати керівнику, якщо вам відмовили в підвищенні