старіння – останні статті та новини

Тривога через гроші здатна не давати заснути ночами, але чи може вона залишити слід на самому мозку через десятиліття? Саме це питання поставив собі Жак Вельс із колегами в новому дослідженні, опублікованому в журналі Innovation in Aging. Головне Люди, які роками жили з низьким доходом чи фінансовими труднощами, у 53 роки показали гірші результати когнітивних тестів, а серед тих, кому робили сканування мозку — більше атрофії мозкової тканини в пізньому віці. Зв'язок між фінансовими труднощами й ушкодженням мозку виявився сильнішим у чоловіків, у людей, які виросли в незабезпечених родинах, та в носіїв гена, що підвищує ризик хвороби Альцгеймера. Хронічний фінансовий стрес підвищує запалення в організмі й забирає ментальну енергію, яка мала б піти на інші когнітивні задачі — це один із можливих механізмів, чому гроші впливають саме на мозок. Найдовше у світі спостереження за однією групою людей Більшість досліджень про гроші й здоров'я мозку дивляться на фінансовий стан людини лише в одній точці часу. Це не дозволяє зрозуміти, чи діють однаково кілька важких років і десятиліття постійних труднощів. Автори нового дослідження вирішили простежити за одними й тими самими людьми впродовж усього дорослого життя. Для цього вони скористалися даними MRC National Survey of Health and Development — так званим британським когортним дослідженням 1946 року, найдовшим у світі безперервним дослідженням такого типу. Воно відстежує тисячі людей, народжених протягом одного тижня в березні 1946-го — учасники якраз відсвяткували свій 80-й день народження цього року. Саме дослідження виникло на тлі економічної тривоги 1930-х, коли Велика депресія змушувала родини хвилюватися через гроші й виховання дітей — тож повернутися до цих самих питань через десятиліття виявилося доречним. Використовуючи цей масив даних, дослідники проаналізували фінансові обставини 2759 учасників у кількох точках дорослого життя. Учасники повідомляли про дохід домогосподарства у 26, 43 і 53 роки. Тих, хто потрапляв у нижні 20% групи щонайменше двічі з цих трьох разів, зарахували до категорії стійкого низького доходу — приблизно кожен шостий. Окремо вимірювали фінансові труднощі — питаннями про те, чи важко людям було впоратися зі своїм доходом чи оплатити рахунки — щонайменше двічі у віці від 36 до 53 років. Це стосувалося приблизно кожного восьмого. Читайте також: Чим менше грошей — тим швидше старіє організм: дослідження Що показали тести пам'яті й сканування мозку У 53 роки учасники проходили тести вербальної пам'яті та швидкості обробки інформації. Меншій групі також зробили сканування мозку у віці від 69 до 71 року, що дозволило виміряти атрофію (зменшення об'єму) мозку та розширення шлуночків — заповнених рідиною порожнин усередині мозку, визнаного маркера поганого здоров'я мозку. Люди, які пережили більше фінансових труднощів і мали низький дохід, показали гірші результати когнітивних тестів у 53 роки. Цей зв'язок зберігся навіть після врахування рівня мислення в дитинстві, освіти та дитячих несприятливих обставин. Серед тих, кому робили сканування мозку, стійко низький дохід був пов'язаний із більшою атрофією мозку в пізньому віці. Цікавий нюанс виявився, коли дослідники подивилися на зміну пам'яті у віці від 53 до 69 років: ті, хто зіткнувся зі стійкими труднощами, насправді показали повільніше зниження пам'яті за цей період. Дослідники пояснюють це так: ці люди вже втратили більше до 53 років — вони стартували з нижчої точки, тож їм було вже менше що втрачати. Кому це загрожує найбільше Зв'язок між фінансовими труднощами й атрофією мозку виявився сильнішим для чоловіків, для тих, хто виріс у незабезпечених родинах, та для носіїв гена, що підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Для чоловіків цього покоління — народжених 1946 року, коли модель чоловіка-годувальника була нормою, — тиск бути головним заробітчанином міг зробити фінансовий стрес гострішим. До того ж чоловіки з незабезпечених родин частіше курили й вживали алкоголь, ніж жінки в аналогічних умовах. Висновок про генетичний ризик підказує, що люди, які вже біологічно вразливі, можуть бути більш чутливими до наслідків фінансового напруження. Ці підгрупові результати базуються на менших вибірках усередині загальної групи, тож дослідники розглядають їх радше як припущення, а не остаточний висновок. Чому гроші взагалі можуть шкодити мозку Як фінансові труднощі можуть впливати на мозок з часом? Відомо, що хронічний стрес підвищує запалення в організмі, яке прискорює старіння мозку. Є й простий факт: постійне хвилювання через гроші витрачає ментальну енергію, залишаючи менше ресурсу для інших мисленнєвих задач — це своєрідне когнітивне навантаження, яке конкурує з усім іншим, чим намагається зайнятися мозок. Автори визнають: дослідження не може довести причинно-наслідковий зв'язок, а результати, отримані на одному поколінні британських дорослих, можуть не поширюватися напряму на інші популяції чи країни. Але спостереження за одними й тими самими людьми протягом багатьох років дає значно чіткішу картину, ніж дослідження, які дивляться лише на один момент часу. Фінансові труднощі дедалі частіше визнають одним із кількох факторів — поряд із втратою слуху, курінням і фізичною бездіяльністю — які можуть формувати ризик когнітивного зниження в пізньому віці. Результати цього дослідження свідчать: зменшення хронічних фінансових труднощів серед дорослих працездатного віку, незалежно від того, де вони живуть, могло б допомогти захистити здоров'я мозку та потенційно скоротити майбутню кількість випадків деменції. Читайте також: Ти — це не твій рахунок у банку. Але мозок думає інакше