Олеся Кулик

У списку національної програми L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці» цього року опинилися 10 талановитих українських науковиць. Серед них – дослідниці, що працюють у сферах біології, хімії та фізики. Їхні проєкти різноманітні: від вивчення стійкості бактерій до антибіотиків і розробки нових методів боротьби з резистентністю до дослідження природних екосистем і створення інноваційних матеріалів для відновлюваної енергетики. У партнерському матеріалі з L'Oréal розповідаємо, як ці жінки змінюють сучасну науку і про що вони мріють найбільше. А ще пропонуємо пройти цікавий тест і перевірити, чи добре ви знаєте про «помітність жінок у науці». Фундація L'Oréal підтримує жінок в науці протягом 26 років Фундація L'Oréal започаткувала 1998 року програму «Для жінок у науці» в партнерстві з UNESCO – так хотіли підтримати талановитих жінок-науковиць і заохотити молодих жінок вибирати наукові професії. Сьогодні програма активно діє вже у 140 країнах. Українська національна премія є частиною глобальної програми – її запровадили за підтримки L’Oréal Україна 2018 року. Головна мета – підтримати та відзначити талановитих українських жінок-науковиць до 40 років. Премію отримують науковиці в галузі STEM. До складу журі входять десять визнаних фахівців – докторів наук з хімії, біології, математики, фізики, медичних та економічних наук. «Тривалий час в історії людства побутувала думка, що наука – не жіноча справа, особливо в галузі STEM, – пояснюють організатори премії. – Наша головна мета – подолати бар'єри і стереотипи, які можуть завадити жінкам вибрати кар’єру в науці». В Україні за п'ять років існування премії відзначили 15 науковиць, і вже 5 грудня 2024 року нагородять ще трьох талановитих дослідниць. «Особливого значення програма набуває в контексті сучасних викликів, з якими стикається українська наука, – додає команда L’Oréal. – В умовах, коли через російське вторгнення багато науково-дослідних установ зруйновані, а фінансування науки постійно скорочується, підтримка талановитих науковиць стає не просто важливою ініціативою, а необхідною інвестицією в майбутнє країни». Українську національну премію реалізують під патронатом Національної комісії України у справах UNESCO та за підтримки Національної академії наук України і громадської організації «Центр “Розвиток корпоративної соціальної відповідальності”». Жінок у науці стає все більше 95% лауреаток премії «Для жінок у науці» кажуть, що програма відкрила їм нові професійні можливості й посилила їхню видимість у науковій спільноті. Завдяки партнерству із 50 науковими установами та роботі зі школами програма вже надихнула понад 54 тис. дівчат вибрати наукову кар'єру. Також за час існування програми понад 4,4 тис. талановитих молодих жінок-науковиць здобули визнання, а семеро з них згодом отримали Нобелівську премію. «Для нас дуже важливо продовжувати розвивати програми фінансової підтримки молодих жінок-науковиць в Україні, – додають у L’Oréal Україна. – Це інвестиція в майбутнє України та неймовірна можливість розвивати українську науку і просувати українські дослідження на міжнародному рівні». Українки, які претендують на національну премію «Для жінок у науці» цього року, попри всі виклики, продовжують змінювати світ своїми дослідженнями. Далі ми розповідаємо про їхні проєкти, шлях і мрії. Ірина Денега – докторка фізико-математичних наук, старша дослідниця. Інститут математики НАН України Ірина Денега Ірина Денега активно залучає гранти і премії для розвитку математичних досліджень. А найбільшим викликом вважає недостатнє фінансування української науки. Не здатися допомагає оптимізм, віра в себе та любов до математики. Зараз Ірина розробляє нові підходи та методи для вивчення відкритих задач про екстремальне розбиття комплексної площини. Результати досліджень можна застосувати до теорем покриття, теорем спотворення, оцінок коефіцієнтів однолистих функцій. Дослідниця зробила внесок у розвиток математичної науки, зокрема, розв'язавши відкриту проблему про максимум добутку внутрішніх радіусів областей. Її робота запропонувала новий метод для оцінювання добутків внутрішніх радіусів областей. Наразі Ірина зосереджена на дослідженні теорії екстремальних задач про конформні відображення. Найбільша наукова мрія: опублікувати монографію в міжнародному науковому видавництві Springer. Зінаїда Журавльова – кандидатка фізико-математичних наук. Одеський національний університет Зінаїда Журавльова Доленосною для Зінаїди стала зустріч на кафедрі методів математичної фізики із двома визначними особистостями – видатним вченим Геннадієм Поповим і майбутньою науковою керівницею Наталією Вайсфельд. Саме вони «заразили» її науковим мисленням. У роботі над складними науковими проблемами Зінаїду надихає невгамовна цікавість і підтримка наукової керівниці, яка завжди заохочувала експериментувати з новими ідеями та підходами до розв'язання задач. Козловська наразі сфокусована на дослідженні поропружності тіл канонічної форми. Цей напрям має широке практичне застосування – від медицини до геології. Кістки пацієнтів, що хворіють на остеопороз, хрящі, шари ґрунтів, скель тощо – це все приклади поропружних матеріалів. Найбільша наукова мрія: побудувати математичну модель і розв’язати відповідну задачу, яка б допомогла людству. Олеся Кулик – кандидатка хімічних наук, доцентка. Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України Олеся Кулик Під час навчання Олеся працювала в хімічній лабораторії. Проводячи там перші експерименти, вона визначилася з вибором професії. Під час пандемії COVID-19 Олеся з командою розробила вітчизняні ПЛР-тест-системи, створивши інноваційні флуоресцентні матеріали у співпраці з Інститутом молекулярної біології і генетики НАН України. Найбільшим випробуванням стала війна, яка змусила покинути Харків. Півтора року вона продовжувала дослідження в Ізраїлі, після чого повернулася додому. Найближчими роками Олеся планує зосередитись на розробці нових фотосенсибілізаторів для боротьби з мультирезистентними бактеріями – напрямі, що став актуальним як альтернатива традиційним антибіотикам. Найбільша наукова мрія: зробити внесок у створення матеріалів, що покращуватимуть діагностику та лікування та допоможуть боротись з найстійкішими інфекціями. Ксенія Мінакова – кандидатка фізико-математичних наук. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Ксенія Мінакова Вирішальним моментом для Ксенії стало відкриття світу теоретичної та квантової механіки під час навчання в університеті. Її поточний проєкт присвячений розробці і вдосконаленню модульних систем енергогенерації та зберігання енергії для автономного живлення. Ці системи можна використовувати у віддалених місцевостях, для стабільного енергоживлення під час надзвичайних ситуацій або якщо немає центральної електромережі. Серед найсерйозніших викликів у кар'єрі Ксенії стало руйнування лабораторії в Харкові внаслідок російської агресії. Втрата цінного обладнання та дослідницької бази загальмувала роботу над докторською дисертацією. Проте разом із закордонними колегами їй вдалося знайти нове фінансування. Найбільша наукова мрія: створити інноваційну систему відновлюваної енергії, яка зробить енергію доступною і стійкою для всіх. Олена Парійська – кандидатка хімічних наук. Інститут Фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України Олена Парійська Вирішальним етапом для Олени стала участь в її першій міжнародній науковій конференції. Науковий діалог і можливість представити власні досягнення допомогли переосмислити результати досліджень. Олена Парійська працює над створенням графенових матеріалів з гетероатомами як альтернативи дорогим каталізаторам із благородних металів. Вони здатні виступати каталізаторами у процесах перетворення енергії – хімічної в електричну та навпаки. У науковому житті Олени Парійської найскладнішим випробуванням у житті стала несподівана втрата чоловіка. Та, попри особисту трагедію, вона знаходить сили рухатися вперед завдяки підтримці близьких і колег. Зараз дослідниця очолює молодіжний проєкт за грантом Товариства Макса Планка (Німеччина) в межах програми EIRENE. Найбільша наукова мрія: отримати Нобелівську премію з хімії. А що ви знаєте про жінок у науці? Пропонуємо пройти короткий тест, щоб перевірити свої знання (або ж інтуїцію) та дізнатися більше про жінок у науці. Ольга Стрільбицька – кандидатка біологічних наук. Прикарпатський Національний університет ім. Василя Стефаника Ольга Стрільбицька Вибір наукової кар'єри став для Ольги вирішальним після участі в науковій конференції. Там вона побачила, як її ідеї та дослідження можуть бути частиною більшого наукового процесу. Основними викликами стали пандемія COVID-19 і війна. Також важливим етапом стало народження дітей, коли довелося балансувати між родиною та наукою, навчитись краще організовувати свій час. Ольга зосередилася на дослідженнях тривалості життя і здорового старіння, отримавши грант від Товариства Макса Планка. Для вивчення метаболічних порушень і процесів старіння використовують плодову мушку Drosophila. З початком війни науковиця також приєдналася до команди, що досліджує посттравматичний стресовий розлад. Найбільша наукова мрія: розуміти біологічні процеси настільки, щоб розробити стратегії значного подовження періоду здорового життя. Наталія Стрямець – кандидатка сільськогосподарських наук. Природний заповідник «Розточчя» Наталія Стрямець З дитинства Наталія захоплювалась природою та лісами. Потім було стажування в університеті штату Вермонт (США) та навчання в докторантурі у Швеції, де науковиця остаточно усвідомила важливість наукової кар'єри. Наталія працює над кількома напрямами: досліджує громадські сади як соціальні інновації, проводить етноботанічні дослідження бджільництва та вивчає використання лісових ресурсів місцевими жителями. Як співробітниця заповідника Наталія займається екоосвітньою роботою, зокрема, залучає місцеві громади, ВПО та молодь до моніторингу за допомогою мобільних застосунків. Результати допоможуть розробити програми, спрямовані на виховання екологічної свідомості в молоді. Найбільша наукова мрія: створити міжнародну освітню платформу, що сприятиме обміну знаннями про природу й екологію, щоб зробити її доступною та цікавою для кожного. Катерина Теребіленко – докторка хімічних наук. Київський національний університет iм. Тараса Шевченка Катерина Теребіленко Ще в 11-му класі Катерина брала участь у конкурсі МАН, де представила дослідження про лікування міксоматозу у кролів. Тоді майбутня науковиця везла кроля в маршрутці для демонстрації результатів лікування. Одним з найбільших викликів, які довелося долати Катерині, став баланс між науковою кар’єрою та материнством. Проблеми вирішилась через розуміння, що в науці важлива не кількість годин роботи, а якість мислення. Повномасштабна війна змінила напрям досліджень у бік відновлюваної енергетики. Через енергетичну кризу і блекаути її команда зосередилась на розробці спеціальних покриттів для сонячних панелей, що збільшують їхню ефективність. Катерина вважає головним досягненням створення неорганічного люмінофора, що стане поштовхом до нової ери склокерамічних покриттів для оптоелектроніки. Найбільша наукова мрія: написати книгу для підлітків, яка цікаво знайомитиме їх з найсучаснішими досягненнями хімії та новими матеріалами, що змінюють світ на краще. Марія Фаустова – кандидатка медичних наук, доцентка. Полтавський державний медичний університет Марія Фаустова Працюючи старшою лаборанткою в університеті, Марія спостерігала за роботою викладачів зсередини. Тоді спілкування з талановитими науковцями вплинуло на вибір дівчини. Найбільшим викликом стала повномасштабна війна, яка змусила перебудовувати роботу, одночасно підвищуючи інтенсивність досліджень. Долати перешкоди допомагає характер Марії: чим складніше завдання, тим більше бажання його виконати. Наразі вона досліджує антимікробну резистентність бактерій. Результати її наукової роботи напряму повʼязані із практичною медициною. Моніторинг того, як змінюється стійкість бактерій до протимікробних препаратів, може стати підґрунтям для перегляду чинних протоколів лікування інфекційних захворювань і бактеріальних ускладнень. Найбільша наукова мрія: знайти унікальний препарат, що підвищить чутливість бактеріальної клітини до антибіотиків. Юлія Шлапа – кандидатка хімічних наук, старша дослідниця. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Юлія Шлапа Юлія Шлапа вступила до аспірантури з наміром викладати, але під час роботи над дисертацією захопилася дослідницькою діяльністю. Так почалась наукова кар’єра. Найбільшим викликом стали повномасштабна війна й енергетична криза, коли важко планувати експерименти і проводити вимірювання. Але Юлія з колегами оперативно підлаштувалися під умови. Зараз її дослідження спрямовані на створення неорганічних наноматеріалів, які можуть бути перспективними для медичного застосування. Наприклад, у межах програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» розробили матеріал для терапії гострої променевої хвороби. Дослідниця планує розвивати дослідження наноматеріалів медичного призначення – один із пріоритетних світових наукових напрямів. Найбільша наукова мрія: щоб її наукові розробки та результати мали реальне практичне використання і приносили користь людям.

Олеся Кулик

Що досліджують українські науковиці? Історії 10 жінок, які долають бар’єри та будують кар’єру в науці