скорочення – останні статті та новини

Посилені російські атаки на підприємства та логістичну інфраструктуру можуть змінити ситуацію на українському ринку праці. Через знищення й пошкодження об’єктів компанії скорочуватимуть частину витрат і персоналу, що здатне пригальмувати зростання зарплат і збільшити кількість людей, які шукатимуть роботу. Про це пише NV Бізнес з посиланням на старшу економістку Центру економічної стратегії Наталію Колесніченко. Ще недавно український ринок праці поступово зміщувався на користь працівників: роботодавцям доводилося конкурувати за людей і підвищувати зарплати. Однак масштабні удари по бізнесу можуть змусити компанії переглянути кадрові плани. Чому бізнес може почати скорочувати працівників Компанії, які втратили підприємства, склади, магазини чи іншу інфраструктуру через російські атаки, змушені працювати в нових умовах. За словами Наталії Колесніченко, постраждалі підприємства можуть вдаватися до скорочення персоналу, щоб зменшити витрати після руйнувань і втрати частини активів. Це стосується не лише безпосередньо знищених підприємств. Проблеми однієї великої компанії можуть поширюватися на суміжні сфери — логістику, постачальників, торгівлю та інші бізнеси, які залежать від її роботи. У результаті ринок праці може поступово перейти від ситуації, коли роботодавці борються за працівників, до більш вигідної для компаній моделі. Читайте також: «Епіцентр» релокував 500 людей за місяць: як бізнес адаптується під обстрілами Зарплати можуть рости повільніше Один із головних наслідків такого розвороту — уповільнення темпів зростання зарплат. Якщо бізнес скорочує витрати та кількість робочих місць, роботодавці вже не так гостро конкурують за працівників. Відповідно, можливостей для подальшого підвищення зарплат стає менше. Це не означає автоматичного зниження всіх зарплат. Йдеться насамперед про те, що їхнє зростання може стати повільнішим. Для працівників це означає складніший пошук нової роботи та менше можливостей вимагати вищу оплату під час працевлаштування. Більше безробітних — більше навантаження на бюджет Скорочення в бізнесі матимуть наслідки не лише для самих працівників. Якщо люди втрачатимуть роботу та реєструватимуться як безробітні, вони зможуть претендувати на відповідну державну допомогу. Це означатиме додаткові видатки бюджету на соціальні виплати. Водночас скорочення зайнятості може позначитися і на доходах держави через зменшення податкових надходжень від працівників та бізнесу. Тобто проблеми окремого підприємства можуть поступово перетворюватися на ширшу економічну проблему. Читайте також: Нова програма для бізнесу, що постраждав через обстріли: яку компенсацію можна буде отримати Fozzy Group вже оголосила про скорочення Перші приклади такого процесу вже є. Fozzy Group, якій належать, зокрема, мережі «Сільпо» та «Фора», оголосила про скорочення частини офісних команд із 1 листопада. У компанії пояснили це вимушеним рішенням. За її даними, лише з 1 серпня до 25 вересня російські атаки знищили або пошкодили понад 20 об’єктів групи. Йдеться про розподільчі центри, супермаркети та виробничі потужності. Через це компанія втратила частину інфраструктури та товарних запасів, а забезпечувати безперебійну роботу стало складніше й дорожче. Водночас Fozzy Group продовжить наймати працівників у супермаркети, на склади та виробництва. Це важливий нюанс: скорочення не обов’язково означають повну зупинку найму. Бізнес може одночасно зменшувати одні команди та шукати людей на критично необхідні для роботи позиції. Rozetka також оптимізує штат після знищення складу Ще один приклад — Rozetka. Компанія почала оптимізацію штату після того, як унаслідок російського ракетного удару було знищено її автоматизований складський комплекс у Броварах Київської області. Цей об’єкт мав значні потужності: за даними NV, він міг обробляти понад 100 тис. замовлень на день. Знищення такого об’єкта означає для компанії не лише фізичну втрату інфраструктури. Бізнесу потрібно перебудовувати логістику, змінювати операційні процеси та шукати способи скоротити витрати. Відновлення економіки виявилося вразливим Українська економіка поступово відновлювалася після найгострішого періоду повномасштабної війни. Однак, на думку Колесніченко, ресурси цього відновлення залишаються обмеженими. Вона наголошує, що український бізнес уже тривалий час демонструє здатність адаптуватися до війни, але його можливості не безмежні. Нові масштабні руйнування означають для компаній додаткові витрати саме в той момент, коли їм потрібно підтримувати роботу, платити зарплати, відновлювати активи та зберігати конкурентоспроможність. Що це означає для працівників Якщо тенденція посилиться, працівники можуть зіткнутися одразу з кількома змінами: повільнішим зростанням зарплат; меншою кількістю вакансій у постраждалих компаніях; вищою конкуренцією за робочі місця; скороченнями в офісних та адміністративних командах; водночас збереженням попиту на людей у критичних сферах — зокрема в магазинах, на складах і виробництві. Тому ситуація на ринку праці може змінюватися нерівномірно. В одних професіях конкуренція за вакансії зростатиме, тоді як у сферах, де бізнесу бракує людей для підтримки операцій, найм продовжиться. Для роботодавців це означає необхідність балансувати між економією та збереженням ключових працівників. Для людей — уважніше стежити за попитом на професії та не сприймати загальне уповільнення ринку як однакове для всіх галузей. Читайте також: Мережа «Епіцентр» підтвердила масштабну хакерську атаку. Які наслідки