утримання працівників – останні статті та новини

Два роки на посаді — і вже готовність написати заяву. Ану Бгарадвадж прийшла до керівника Atlassian звільнятися, а вийшла з кабінету з річною відпусткою і обіцянкою, що посада чекатиме на неї. Рішення здається нетиповим для корпоративного світу, але саме воно визначило подальшу кар'єру Бгарадвадж. Виснажена постійним тиском і переробками, вона зайшла до керівника Atlassian Скотта Фаркуара повідомити про звільнення. Фаркуар запропонував інший варіант: узяти рік, присвятити його чому завгодно, а потім вирішити, повертатися в технології чи ні. Про цей кейс розповідає Fast Company. Чому Ану Бгарадвадж мало не пішла з Atlassian Бгарадвадж провела рік максимально далеко від технологій, займаючись давньою пристрастю до захисту дикої природи. До Atlassian вона працювала розробницею ігор у Microsoft, але саме сіднейська компанія дала відчуття повного збігу цінностей. "Цінності компанії виключали корпоративну брехню: говорити прямо заохочувалося", — каже вона, згадуючи, що була чи не єдиною індійською жінкою серед п'ятисот співробітників. Мотивувало її не місце в ієрархії, а можливість будувати технології разом із людьми, яким дійсно не байдуже. Через рік вона повернулася в Atlassian і очолила масштабний перехід компанії на хмарні технології, згодом ставши операційною директоркою, а потім президенткою. Досвід повного занурення у природоохоронну роботу, де доводилося узгоджувати інтереси фермерів, захисників природи та правоохоронців, навчив її іншого способу слухати людей і вести перемовини. Читайте також: Чи варто брати сабатікал? Усі за і проти тривалої відпустки Різниця між ментором, спонсором і чемпіоном кар'єри Головний урок цієї історії стосується не стільки відпустки, скільки типу керівника поруч із вами. Фаркуар діяв як те, що прийнято називати кар'єрним чемпіоном: не вмовляв залишитися, а дав простір розібратися із собою. Різниця між ментором, спонсором і чемпіоном принципова — перший консультує, другий говорить за вас у вашу відсутність, третій докладає додаткових зусиль, щоб ви реально зростали. Саме такий керівник, за словами авторки матеріалу, вартий того, щоб залишитися в компанії навіть під час кризи мотивації. Що робити, коли хочеться все кинути Перш ніж писати заяву, варто перевірити кілька речей: чи проблема в компанії, чи в конкретній посаді; чи є в роботі моменти, які все ще дають енергію; чи залишилось місце для навчання і зростання. Бгарадвадж, наприклад, продовжувала любити спілкування з клієнтами навіть у момент найбільшого вигорання — і саме це стало підказкою, що звільнятися варто не з компанії загалом, а від конкретного навантаження. Читайте також: Це не просто вмовити залишитись. Як зрозуміти, що працівник хоче звільнитись, і що з цим робити Згодом вона все ж залишила операційну роботу в Atlassian, обравши консультування фаундерів замість постійних міжнародних відряджень. "Коли мене просять про кар'єрну пораду, я кажу: візьміть паузу і зробіть щось, чого ніколи не робили б у звичайній роботі", — каже вона. За її словами, саме такий досвід вчить глибоко слухати людей, які думають про проблеми зовсім інакше, ніж ви. Для українських компаній, де культура довгострокових пауз чи сабатикалів практично не розвинена, кейс Atlassian виглядає нетипово, але показово. Український бізнес здебільшого компенсує вигорання короткою відпусткою або звільненням, що часто призводить до втрати досвідчених керівників середньої і вищої ланки. Компанії, які готові інвестувати в утримання талановитих людей через гнучкі формати повернення на посаду, отримують конкурентну перевагу на ринку праці, де кваліфікованих менеджерів і так бракує через міграцію та мобілізацію кадрів. Читайте також: Вигорання на роботі: що може зробити керівник