пенсійні накопичення – останні статті та новини

Фінансовий радник Артем Ваганов розповів про п’ять стратегій, що дозволяють досягти фінансової свободи, або простими словами – накопичити стільки коштів, щоб не мати потреби працювати. Кожну з них експерт розглянув із погляду плюсів та мінусів і того, кому вона могла б підійти. Також Ваганов розповів, яким може бути склад інвестиційного портфеля, що допоможе досягти поставлених цілей. «Фінансова свобода відкриває можливості для самореалізації, подорожей, зайняттям улюбленими справами. Світ змінюється, і з ним змінюються наші уявлення про роботу, відпочинок і, звісно ж, про те, як ми хочемо жити. На щастя, шляхів до мети існує багато, головне знайти той, який підходить саме вам, враховуючи ваші цінності, стиль життя та цілі», – зазначив Ваганов у новому відео на YouTube-каналі «Сімейний бюджет». https://www.youtube.com/watch?vmTWxWYsfJaY Отже, які п’ять типів накопичувальних стратегій пропонує вашій увазі фінансист? Класична фінансова незалежність Ця концепція полягає в накопиченні капіталу, достатнього для того, щоб жити на пасивний дохід, взагалі не працюючи. Зазвичай ця ціль досягається за традиційного пенсійного віку, тобто у 60-65 років. Іншими словами, людина сама, без покладань на державу, забезпечує свою пенсію. До речі, скільки саме накопичувати – кожен вирішує самостійно. Одні обирають покриття переважно базових потреб, інші ставлять за мету більш забезпечене життя без обмежень у речах та послугах. Переваги стратегії: оскільки горизонт достатньо великий (особливо якщо почати накопичувати кошти замолоду), фінансове навантаження не вважатиметься суттєвим – достатньо невеликих систематичних поповнень протягом усього шляху інвестування, які згодом перетворяться в солідний капітал; підхід добре підходить для тих, хто обирає складний відсоток – у фінальному капіталі більшу частку становитимуть саме кошти від відсотків, а не від самих внесків; за такої стратегії можна обирати дещо агресивніший інвестиційний портфель із вищою дохідністю, здатний пережити кризи, рецесії, просідання та падіння ринку. Недоліки: шлях до фінансової незалежності доволі тривалий, тому не в кожного вистачає дисципліни для систематичного та послідовного заощадження і інвестування, до того ж це може бути емоційно виснажливим, коли здаватиметься, ніби справжнє життя проходить повз; підхід працює краще за наявності зовнішнього стимулу – спеціального інвестиційного рахунку, який дозволить зменшити податки, пенсійних програм в міжнародних компаніях тощо. «Цей варіант ідеальний для людей, які цінують стабільність, мають довгострокове планування, готові до дисциплінованого заощадження і не прагнуть раннього виходу на пенсію. Часто це люди, які працюють у стабільних корпоративних структурах, з хорошою зарплатою та можливістю заощаджувати значну частину доходу. Або ж люди, які вже працюють за покликанням і отримують задоволення тут і зараз. Тоді подібна гра в довгу не перетворюється в гонитву за мрією, оскільки ви вже живете яскравим життям тут і сьогодні, а ваша пенсія – це просто інструмент, який ви використовуєте для досягнення кращого майбутнього», – підсумував Ваганов. За словами експерта, значна частина такого портфеля, або ж 60-80% капіталу, може складатися з ETF-фондів та акцій, а решта – зберігатися у захисних активах (облігаціях, золоті чи нерухомості). На час виходу на пенсію експерт радить переглянути портфель і збільшити частку консервативних активів. Читайте також: Як лотерейний білет. Карпіловський назвав поширені інвестиційні помилки FIRE – Financial Independence Retire Early Цей підхід популярний серед молодих людей, які готові інтенсивно працювати й багато відкладати заради раннього виходу на пенсію – у 30-40 років. Для цього потрібно накопичити капітал, який дозволить жити на 4% від початкової суми щороку (хоча ставка виведення може бути інакшою – від 2% до 5%). Переваги стратегії: можливість значно раніше, ніж за більшості підходів, вийти на пенсію – людина отримує максимальну свободу, коли перебуває ще в молодому віці, тобто в неї ще багато енергії та можливостей; висока мотивація, за якої амбітна й обмежена в часі мета стимулює дотримуватися початкового плану; прокачування власної фінансової грамотності – фаєристи зазвичай багато уваги приділяють вивченню інвестицій та управління особистими фінансами. Недоліки: екстремальність заощаджень – щоб вийти на потрібний рівень фінансової свободи, потрібно роками заощаджувати приблизно 50-70% від доходу, тобто обмежувати поточний рівень життя; ймовірна бінарність структури портфеля фаєриста. Якщо він агресивніший, є певний ризик, що ринки не виправдають очікувань або інші витрати будуть вищими від прогнозованих і кошти закінчаться. З консервативнішими портфелями на досить довгому проміжку часу обмежується розкриття складного відсотка. FIRE зазвичай приваблює молодих амбітних людей, часто з високими доходами – топменеджерів, працівників галузі консалтингу або ж ІТ, а також для тих, хто втомився від «щурячих перегонів» і прагне отримати омріяну свободу швидше. Вони можуть дозволити собі високий рівень заощадження, оскільки їхні зарплати вищі за середню, і зазвичай вони схильні до дисципліни та мінімалізму заради такого досягнення мети. «Проте дуже складно рухатися шляхом FIRE, якщо вам вкрай не подобається ваш поточний рід занять, оскільки у вас і так психологічно пригнічений стан, а ви ще й обмежуєте себе у витратах. Краще спочатку налагодити процес із роботою або кар’єрою і потім впевненіше рухатися до мети», – зауважив Ваганов. Для FIRE потрібний агресивний портфель, 70-80% в якому становитимуть акції або індексні фонди, що охоплюють глобальний ринок, ще 10-20% – облігації, і решта – альтернативні інвестиції, наприклад криптовалюта, Р2Р-кредитування або венчурний капітал. Читайте також: Гроші під подушкою – втрата, а не безпека. Як перейти від менталітету заощаджень до менталітету інвестицій Coast FIRE, або «Побічний FIRE» Це гібрид класичної фінансової незалежності та звичайного підходу FIRE. Він полягає в тому, щоб заощадити достатньо коштів у молодому віці, наприклад до 35 чи до 45 років, а потім дозволити цьому капіталу зростати самостійно без додаткових внесків до традиційного віку виходу на пенсію. Точка накопичень, після якої ви перестаєте робити нові внески, і називається coast. Переваги: зниження рівня стресу після досягнення точки coast – коли ви припиняєте фінансувати ваш інвестиційний рахунок із власної кишені, ви можете працювати парттайм, на менш оплачуваній або умовно приємнішій, хоч і менш дохідній, роботі; ця стратегія сприяє кар’єрній гнучкості – знову ж таки завдяки можливості працювати менше або на менш оплачуваній роботі; відсутність надмірної економії на останніх етапах накопичення перед виходом на пенсію. Недоліки: обмежувати себе у витратах усе ж доведеться, хоча й меншою мірою, ніж за підходу FIRE; динаміка зростання капіталу в цій стратегії залежить від ринкових показників, до того ж ви не застраховані від рецесії або іншої кризи у той момент, коли вже виходите на точку coast; шлях до фінансової свободи довший, ніж за попереднього розглянутого підходу. «Цей варіант ідеальний для людей, які мають високі доходи на початку кар’єри й хочуть забезпечити своє майбутнє, але не готові до екстремальних обмежень. Також підходить для тих, хто прагне балансу між роботою та особистим життям», – розповів Ваганов. Щодо портфеля, то після досягнення точки coast кошти можна розділити так: 60-70% – акції, 20-30% – облігації, решта – альтернативні інвестиції. Читайте також: Які головні правила інвестування в нестабільні часи та скільки треба вкласти грошей, щоб жити на відсотки Semi-retirement, або напівпенсія Цей підхід не передбачає досягнення повної фінансової свободи в класичному розумінні – за нього навіть після досягнення традиційного пенсійного віку людина може продовжувати працювати за меншу зарплату або ж робити те, що їй справді подобається. Тобто вона забезпечила собі пенсію і продовжує працювати, щоб не втрачати соціальні зв'язки або уникнути надмірного психологічного навантаження через припинення трудової діяльності. Головний плюс цього підходу в тому, що він не вимагає величезних накопичень. Мінуси: це не повна фінансова незалежність, оскільки ви досі частково залежатимете від доходів, які отримуєте на роботі; ймовірне зниження рівня життя; з віком можливі також складнощі в пошуку роботи. «Semi-retirement ідеальний для людей, які люблять свою роботу, але хочуть зменшити робочий тиск. Або тих, хто має захоплення, яке вже може приносити невеликий дохід. Тобто це може бути фриланс, консультації, хобі, яке монетизується. Це чудовий варіант для тих, хто прагне меншої фінансової напруги, але не готовий повністю відійти від справ», – пояснив Ваганов. Портфель за такої стратегії має бути помірно консервативний, наприклад: 50% – акції (включно з дивідендними компаніями), 40% – облігації, 10% – нерухомість. Читайте також: Що буде з курсом євро – прогноз інвестиційного банкіра Mini-retirement, або мініпенсія Серед молоді такий підхід до балансування роботи й відпочинку також відомий як сабатікал. Це не постійний стан, а життєва філософія, що передбачає періодичні тривалі перерви в роботі. Наприклад, дехто з молоді обирає для себе схему, за якої пів року працює, пів року – відпочиває замість того, щоб чекати десятиліттями на велику пенсію. Переваги: відчуття свободи та можливості перезавантаження дозволяє уникнути вигорання та досліджувати нові інтереси; перерви можна планувати відповідно до своїх потреб та бажань (наприклад, щоби бути поруч у певні періоди життя дитини поза декретною відпусткою); такий підхід дає можливість жити тут і зараз, не відкладаючи фінансову незалежність на глибоку старість, яка може не настати. Мінуси: переривання кар’єри, що може ускладнити просування по службі; потреба в чіткому фінансовому плануванні; стратегія не забезпечує довгострокової фінансової незалежності. «Цей підхід приваблює молодих та креативних людей – фрилансерів, підприємців або тих, хто працює віддалено. Це люди, для яких важливий досвід, саморозвиток і гнучкість, а не суспільне просування кар’єрними сходами. Це також може бути цікаво тим, хто хоче спробувати фінансову свободу перш ніж повністю до неї прагнути», – розповів Ваганов. Якщо ви обираєте варіант із мініпенсією, краще надати перевагу динамічному, орієнтованому на короткострокові цілі інвестиційному портфелю, наприклад: 50% – акцій або трендові ETF-фонди, що забезпечуватимуть зростання капіталу, 30% – готівка або високоліквідні інструменти на кшталт депозитів чи короткострокових облігацій (для швидкого доступу на час мініпенсій), решта – дохідна нерухомість або й ризиковіші активи, як-от криптовалюти. Нагадаємо, раніше фінансовий планер iPlan.ua Вадим Парньовий розповів, як оптимально поєднати накопичувальне пенсійне страхування із самостійними інвестиціями.