UAHg – останні статті та новини

Засновник iPlan.ua та соціального проєкту «Сімейний бюджет» Любомир Остапів і радник міністра цифрової трансформації України, засновник мережі супермаркетів Torba та UAHg Максим Дем’янюк обговорили перспективи екосистеми стейблкоїнів та ситуацію з регулюванням крипторинку в Україні. UAHg – це перший український стейблкоїн, прив’язаний до гривні в співвідношенні 1:1 й незалежний від Нацбанку та Уряду. Його запустили у 2023 році з використанням блокчейнів Ethereum, Tron і BNB Smart Chain, тобто це повністю децентралізоване рішення. Не варто плутати UAHg та е-гривню, яка є експериментальною цифровою валютою від НБУ. UAHg створила команда Максима Дем’янюка. «Ми говорили про картинку майбутнього. Ми розуміємо, що вже зараз це визнають провідні глобальні інституції і інституційні банки. Уже є розуміння того, яким буде фінансовий ландшафт за 10 років», – розповів Дем’янюк про мотиви створення українського стейблкоїна для YouTube-каналу «Інвестиції без кордонів у Європі». https://www.youtube.com/watch?vpsqzkOhoMO4 Він відзначив, що дедалі популярнішими стають криптопротоколи і блокчейн. На його думку, спочатку на базі цих технологій почнуть здійснювати великі платежі на кшталт міжнародних трансферів, потім вони використовуватимуться в B2B, а згодом – і в роздрібних операціях. «Час локальних стейблкоїнів тільки починається, але ми з командою однозначно віримо, що за декілька років це буде один із ключових елементів фінансового ринку в багатьох країнах. Там, де це вже буде реалізовано, адаптовано до платіжного ринку», – пояснив експерт. Читайте також: Пасивний дохід від криптовалюти – що варто знати початківцю. Думка експерта У чому особливості глобальних стейблкоїнів Дем’янюк відзначив, що попри значний потенціал розвитку локальні стейблкоїни однаково поступатимуться глобальним. Якщо говорити про прив’язані до долара криптовалюти, то лідерами в цьому сегменті вважаються USDT та USDC. «В чому особливість глобальних стейблкоїнів? Самі собою вони не створюють цінність, вони імпортують разом із цінністю властивості аналогової фіатної валюти. Як-от якості долара як глобальної валюти», – розповів Дем’янюк. Так, саме в доларах здійснюють міжнародні трансфери, і в цій валюті рахують інвестиції – це і спричинило бурхливий розвиток USDT та USDC. Як пояснив експерт, ключова різниця між глобальними та локальними стейблкоїнами в тому, що останні не зможуть повторити успіх перших. Тобто українська гривня навряд чи стане глобальною валютою, як і, відповідно, UAHg. Регулювання криптовалют в Україні Щодо регулювання крипторинку в Україні, то, на думку Дем’янюка, держава зробила крок назад, не ухваливши свого часу законопроєкт із легалізації криптовалют. «Якби ми тоді ухвалили цей закон, Україна була б однією з лідерок. Бо на той момент, коли ні в кого не було регуляції, ми вже були лідерами за кількістю людей, які користуються криптою. Але ми це втратили, українці – просто користувачі якихось інших проєктів, сервісів, які створені за кордоном, і користуються регуляцією інших країн», – зазначив експерт. Водночас Дем’янюк припускає, що вже наступного року Україна може зробити низку кроків до регулювання криптовалютного ринку, також під імовірним тиском зовнішніх партнерів. У цьому варіанті експерт не виключає, що законодавство в цій галузі може не враховувати саме українського ландшафту, а більше повторюватиме європейські нормативні документи. Читайте також: Легалізація криптовалют в Україні – Гетманцев розповів про терміни та оподаткування доходів Крім зазначеного законопроєкту, в Раді зареєстрований також законопроєкт про крипторезерв України. Однак в Нацбанку не планують включати віртуальні активи до міжнародних резервів. Про це в межах інтерв’ю для агентства «Інтерфакс-Україна» розповів перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук. Він відзначив, що криптовалюти у своїй більшості залишаються високоризиковими активами, а управління міжнародними резервами має ґрунтуватися на безпечності. Також у світі досі немає чіткого та однозначного розуміння сутності і класифікації віртуальних активів. За словами Ніколайчука, зміни можуть підважити процес євроінтеграції України, оскільки Європейський центральний банк не вважає включення криптоактивів до резервів центробанків країн ЄС припустимим. Нарешті, такі зміни не передбачено Технічним меморандумом в програмі розширеного фінансування з МВФ. Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив позицію регулятора щодо того, чи вважатимуться криптовалюти законними платіжними засобами в межах нашої держави.