«Синэво» – останні статті та новини

У вересні редакторка MC.today Наталія Соловйова збирається пробігти свій перший напівмарафон – 21 км. Наташа почала готуватися до нього за кілька місяців: купила бігову форму, три рази на тиждень ходить на тренування і намагається правильно харчуватися. 14 квітня, прямо в день народження, Наташа захворіла на коронавірус. Перебіг хвороби був важким. Щоб переконатися, що організм відновився і готовий до забігу, наша колега вирішила здати кілька аналізів. У партнерському матеріалі з європейською мережею лабораторій «Сінево» Наташа простежила шлях своєї пробірки із кров'ю, дізналася, чому людина – головний ворог лабораторних досліджень, а заразом з'ясувала, чому все життя жила з неправильними цифрами в медкартці. Загадка резус-фактора Я вирішила здати три аналізи – загальний, біохімію і групу крові. Перші два допомагають оцінити загальний стан організму. Третій – на групу крові – я вибрала, щоб вирішити питання, що давно мене мучить. Батьки казали, що в мене перша позитивна – так було написано в медичній картці. Але два роки тому я здала кров як донор – і її віднесли до другої групи. Я здивувалася, але з'ясовувати нічого не стала, тому що зомліла і було не до того. До походу в «Сінево» це питання залишалося відкритим. Я заздалегідь реєструюся на сайті «Сінево» і оплачую аналізи онлайн – це заощадить мені 15–20 хвилин. За кілька хвилин приходить SMS із номером замовлення. Наступного ранку я біжу здавати кров – без сніданку. Показую номер замовлення, беру в адміністратора наліпки зі штрихкодами, моїм прізвищем та ім'ям. Здати аналізи в «Сінево» Навіщо в лабораторії потрібні штрихкоди Кров беруть в окремому кабінеті. Медсестра забирає штрихкоди і дістає із шухляди нові пробірки – пластикові, із кришками. Вона нічого не пише від руки: звіряє зі мною ім'я, по батькові і прізвище на штрихкодах. І наліплює їх на пробірки після того, як набирає в мене три «пляшечки» крові. Медсестри в «Сінево» зустрічають людей з порожнім столом – пробірки й одноразові рукавички дістають при клієнті. Це потрібно, щоб уникнути плутанини – найбільше помилок у лабораторіях відбувається саме на цьому етапі. Нещодавно наш головний редактор Тимур Ворона здавав аналізи в одній з київських лікарень. Через пару годин він отримав результати, з яких було зрозуміло, що жити йому залишилося максимум пару років. Поки Тимур вирішував, чим займеться останніми роками життя, надійшов ще один лист – пробачте-вибачте, переплутали результат. Клієнт не встигає злякатися Медсестра клеїть мені на руку пластир з мультяшками і видає пастилу – за терпіння та «хорошу поведінку». Зазвичай мені страшно здавати кров, але тут усе проходить спокійно – медсестра відволікала мене розмовами і зробила все дуже швидко. Від реєстрації до мого виходу з пункту пройшло приблизно п'ять хвилин. Наталія Соловйова, редакторка MC.today, і Марія Бойченко, керівниця лабораторії Такий сервіс – не моя удача, а частина стратегії «Сінево». У компанії є школа медсестер, де їх навчають не тільки правильно та безболісно брати кров, але й робити перебування клієнта в кабінеті максимально комфортним. Керівниця лабораторії Марія Бойченко розповідає, що коректний результат аналізів на 80% залежить від підготовки до аналізів. «Якщо ви поїли перед здачею крові – багато показників можуть вирости в кілька разів, – каже вона. – У клієнта, який здав кров натщесерце, жири можуть бути 120, а в того самого клієнта, якщо він з ранку перекусив і приховав це, – 220 і вище». Куди відправляються пробірки З усіх точок у країні пробірки із кров'ю та інші біоматеріали їдуть в лабораторії. В Україні їх вісім – у Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові, Вінниці, Чернівцях і Херсоні. Пробірки перевозять у спеціальних «сумках-холодильниках». У кожній є датчик, який вимірює температуру: для всіх пробірок вона є різною. Щоб зрозуміти, чи правильно перевозили матеріал, уже в лабораторії співробітники онлайн перевіряють «історію» температури в дорозі. Наступний етап – сортування. Тут адміністратори сканують штрихкоди і звіряють дані у внутрішній системі «Сінево». Я здаю кров у Києві, у пункті, що знаходиться в одній будівлі з лабораторією. Тому йду в неї «разом з кров'ю» – бачу, як адміністратори перевіряють пробірки і відправляють одну з них в центрифугу. Прилад прямо в пробірці відокремить сироватку від крові – по ній мені зроблять біохімію. В інших пунктах пробірки відправляють в центрифугу на місці, щоб кров не змінилася під час перевезення в лабораторію. В інших моїх пробірках залишилася кров для загального аналізу крові й аналізу на резус-фактор. Я розповідаю Марії Бойченко історію із групою крові. Вона каже, що мій випадок не є рідкісним. Аналіз на групу крові майже завжди, навіть у приватних лабораторіях, роблять вручну – обладнання, яке може зробити його автоматично, дуже дороге. Результат визначають за планшетом з лунками – туди капають по краплині крові і додають реагенти. «Якщо пояснити простими словами, після реакції крові з реагентом повинен з'явитися "осад". У якій лунці він з'явився – така група крові в пацієнта і є, – пояснює Марія. – Тут і починається людський фактор: одній людині здається, що осад є, а іншій – що його немає. У "Сінево" аналіз робить машина, тому людський фактор зводиться до мінімуму». Після сортування мої пробірки потрапляють у лабораторію на ліфті – він нагадує ліфт для доставляння їжі у старих фільмах. Дуже атмосферно! Здати аналізи в «Сінево» Людина – головне «зло» в лабораторії З ліфта пробірки із кров'ю переносять в аналізатори – машини, які самі досліджують біоматеріал. Лаборант тільки завантажує штатив, після чого аналізатор залізною «рукою» бере пробірку, зчитує штрихкод і розуміє, яке дослідження і на якому приладі дозволяється провести. Ця підготовка займає декілька секунд. У багатьох державних і приватних лабораторіях дослідження досі проводять вручну. Це вимагає великої уважності та концентрації. За день через лаборанта може пройти і 50, і 100 стекол із кров'ю. На кожне потрібно капнути правильними реагентами і потім безпомилково оцінити результат. «Яскравий приклад – фарба для підрахунку компонентів крові. Коли її капають на скло із кров'ю, кожен тип клітин забарвлюється у свій колір, – розповідає Марія. – Якщо лаборант неправильно розвів фарбу – усі компоненти будуть одного кольору. А це спотворить результат». У «Сінево» зробили все, щоб лаборанти якомога менше «торкалися» пробірок і біоматеріалів. Одна моя знайома розповідала мені, як студенткою працювала в державній лабораторії. Одного разу там випадково втратили пробірку пацієнта. Знайти не змогли і вирішили зробити аналіз за чужою кров’ю, щоб отримати хоч якийсь результат. Чим це закінчилося для пацієнта – моя знайома не знає. Машини працюють не тільки точніше, але і швидше людей. Наприклад, під час деяких досліджень кров або сироватку розмазують по скельцю. Лаборанту потрібно десь 5 хвилин на одне скло. Автоматичний аналізатор може перевірити 120 стекол за годину. Роль людини – контролювати машину: додавати реагенти, ремонтувати, якщо це буде потрібним. Автоматичне обладнання працює швидше й точніше за людину Чому не всі переходять на аналізатори Особливо в «Сінево» пишаються аналізатором, який визначає групу крові. В Україні подібних машин усього кілька, і модель в цій лабораторії – найпотужніша та найсучасніша. Пробірку поставили в аналізатор, і менше ніж за хвилину він видав результат: усе-таки друга позитивна. Виходить, що в дитинстві мені неправильно визначили групу крові. Це помилка, яка може і вбити. Якби мені влили кров «ворожої» групи під час переливання, я б не писала цей текст. Один аналізатор може коштувати і 100 тис. євро, і 200 тис. євро. У київській лабораторії «Сінево» таких понад 100. «Щоранку ми перевіряємо, чи всі аналізатори працюють коректно. Робимо це за допомогою так званих контролів. Це баночка з біоматеріалом, показники якого вже відомі. Наприклад, кров, у якій показник тромбоцитів – 310. Аналізатор має видати саме такий результат», – говорить Марія Бойченко. Одна така «баночка» контролю коштує від $20 до $110. У загальному аналізі крові рахують 24 різні компоненти. Для кожного потрібен такий контроль раз на добу. А ще для будь-яких досліджень потрібні реагенти. «Сінево» закуповує реагенти найкращих світових виробників. Це великі гроші, але в компанії готові їх витрачати, щоб бути впевненими в якості результату. Для цього ж лабораторії проходять численні сертифікації. До однієї з них, ISO 15189, в «Сінево» готувалися три роки. Марія розповідає, що вимоги до неї написані на 112 аркушах восьмим кеглем. ISO 15189 – це найвищий міжнародний стандарт, і він регулює все: світло, шум, воду та навіть освіту співробітників. Як у «Сінево» виходить закуповувати таке обладнання В Україні «Сінево» працює приблизно 15 років. Компанія – єдина мережа лабораторій, яка представлена в усіх регіонах – у неї понад 330 відділень у 145 містах. За минулий рік в мережі прийняли приблизно 4 млн клієнтів і виконали майже 23 млн різних досліджень. «Сінево» – не окрема компанія, а частина міжнародного шведського холдингу Medicover. У нього входить мережа амбулаторних клінік, госпіталів і лабораторій. 2017 року Medicover – і «Сінево» як частина холдингу – провела IPO (первинне публічне розміщення акцій. – Прим. ред.) і тепер торгується на Стокгольмській біржі. Спочатку акції компанії коштували 201 грн, але до 2021 року вони зросли до 791 грн. В Україні більше немає жодного медичного бізнесу, який здійснив IPO на міжнародній біржі. У Medicover налагоджені прямі контакти зі світовими постачальниками, тому «Сінево» доступні новітнє обладнання та якісні реагенти. Дрібніші українські компанії цього собі дозволити не можуть – і справа не тільки у грошах. Ці товари користуються великим попитом, і компаніям доводиться буквально стояти в черзі. Чи можу я бігти напівмарафон? Результати, отримані аналізаторами, відправляються в онлайн-систему і прив'язуються до штрихкоду. Після цього, якщо необхідно, їх дивляться лікарі – оцінюють, чи немає спірних моментів. Справа в тому, що аналізатор тільки рахує. Якщо в пробірку залити не людську кров, а, наприклад, котячу, прилад усе одно видасть якісь цифри. Наталія Соловйова дізналася, як працює лабораторія «Сінево» Запитання виникають, якщо аналізатор не розпізнав якусь клітину. Наприклад, аналізатор не розпізнає лейкоцит, який змінив свою форму або колір – так буває, наприклад, при онкологічних захворюваннях крові. Лікарі розглядають спірні клітини вручну і залишають коментарі з їх тлумаченням. За словами Марії, таких ситуацій менше 1%. Після «відпрацювання» аналізатор запечатує пробірки фольгою. Потім їх ставлять на сім днів у холодильник – іноді клієнти просять зробити додаткові аналізи. Після зберігання пробірки з кров'ю знезаражують за температури +132℃. Залишки пакують у спеціальні пакети і передають на утилізацію. Результати аналізів зберігаються 10 років – клієнт може отримати доступ до них у будь-який час. Я виходжу з лабораторії і буквально за 10 хвилин отримую результати на пошту – з моменту здачі крові пройшло три години. У «Сінево» результати надсилають у двох форматах – стандартною табличкою з показниками та простішою і зрозумілішою інфографікою з коротким описом кожного показника. Мені пощастило: усі мої аналізи в нормі, тож я здорова й готова до напівмарафону. Залишилося тільки його пробігти. Фотограф: Володимир Герасимов Хочу здати аналізи в «Сінево»